«Поки нам недоступний Марс, ласкаво просимо в Кривбас!»

«Поки нам недоступний Марс, ласкаво просимо в Кривбас!»

891
Ukrinform
Чи знаєте ви, що таке промисловий туризм? Якщо ні, на Дніпропетровщині розкажуть і покажуть

Третя мандрівка нашого проекту «Сім днів у регіоні» гостинною Дніпропетровщиною буде по-справжньому захопливою, бо ми розповімо вам про справжню родзинку цього краю — промисловий туризм.

ФАНТАСТИЧНІ ПЕЙЗАЖІ В «ЗАЛІЗНОМУ СЕРЦІ» УКРАЇНИ

Криворізький басейн залізних руд справедливо назвають «залізним серцем» України. Тут зосереджено 45 шахт із видобутку залізної руди, 41 кар'єр, 89 відвалів, 26 провальних зон і зон зсування у полях шахт, 15 шламосховищ, 27 спелестологічніх об'єктів (розкриті старі штольні, штреки, шахти, гезенки, провальні колодязі тощо), 6 енергетичних, 5 металургійних, 28 машинобудівних і 5 хімічних підприємств, і це ще не рахуючи будівельних, деревообробних підприємств, а також легкої і харчовій промисловості.

Для Кривого Рогу характерна багата індустріальна спадщина, що включає залишки (понад 800!) виробничих об'єктів, залізниць, гідротехнічних споруд, мостів, стародавніх гірничопромислових ландшафтів, залишки робітничих поселень і т.д. Якщо площа міста Кривий Ріг становить 431 квадратних кілометрів, то гірничопромислові ландшафти в ньому займають близько 48,8% території, і ця частка постійно зростає.

Значна концентрація та широкі хронологічні межі існування індустріальних об’єктів, наявність підприємств-рекордсменів, унікальність та естетична цінність індустріальних ландшафтів дають можливість організувати і розвивати тут промисловий туризм різних напрямків. Задля активізації цієї справи ще у 2013 р. було прийнято Програму розвитку промислового туризму у Кривому Розі. У ній передбачено кілька напрямків туристичних маршрутів - з пізнавальною, науковою, навчальною, діловою, екстремальною, розважальною і навіть спортивною метою.

З того часу сотні охочих відкрити для себе екстремальний відпочинок приїжджають до міста не лише з інших регіонів України, а й з-за кордону. Триває екскурсія протягом дня, а от вражень, гарантують спеціалісти, вистачить на кілька місяців. Для туристів місцеві екскурсоводи придумали навіть гасло: «Поки нам недоступний Марс, ласкаво просимо в Кривбас!». Це тому, що залізна руда, окислюючись, набуває яскравого червоного кольору. На околицях міста створені цілі техногенні ландшафти. Червона тут не тільки земля, а й вода. У місті є кілька червоних озер, які утворилися з води, викачаної з шахт. Чисто тобі марсіанський пейзаж.

НАСИЧЕНА ТУРИСТИЧНА ОСІНЬ

Як зауважив завідувач кафедри краєзнавства й туризму Криворізького педагогічного університету, екскурсовод Володимир Казаков, якого називають “хрещеним батьком” промислового туризму у Кривому Розі, цьогорічна осінь видалася дуже насиченою на заходи, головною темою яких був стан і розвиток промислового туризму міста.

Володимир Казаков
Володимир Казаков

- 8-9 вересня, - розповів Казаков, - у місті проходив форум з питань промислового туризму «Індустріальний туризм – кращі практики для ефективного розвитку територій». Проведений він був уже втретє – раніше збирався у 2013 та 2015 роках. Було запрошено туроператорів, які вже привозили до нас організовані групи туристів, а також представників з інших міст – Запоріжжя, Кам’янського (колишній Дніпродзержинськ), Дніпра, загалом із 15 міст України. Був на форумі представник Департаменту туризму й курортів Мінекономрозвитку, а також гості з європейських країн – генеральний консул Німеччини, представники від організації ERIH із Польщі, Австрії.

У перший день форуму провели фестиваль «Ніч індустріальної культури». Подібного ще ніхто не робив. Організатори планували ще у 2012-13 роках зробити таке в Донецьку, Луганську, але завадила політична ситуація, а згодом — і війна на сході України. А 2017 рік у світі оголошений роком сталого туризму, тож форум і фестиваль були цілком доречними. Про це свідчать і захоплені відгуки відвідувачів, у яких була можливість побачити незвичну індустріальну техніку та шахту в розрізі (що ж там під землею, як це виглядає), розглянути у дії котушку Тесли, сонячні батареї, роботу мікросхем, корисні копалини нашого регіону і чимало всього іншого. Було дуже багато локацій: гості фестивалю могли спробувати себе в розписі каменю, взяти участь у створенні глиняного виробу, навчитися зварюванню, бурити камінь, посидіти в кабінах різної промислової техніки, приміряти на себе каски, сфотографуватися зі зменшеними копіями шахт, побувати з нічною екскурсією на кар'єрі тощо. А ще була культурна програма – фаер та лазер-шоу, концерти відомих популярних груп.

Фестиваль «Ніч індустріальної культури» створювався довго, це був досить трудомісткий процес, який починався ще у 2013 році з появи самої ідеї в «Інституті розвитку міста». Потім цей же інститут подав заявку і отримав підтримку. Спершу фестиваль задумувався як невеликий, але вийшов він досить масштабним, за оцінками організаторів, його відвідало від 3,5 до 6 тисяч осіб, що для Кривого Рогу — досить багато.

Трудомістким фестиваль виявився через те, що доводилося креативити там, де це неможливо. Але виставка реальної техніки, коли можна залізти, помацати, різні моделі, все гуркоче – це якраз і є оте ставлення до техніки як до елементу культури, мистецтва, до чогось цікавого й гарного. Виявилось, що у дітей - особливий інтерес до техніки. Це і є початком формування індустріальної культури, як говорять німці. А вони є тут законодавцями моди і вже протягом 16 років проводять подібні свята в себе.

13 вересня до Кривого Рогу завітала делегація з Павлограда, щоби вивчити досвід із розвитку промислового туризму. Ми побачили в них щиру зацікавленість таким видом туризму й бажання розвивати цей напрямок. Маховик, що вже розкрутився, неможливо зупинити.

19-22 вересня я сам їздив на щорічну конференцію ERIH «Промисловий туризм: зв'язок минулого з сучасним і майбутнім», що проходила в Копенгагені (Данія).

ERIH є найбільш повним зібранням даних про Європейську індустріальну спадщину і поширює інформацію про об’єкти відвідування серед населення країн Європи.

Остільки там весь промисловий туризм базується на закритих виробничих об’єктах, європейців дуже зацікавив наш досвід проведення туристичних маршрутів на працюючих об’єктах. Нас запросили туди. Презентацію щодо розвитку промислового туризму у Кривому Розі було зроблено про екскурсії у шахту «Родіна» та на кар’єр Південного ГЗК. До презентації ми додали роздатковий матеріал – буклети про промисловий туризм у Кривому Розі. Як результат, уже є домовленість, що в 2019 році ERIH проведе міжнародну конференцію у Кривому Розі (Україна), а це - досить вагомий крок нашої справи уперед.

Наступний крок – було підписано меморандум про співпрацю між міською владою Кривого Рогу та великими промисловими підприємствами міста – це всі підприємства групи Метінвест, Інгулецький, Південний, Північний та Центральний гірничо-збагачувальні комбінати. Цікаво, що таким самим шляхом ішли великі європейські міста, у тій же Німеччині є багато заморожених об’єктів, які використовуються для промислового туризму, арт-галерей тощо. Ми не вигадуємо велосипед, а беремо все цікаве з досвіду європейських колег для розвитку нашого міста. Такий меморандум був необхідний, аби промислові підприємства, а вони всі приватні, давали змогу туроператорам розробляти маршрути й показувати все, що є цікавого на підприємствах.

Розвиваючи протягом чотирьох років промисловий туризм, ми зіштовхнулися саме з проблемою доступності. Якщо індустріальна спадщина зазвичай уже не є територією промислових підприємств, що працюють, і потрапити туди туристу легко, то з відвідуванням діючих підприємств було дещо складніше.

- Але вони мали бути зацікавленні в розвитку промислового туризму, адже в усьому світі присутня значна комерційна складова у цьому питанні.

- На жаль, у нас поки що про це не йдеться, ми ламаємо стереотипи стосовно доступності індустріальних об’єктів. У майбутньому, звичайно, промислові підприємства, крім своєї основної діяльності, можуть заробляти й на туризмові.

А вже 4 жовтня відбулася пілотна екскурсія на коксохімічне виробництво (коксова батарея №3) та устаткування вдування пилевугільного палива в ДП 9 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - у межах підписаного Меморандуму про співробітництво між виконкомітетом Криворізької міської ради та крупними підприємствами Кривого Рогу з питання розвитку промислового туризму.

4-6 жовтня Кривий Ріг уперше взяв участь у Міжнародній туристичній виставці UITM'2017. Це були багаті на знайомства дні. Дуже приємно, що Кривий Ріг зумів здивувати, зацікавити учасників туристичної виставки. Стенд «Кривий Ріг - центр промислового туризму» викликав шалений інтерес. Біля нього збиралося багато людей, зокрема й іноземців, доводилось довозити буклети, скільки було охочих мати інформацію про наші туристичні маршрути. Родзинками стенду стали креативні каски музею ПАТ «Південний ГЗК», БілАЗик ПрАТ «Північний ГЗК», оброблене каміння ПрАТ «Інгулецький ГЗК», подарункові шматочки руди ПАТ «КЗРК». Хтось дивувався, хтось навіть заздрив, у когось це викликало комерційну цікавість. Отже ми струсонули своїм промисловим туризмом усю країну. Кривий Ріг уже став членом Асоціації гідів України, внесений він і до Національної туристичної організації, тож промисловий туризм у нас тепер у пріоритеті.

- Скільки наразі маршрутів із промтуризму розроблено у Кривому Розі?

- Якщо говорити загалом – разові, багаторазові, ті, що діють на постійній основі, екстремальні, активні чи менш, на велосипедах, на байдарках, - то ця цифра перевалила за 60. У межах Кривого Рогу, я вважаю, це рекордна кількість. Крім того, криворожани – дуже патріотично ставляться до свого міста, їм самим подобається ходити скрізь.

- Куди любите водити туристів саме ви?

- Найбільш атракційними об’єктами для промислового туризму в Кривому Розі є гірничо-металургійний комплекс: це шахта «Родіна» як найглибша шахта Європи (1570 м - глибина ствола), і всі інші шахти, кар'єр Південного ГЗК, Ганнівський і Первомайський кар'єри Північного ГЗК, що є найбільшими в Україні (площа всіх кар’єрів регіону 4,2 тис. га), усі великі шламосховища (загальною площею 5,5 тис. га), всі великі відвали гірничо-збагачувальних комбінатів (загалом 7 тис. га), система найбільших у Європі шахтних провалів (глибиною 100-150 м, діаметром - до 200-250 м) у районі шахти Гвардійської та ім. Орджонікідзе (загальна площа всіх відвалів - 3,4 тис. га).

Також це чотири найбільші в Європі гірничо-збагачувальні комбінати, металургійне підприємство ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – одне з найбільших підприємств Європи, музей гірничої техніки під відкритим небом та інші промислові музеї, підземний швидкісний трамвай (метротрам – гібрид трамваю і метрополітену), підземний дериваційний тунель річки Саксагань, довжиною 5,2 км.

Особисто я люблю спускатися в шахту і бувати на червоних відвалах. Вони – як гори, з них дуже добре можна з висоти пташиного польоту роздивитися місцевість.

У ДАНІЇ НАМ ПРЯМО ГОВОРИЛИ: ЗБЕРЕЖІТЬ КОПРИ – ВОНИ НАЙВИЩІ В ЄВРОПІ

- Чим збирається дивувати Кривий Ріг далі? - продовжую розпитувати про плани у “хрещеного батька” криворізького промтуризму Володимира Казакова.

- Ви знаєте, що у шахтах дають концерти оперні співаки, влаштовують музеї, арт-об’єкти. Ми поки що про це міркуємо, хоча теж є деякі домовленості й позитивне ставлення: у роботі зеленого центру «Метінвесту» є свої об’єкти, які не працюють і не будуть запускатись, наприклад, шахта «Глибока» і її копер. Зараз ведуться перемовини не просто про його збереження, а про перетворення на глядацький майданчик з мережею кафе, невеликих музеїв, виставкових площ у колишньому адміністративно-побутовому комплексі. Звичайно, зараз цей об’єкт дещо в занепаді. Але, мабуть, у кожній європейській країні проходили через якийсь етап занепаду, занедбання, а потім такі об’єкти відновлювали, підтримували, і вони починали працювати на прибуток. Вугільну шахту «Цольферайн» (Німеччина), що вважалася найбільш технічно досконалою у світі, нині за рік відвідує понад мільйон туристів. Це високий показник.

Ми про таке поки що можемо лише мріяти, але від нас цього чекають. На останній конференції в Данії нам прямо говорили: збережіть копри (споруди над стовбуром шахти, де встановлено механізми шахтового підіймання - ред.) – вони найвищі в Європі, а площа копра – 400 квадратних метрів. Це те, що приваблює, зацікавлює туристів.

Окрасою та одним із різновидів криворізького промислового туризму є геологічний туризм, криворізькі «Скарби Рудани» є родзинкою краю, а колекція каменю Криворізького геолого-мінералогічного музею є Національним надбанням України.

- Кажуть, що легендарний французький композитор Жан-Мішель Жарр зацікавився криворізькими пейзажами і хоче провести на їхньому фоні єдиний концерт в Україні.

- Не знаю, хто міг таке сказати, я про це не чув і думаю, що це більше вигадка, ніж правда, хоч про його космічну музику знаю.

Більше реальним є те, що на кар’єрі вже проводилися дитячі флеш-моби, танці, виступали камерні артисти - народній артист України, генеральний директор-художній керівник Національної капели бандуристів України ім. Г.Майбороди Юрій Курач та його брат - заслужений діяч мистецтв України, художній керівник Академічної чоловічої хорової капели України ім. Л.Ревуцького Володимир Курач. Я почав спортивний флеш-моб із відтискання, далі буде ще більше цікавого: і мотокроси, й велопробіги кар’єрами та відвалами, й нестандартні легкоатлетичні забіги.

Андрій Полтавець
Андрій Полтавець

Заступник міського голови Кривого Рогу Андрій Полтавець упевнений, що Кривий Ріг має унікальну можливість стати центром промислового туризму України, оскільки тут є унікальні об'єкти, створені руками людини, ландшафти, які з’явились як результат епохи індустріалізації. Індустріальна спадщина - неймовірно цікава, особливо для західних європейців.

- Промисловість є родзинкою нашого міста, але сьогодні ми маємо, на жаль, монопрофільну економіку. Тобто багато в чому місто і його розвиток залежить саме від промислових підприємств. Ми повинні йти шляхом диверсифікації економіки, шукати нові підходи, нові напрямки її зростання, - говорить Полтавець. - Одним із них якраз і є промисловий туризм, що у Кривому Розі за останні роки розвинувся досить потужно. Промислові об’єкти міста відвідало близько 40 тисяч туристів, відсотків на 85 – це мешканці самого Криворіжжя, які не працюють на шахтах, у кар’єрах, але їм цікаво все це побачити на власні очі, близько 1 відсотка – іноземці, решта – туристи з інших областей нашої держави. Вже цього року місто відвідало понад 8 тисяч гостей, 2 відсотки з яких – іноземці. Показово, що чим далі, тим більше іноземці їдуть до нас уже й самостійно, без допомоги будь-яких туристичних організацій і тургруп.

Особисто на мене справляє враження спуск до шахти на рівень мінус 1540 метрів, відвідування кар’єра. Подібні екскурсії проводяться у Польщі, Іспанії, але там спускають лише в непрацюючі шахти, й на значно меншу глибину. Відчуття, коли ти протягом десяти хвилин лише спускаєшся під землю, неймовірні. Але крім усього, це ще й об’єкти історичної спадщини – Кочубеєвські штольні, скелі Модру.

Ми четвертий рік розвиваємо промисловий туризм і на всіх рівнях намагаємося залучити туристів. Сьогодні вже є і окремий сайт про промисловий туризм, на якому можна передивитися усі маршрути, записатися на екскурсію, передивитися відео або фото з того чи іншого маршруту й визначитись, чи бажаєте ви в таку мандрівку. Також маємо сторінки у Facebook – «Кривий Ріг туристичний», “Кривбастур” - туристичний центр Кривого Рогу, використовуємо усі ресурси, щоби рекламувати й поширювати промисловий туризм.

Звичайно, на діючих підприємствах перед екскурсією обов’язково дається інструктаж із техніки безпеки, члени туристичної групи, які опускаються під землю, проходять медогляд, одягають спеціальні засоби захисту – це займає якусь годину-півтори часу, але інакше ніяк не можна зайти на підприємство, що працює.

- Чи готова інфраструктура міста приймати ще більшу кількість туристів?

- На даний час у Кривому Розі вистачає інфраструктури, щоб прийняти туристів – є готелі, ресторани, кафе. Однак ми працюємо над створенням для цього хостелів, адже промисловим туризмом часто цікавляться бюджетні туристи. Гадаю, що незабаром такий хостел у нас з’явиться.

Інша справа – це дороги навколо Кривого Рогу: у місті вони кращі, а от дістатися до нас тими, що є за містом, буває складно. Але ми активно розвиваємо аеропорт і маємо надію та перспективу, що це дасть додатковий ресурс для промислового туризму нашого міста. Також як варіант є ще залізниця.

Для гостей міста, які бажають відвідати промислові осередки, криворізький готель «Центральний» навіть надає знижку на проживання - 15 % від вартості номеру та організовує трансфер для груп більше 8 чоловік. Тож запрошуємо!

Людмила Блик, Дніпро.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-