У Чернівцях обговорили, які конституційні зміни необхідні для завершення децентралізації

У Чернівцях обговорили, які конституційні зміни необхідні для завершення децентралізації

Укрінформ
Представники об’єднаних територіальних громад Чернівецької області разом із фахівцями з децентралізації обговорили перспективи прийняття конституційних змін для завершення процесу реформування місцевого самоврядування.

Круглий стіл на тему конституційних змін відбувся за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Зміни до Конституції – сміливий крок, про який говорили останні чотири роки реформи та який зараз набуває нової актуальності. Ми доходимо до такої точки, коли має бути фінал цього законодавчого оформлення процесу децентралізації. І ми входимо у цю точку у дуже цікавих умовах. Адже процес реформування місцевого самоврядування розпочинався при одній владі, а завершується – при іншій. Але якщо під час процесу зміни влади у багатьох людей, які так чи інакше дотичні до цієї реформи, були застороги у її продовженні, то за тією концепцією, яка зараз розробляється новою владою, реформа децентралізації практично не змінилася. Адже процес децентралізації не розроблявся політиками, його формували у більшій мірі експерти, люди, які працювали з місцевим самоврядуванням», – наголосив радник з питань децентралізації Чернівецького ЦРМС Тарас Прокоп.

За його словами, головною метою реформи було зробити місцеве самоврядування дійсно великою силою в Україні. І зараз у процесі децентралізації основною ланкою у владі має стати якраз низовий рівень, рівень громади, додав Прокоп. Він підкреслив, що дуже важливо, щоб при розробці концепції районного чи окружного рівня, регіонального рівня, їх взаємовідносин з громадами тощо включалися голови уже створених ОТГ.

«Щоб ви не мовчали і не чекали, коли з уряду пришлють розроблену кимось концепцію, а самі вносили пропозиції, на основі яких і будуть формувати конституційні зміни щодо реформи місцевого самоврядування. Потрібно, щоб голови громад були рушіями цих змін», – зазначив радник з питань децентралізації.

Він вважає, що свою позицію голови громад можуть доносити і через народних депутатів, обраних від їхнього округу. Оскільки саме Верховна Рада буде приймати рішення про зміни в Конституцію.

«Насправді, багато із нинішніх депутатів Верховної Ради не так давно у політиці і, можливо, не дуже добре обізнані у цій реформі. Важливо, щоб ви їм доносили вашу позицію, позицію громади, якими вона бачить майбутні відносини між різними ланками влади», – сказав Прокоп.

Фахівці з децентралізації коротко ознайомили присутніх з концепцією можливих конституційних змін в частині децентралізації.

«У нас, по суті, встановлюється трирівнева система адміністративно-територіального устрою. Хоча кардинально в цьому плані нічого не змінюється. Але з’являються інші поняття – округи, префектури тощо. Також в концепції чітко прописано, що новий адміністративно-територіальний устрій має бути закріплений у Конституції», – зазначив Прокоп.

Радниця з юридичних питань Чернівецького ЦРМС Вікторія Чебан розповіла присутнім про основні законодавчі аспекти, які необхідно врахувати для завершення процесу децентралізації.

«У Конституції приймаються більш загальні речі, а більш конкретні ініціативи відображаються у нормах конкретних профільних законів. Для того, щоб говорити про формування нового адміністративно-територіального устрою, важливе значення має прийняття закону «Про засади адміністративно-територіального устрою» і від цього буде вже залежати формування цього устрою. У цьому законі мають визначити, яким чином буде рухатись далі адміністративна реформа – чи з урахуванням норм діючої Конституції, чи вже за нормами конституційних змін», – пояснила Чебан.

Але основою нового адміністративно-територіального устрою мають стати перспективні плани, які розробляються обласними адміністраціями.

Читайте також: У Рівному обговорили, як будуть формуватися бюджети тергромад

Крім того, присутніх ознайомили і з основними змінами у методиці формування спроможності громад – нерозривність території, наявність не менше 250 учнів і 100 дошкільнят у громаді та наявність навчального закладу в цілому. Крім того, будуть враховувати і такі оціночні фактори – індекс податкоспроможності, кількість населення, площа території, наявність власних доходів тощо.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

 Фото: Віталій Олійник

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-