Презентація Стратегії з OSINT-розслідування воєнних злочинів
Організатори: Громадська організація «Аналітичний центр інформаційних ресурсів» спільно з Офісом Генерального прокурора України.
Спікери: Андрій Олійник - начальник відділу агресії, Департамент війни, Офіс Генерального прокурора; Олександр Олешко - координатор проєктів ГО «АЦІР»; Артем Левада - ГО «OSINT Flow».
До участі запрошені: представники ГО «OSINT Flow» – експерти з відкритої розвідки та аналізу даних; ГО «Інститут кібербезпеки та аналітики» – науковці та практики у сфері кіберзахисту; незалежні фахівці з питань OSINT, HUMINT, кібербезпеки; представники профільних державних та міжнародних організацій; журналісти та аналітики, що спеціалізуються на темах інформаційної та національної безпеки.
Теми для обговорення:
- Громадсько-державне співробітництво: теперішній стан та перспективи впровадження механізмів взаємодії й обміну даними.
- Започаткування професійної асоціації OSINT-фахівців.
- Прийом заявок до авторського колективу з розробки методичних матеріалів і навчальної програми для OSINT-дослідників.
- Досвід та потенціал програмного рішення «Стрижень» як інструменту для обміну аналітичними даними.
- Практичний досвід роботи з OSINT-методологією у дослідженні та документуванні воєнних злочинів: виклики, ризики та порівняльний аналіз підходів.
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Реєстрація учасників заходу та представників ЗМІ за посиланням
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
У "Департаменті війни" Офісу генпрокурора працює підрозділ OSINT-розслідувачів
У "Департаменті війни" Офісу генерального прокурора працює окремий аналітичний підрозділ, який веде розслідування воєнних злочинів РФ за спеціальними технологіями OSINT.
Про це у коментарі Укрінформу повідомив представник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Андрій Олійник за підсумками презентації стратегії з OSINT-розслідування воєнних злочинів.
"На рівні Офісу генерального прокурора затверджені відповідні стандарти розслідування воєнних злочинів. Вони у відкритому доступі. Ці стандарти опрацьовані спеціалістами Офісу генпрокурора, державним сектором та безпосередньо міжнародною спільнотою. Визначені відповідні протоколи фіксації, відповідні стратегії розслідувань. Тобто є відповідні протоколи, яких ми дотримуємось. А один із таких протоколів - можливість застосування OSINT-розслідувань. Але я зараз говорю виключно в рамках розслідування воєнних злочинів", - розповів Олійник.
Начальник відділу "Департаменту війни" ОГП наголосив, що на цьому етапі повномасштабної війни Росії проти України кожному прокурору доведеться стати OSINT-розслідувачем.
"Як і визначено положенням про етику прокурора, ми зобов'язані вдосконалюватись. А прокурор - це взагалі координатор. Моя особиста практика свідчить, що прокурор - це також і слідчий, і оперативник. Відповідно, сьогодні кожен прокурор повинен бути також і OSINT-розслідувачем", - додав Олійник.
За його словами, в ОГП на сьогодні працює відповідний відділ, який має повноваження проводити розслідування воєнних злочинів за цими протоколами. Зокрема, йдеться про роботу з відкритими джерелами, а також створення баз даних доказів OSINT.
"Наш структурний підрозділ намагається максимально втягнутись в тему OSINT. Наприклад, в нашому підрозділі є аналітики. Тобто це аналітичний підрозділ, який вже спеціалізується на проведенні OSINT-розслідувань, OSINT-фіксації і OSINT-пошуку. Тобто 100% людей з мого підрозділу можуть використовувати ті платформи, які забезпечують повноцінне OSINT-розслідування. Наприклад, моя команда - це буквально 15 людей, і всі вони вже є безпосередньо "мініосінтерами", - додав він.
Він також нагадав, що торік прокурори Офісу генерального прокурора проходили в Естонії тренінг з використання розвідувальних даних з відкритих джерел (OSINT) як електронних доказів у кримінальних провадженнях.
"Міжнародні партнери постійно залучають до тренінгів представників прокуратури. Команда тренінгового центру постійно вдосконалюється. Розробляються відповідні плани, пов'язані з застосуванням окремих інструментів. Насправді інструментів OSINT-розслідувань - це тисячі й десятки тисяч. І слід навчитися, які конкретно і яким чином застосувати для розслідувань воєнного злочину", - додав Олійник.
Як повідомлялось, в листопаді минулого року представники Офісу генерального прокурора взяли участь у першому українському OSINT Хакатоні.
Громадські організації планують сформувати стратегію OSINT-розслідування воєнних злочинів
Громадські організації планують сформувати стратегію щодо розслідування воєнних злочинів Росії за технологіями відкритого пошуку OSINT.
Про це на презентації в Укрінформі повідомив координатор проєктів «Аналітичний центр інформаційних ресурсів» (ГО «АЦІР») Олександр Олешко.
"Тема сьогоднішньої розмови - формування OSINT-стратегії. Тобто мова йде про те, яким чином може бути сформований цей документ у зв'язку зі співпрацею громадського сектору, приватних установ й військових структур. Наскільки ця стратегія може допомогти у розслідуванні воєнних злочинів? Власне, сам документ стратегії, він повинен в себе вмістити всі основні аспекти щодо напрямків співпраці в даній сфері", - розповів Олешко.
За його словами, стратегія має юридично затверджувати співпрацю між громадським сектором та державними установами, які займаються розслідуваннями воєнних злочинів. Зокрема, йдеться про спільну роботу громадських організацій та OSINT-дослідників з Офісом генпрокурора, Головним управлінням розвідки ГУР МОУ, Службою безпеки України, а також іншими військовими структурами.
З ним погодився представник громадської організації «OSINT Flow» Артем Левада, звернувши увагу, що співпраця громадськості та державних органів у розслідуванні чи зборі доказів щодо воєнних злочинів росіян має отримати особливий статус. А долучені до розслідувань представники громадськості мають підписати документ про нерозголошення даних досудового розслідування.
"Особливий статус точно потрібен. Якщо людина може отримати окремий чи спеціальний, чи певний статус, який буде дозволяти їй робити свою роботу і допомагати в Україні і державним органам, це буде просто супер. Як людина поза штатом може отримувати інформацію, до судового процесу чи до слідства? Якщо ми кажемо про залучення до напрямку, яким займаються наші військові, там також присутні документи, які мають обмежений доступ. Але людина з певними навичками, маючи доступ до цієї інформації, зможе додати дуже швидкий і якісний результат", - наголосив Левада.
Своєю чергою представник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Андрій Олійник наголосив, що однією з проблем сьогодні залишається відсутність затверджених спільних правил щодо розслідування воєнних злочинів.
"Російська Федерація з 14-го року застосовує невоєнні форми та інформаційні методи ведення війни... Це дуже круто, коли всі хочуть допомогти. Але, коли всі хочуть допомогти, але не знають куди бігти, створюється невеличкий хаос. Тобто ми маємо 5-10 досліджень, які резюмуються взагалі по-різному. Тому для мене як для юриста важливо затвердження якогось спільного плану, якоїсь спільної стратегії, якихось спільних правил, на підставі яких ми будемо вирішувати ті чи інші завдання (щодо розслідування воєнних злочинів РФ в Україні - ред.)", - сказав Олійник.
Він нагадав учасникам заходу, що представники громадськості, журналісти й цивільні розслідувачі долучались до розслідування воєнних злочинів росіян від початку повномасштабної війни. При цьому, за його словами, більшість таких спеціалістів є більш кваліфікованими ніж юристи та прокурори.
"Чи залучати осіб чи ні - особиста відповідальність кожного слідчого чи прокурора. Я залучаю таку особу в якості спеціаліста, надаю їй певний процесуальний статус, з яким вона в подальшому ходить разом зі мною при розслідуванні мого кримінального провадження. Він, як спеціаліст зазвичай має широке коло повноважень, визначених КПК. Зокрема, допомагає нам в судових засіданнях. В частині процесуального статусу - наразі це відбувається так", - додав він.
Він також додав, що вже долучав громадських дослідників під час навчального заходу з розслідування воєнних злочинів - Хакатону.
"Впродовж 2024 року нами вже було залучено певних OSINT-розслідувачів у форматі Хакатон. Команди опрацювали ряд технічних завдань - як процесуальних, так і пов'язаних з винайденням конкретної інформації: опрацьовані соцмережі, записи ефірів пропагандистів, створені профайли суб'єктів злочинців. Більша частина матеріалів (які були напрацьовані під час Хакатону - ред.) стала частиною кримінального провадження", - поділився Олійник.
Як повідомляв Укрінформ, у "Департаменті війни" Офісу генерального прокурора працює окремий аналітичний підрозділ, який веде розслідування воєнних злочинів РФ за спеціальними технологіями OSINT.
Повноцінне розслідування воєнних злочинів РФ без залучення громадськості неможливе - Офіс генпрокурора
Повноцінне розслідування воєнних злочинів Російської Федерації, вчинених на території України, неможливе без залучення цивільних спеціалістів, громадськості й OSINT-дослідників.
Про це в Укрінформі на презентації стратегії з OSINT-розслідування воєнних злочинів заявив представник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора Андрій Олійник.
"Якби мене запитати 4-5 років тому щодо залучення спеціалістів OSINT, я б сказав: "ви зійшли з розуму". Я сказав би про таємницю досудового розслідування. Зараз розумію, що без того, що робить громадськість, неможливо повноцінно розслідувати воєнні злочини", - наголосив Олійник.
За його словами, дуже багато інформації щодо злочинів РФ міститься у відкритих джерелах. Зокрема, у Телеграм-каналах.
"Дуже гарним кейсом був кейс Яна Петровського, якому у Фінляндії винесено вирок. На першочергових етапах при запиті самих правоохоронців про проведення певних OSINT-розслідувань, винайдені фото в соціальних мережах, де Ян Петровський фотографувався на тлі наших загиблих. І якщо ви почитаєте вирок фінського суду, то ви побачите, що більша частина матеріалів - OSINT-розслідування", - додав він.
Він нагадав, що російська армія вчинила на території України понад 150 тисяч воєнних злочинів. При цьому українські фахівці мають не тільки розслідувати їх, але й продовжувати фіксувати нові і нові злочини РФ.
Олійник підкреслив, що це більше, ніж загальна кількість кримінальних злочинів, і правоохоронці просто "потонуть", не вистачить ресурсів відслідковувати кожного російського воєнного злочинця, або розслідування перетворяться на " хаотичні дослідження".
"Тому ідея полягає в тому, щоб ми спільними зусиллями створили спільну команду: спрямовувати розслідування має слідчий чи прокурор, а "осінтер" допомагає точково. Наприклад, я не знаю, що відбулося при вчиненні злочину на окупованій території. А розслідувачі допомагають встановити конкретні факти. Тому залучення широкого спектру і громадських, і державних діячів, і міжнародного спектру є дуже-дуже-дуже важливим", - додав він.
Як повідомляв Укрінформ, громадські організації планують сформувати стратегію щодо розслідування воєнних злочинів Росії за технологіями відкритого пошуку OSINT.
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
