Агропромисловість і туризм поклали в основу стратегії Розвадівської тергромади

Агропромисловість і туризм поклали в основу стратегії Розвадівської тергромади

Децентралізація
Укрінформ
Чорні тюльпани і дикі іриси — що спільного у них із стратегією розвитку, яку розробила для себе до 2025 року одна із об`єднаних територіальних громад Львівщини - Розвадівська? Виявляється, спільний знаменник є.

Заповідні галявини цих квітів, що ростуть на території ОТГ, розвадівці поклали в основу туристичного напрямку своєї стратегії.

Про це розповіли під час круглого столу “Презентація стратегії Розвадівської ОТГ”. Захід організував Львівський Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу,

Громада повноцінно функціонує вже рік. Повноваження, які передбачені для ОТГ законодавством, вона отримала у січні 2018-го. І що важливо, прийнявши торік у червні рішення самостійно розробити свою стратегію, ОТГ за допомогою Львівського ЦРМС змогла це зробити і вже в грудні минулого року затвердила на сесії визначальний для себе документ. Всі засідання робочої групи, яка працювала над ним, проводились у відкритому режимі, тому кожен член громади мав змогу внести свої пропозиції та зауваження”, - зазначила директор ЦРМС Галина Гречин.

Як розповів голова ОТГ Роман Сидор, стратегія має декілька напрямків. Найважливіші — агропромисловий та туристичний. Підприємства, які формують економічну базу громади, мають різну спеціалізацію. Проте, сприяючи їх розвитку, ОТГ сподівається отримати відрахування, які допоможуть їй пережити втрату акцизних зборів, що перестануть надходити у бюджети громад вже у 2020 році. Тому тут стараються не тільки зберегти діючі, а й привабити нові виробництва.

Наприклад, за оренду ділянок розвадівці беруть лише 6 відсотків від їх вартості - вдвічі менше, ніж в інших ОТГ чи сільських радах. А з деяких новачків і того менше — до трьох відсотків. Це необхідно, щоб бізнес, який заходить у громаду, став на ноги і почав приносити прибутки. Такий сприятливий клімат став запорукою того, що “прописки” у Розвадові, Верині та інших селах ОТГ шукають все нові і нові бізнесмени. Зараз тут уже зареєстровано 300 фізичних та юридичних осіб-підприємців. Торік, наприклад, на територію громади зайшло українсько-азербайджанське підприємство “Алов”, яке спеціалізується на виробництві асфальту та інших матеріалів для ремонту і спорудження доріг і будівництвом автотрас. Журналісти поцікавилися, чому саме на Львівщині і в Розвадові вирішили осісти азербайджанці? І почули, що завдяки найбільшому сприянню як з боку обласної влади, так і з боку ОТГ.

“В свою чергу, кожному інвестору ми ставимо за умову зробити щось для інфраструктури сіл, у яких вони базуються. Таким чином, маємо підмогу у ремонтах доріг, соціальних об`єктів та у вирішенні інших сільських проблем”, - зазначив Сидор.

Не менш важливий для громади і туризм. В селах ОТГ є чимало привабливих об`єктів. Це і старовинний храм, кошти на спорудження якого свого часу селянам додав знаменитий меценат граф Скарбек, відомий заньківчанським театром у Львові і палацом-сиротинцем у селі Заклад. У цьому храмі, що сам по собі є історичною і архітектурною пам`яткою, зберігаються дві дорогоцінні реліквії — прапор січових стрільців, освячений митрополитом Андреєм Шептицьким, та чудотворна іконка, яка раптово засяяла у руках дітей, котрі зняли її зі стіни у рідній хаті, щоб побавитися. Коли про чудо пішов розголос по селу, в домівку селян завітали священики з місцевої церкви, щоб перенести іконку до храму. Проте зняти її зі стіни не змогли. Тоді комусь спало на думку підсадити до іконки дитину. І хлопчик зняв сяючий образ. Відтоді він висить у церкві. Сяйво поки що не повторювалось, проте іконка заслужила репутацію захисниці дітей. До неї з`їжджаються батьки з усіх усюд, щоб випросити здоров`я і щасливої долі своїм нащадкам. А стрілецьке знамено селяни берегли в усі часи тоталітарних режимів, ховаючи його під бляхою на куполі храму. Місцевого священнослужителя енкавеесники катували, щоб виказав схованку, проте добитися нічого не змогли.

Читайте також: Софіївська тергромада вдруге провела фестиваль «Рідвяна зірка»

У церкві сусіднього села Верин історичних артефактів немає. Проте на її подвір`ї росте тисячолітній дуб. Під ним фотографувалися січові стрільці, які проходили у селі вишкіл перед походом на Велику Україну. За переказами, бував тут і Богдан Хмельницький. Правда це чи ні — невідомо. Проте старе дерево вражає своїми велетенськими розмірами. Щоб обійняти його, знадобилось 10 чоловік із журналістської команди. Прекрасний об`єкт для селфі, яке так полюбляють туристи.

Та й внутрішнє оздоблення храму вражає кожного, хто сюди заходить. Адже художник розписав його стіни образами святих у вишиванках і з обличчями місцевих селян. А на розписі ”Хрещення” в образі Івана Хрестителя зображений Кузьма Скрябін, котрий багато допомагав селу, був другом художника і загинув, коли той саме почав розпис.

Не менший інтерес у мандрівників викликають і природні дива: уже згадані раніше долини чорних тюльпанів і диких ірисів. Вони розташовані одна навпроти одної на двох берегах Дністра. Унікальні рослини і розквітають практично одночасно, наприкінці квітня — на початку травня. Розвадівчани планують прокласти тут велосипедний маршрут. Ще один вид туризму, який візьме під свою егіду громада, — сплав по Дністру. Місцеві ентузіасти вже апробували його. Бажаючих узяти участь виявилося чимало. В ОТГ навіть вирішили відмовитись від спорудження гідростанції, яка б порушила водну трасу.

Натомість розмістять на своїх неугіддях сонячну й вітрову електростанції. Це теж стратегічне рішення, і воно принесе у бюджет громади понад 700 тисяч гривень на рік.

Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото: Львівський ЦРМС

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-