Україна-2021: виклики та загрози

Україна-2021: виклики та загрози

Укрінформ
15 грудня, 14:00 -  круглий стіл на тему: "Україна-2021: виклики та загрози"

Організатор: Укрінформ.

Учасники: Марина Сингаївська - заступник генерального директора Укрінформу;  Віктор Галасюк - доктор економічних наук, президент Української асоціації Римського клубу; Євген Головаха - доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту соціології НАНУ; Іван Городиський - кандидат юридичних наук, адвокат, директор-засновник Школи права Українського католицького університету (2014-2020), голова Львівського відділення Асоціації правників України, експерт Аналітичного центру УКУ; Сергій Данилов - заступник директора Центру близькосхідних досліджень; Юлія Каздобіна - голова Української фундації безпекових студій; Федір Лапій - кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика; Євген Магда - кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики; Сергій Романюк - доктор економічних наук, професор кафедри публічного управління та публічної служби, директор Інституту “Вища школа державного управління” Національної академії державного управління при Президентові України; Андрій Сухарина - політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва; Сергій Телешун - доктор політичних наук, професор, директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування, завідувач кафедри публічної політичної та політичної аналітики НАДУ при Президентові України.

Коротко. Учасники експертного круглого столу зберуться, щоб обговорити найгостріші проблеми України у політичній, соціальній, економічній та інших сферах, підсумувати 2020 рік і визначити основні виклики та загрози у 2021-му.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Для внутрішньополітичного загострення немає підстав - Головаха

Можливість серйозних внутрішньополітичних загроз у 2021 році невелика, оскільки українці остаточно обрали в 2014 році геополітичний вектор розвитку, який підтримує і влада, і громадяни.

Таку думку висловив доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха на круглому столі в Укрінформі на тему: «Україна-2021: виклики та загрози».

«Геополітичний напрямок, який українці остаточно обрали в 2014 році, підтримують і влада, і громадяни. А те, що в нас є опозиція, яка зорієнтована на контакти з Росією, то вони віддзеркалюють думку менше чверті населення і впливатимуть на тих людей, які завжди були орієнтовані на цей напрямок, але не можуть стати чинником, який викличе суттєві протестні настрої чи проблеми для країни», - вважає Головаха.

На його думку, політичне протистояння на виборах минулого року змінилося затишшям внаслідок вирівнювання рейтингів основних політичних сил, що також дає підстави для сприятливих внутрішньополітичних прогнозів.

«У нас було сильне протистояння наприкінці минулого року, і з точки зору громадської думки теж, а за рік фігуранти майже зрівнялися в політичному сенсі. Якщо минулого року Зеленський і «Слуги народу» мали незаперечну перевагу, і це дуже непокоїло тих, хто мав 25%, то тепер вони майже зрівнялися в оцінці громадської думки і градус протистояння знизився», - зазначив Головаха.

Натомість, за його словами, людей більше цікавлять соціально-економічні проблеми та виклики, пов’язані з пандемією, і ця тенденція зберігатиметься.

«Найбільше, що непокоїть експертів, а це політичні суперечності й протистояння, не дуже турбує громадську думку на тлі таких особистих проблем, як безробіття й ціни, а до цього корупція й COVID. Тобто, людей непокоїть економічний стан країни. Коли ми говоримо про ризики й загрози, то нас найбільше цікавить, чи є ресурс виживання», - зазначив експерт.

Повільне економічне зростання та несприятлива демографія є найбільшими викликами для України – експерт

Найбільшими викликами для України є повільне економічне зростання та несприятлива демографія.

Про це сказав доктор економічних наук, президент Української асоціації Римського клубу Віктор Галасюк на круглому столі в Укрінформі на тему: «Україна-2021: виклики та загрози».

«Найбільші, я б сказав навіть екзистенційні, виклики для України: повільне економічне зростання та несприятлива демографія. Згідно з прогнозом The Economist Intelligence Unit, ВВП України на душу населення протягом 2020-2050 років зростатиме в середньому на 1,8% на рік. Такими темпами Україна наздоганятиме Туреччину майже 40 років, а Польщу – 50, якщо вони «почекають на місці». Таке повільне зростання уводить Україну все далі від Європи в економічному вимірі», - наголосив Галасюк.

Він навів дані базового прогнозу ООН, згідно з якими до кінця сторіччя населення України скоротиться до 25 млн. осіб. Вузький фундамент демографічної піраміди також серйозний стримуючий фактор для економіки на наступні десятиріччя.

«Корінна причина обох цих викликів – деіндустріалізація. Згідно з даними Світового банку, додана вартість у промисловості України за 30 років в поточному доларовому вимірі скоротилась вдвічі, тоді як у Польщі та Туреччині зросла практично вчетверо. Тепер більше половини товарного експорту України складає сировина. Це сформувало «економіку бідності», - зазначив Галасюк.

Водночас, за його словами, подолати економічне відставання можна, «перепрограмувавши» економіку з сировинної на виробничу.

«Гарна новина - ці проблеми лікуються промисловою політикою. Треба створити потужні стимули для виробників в Україні, запровадити прискорювачі економічного зростання: індустріальні парки, експортно-кредитне агентство, банк розвитку, вимоги щодо локалізації при держзакупівлях тощо. Це «перепрограмує» економічну модель з сировинної на виробничу. Так ми можемо створити економіку добробуту», - наголосив експерт.

Розподіл повноважень між державними й місцевими органами влади тягне за собою низку проблем для ОТГ – експерт

Розподіл повноважень між державними й місцевими органами влади в контексті адміністративної реформи тягне за собою низку проблем, з якими стикаються ОТГ.

Таку думку висловив заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов на круглому столі в Укрінформі на тему: «Україна-2021: виклики та загрози».

«Проблема, яка постане наступного року – це повноваження місцевих органів влади і держави, їхнє балансування. Має бути повноцінне функціонування місцевого самоврядування, а цьому є спротив, бо ніхто не хоче брати на себе відповідальність, адже державні субвенції зменшуються, а навантаження на місцевий бюджет збільшуватиметься», - зазначив Данилов.

Водночас, за його словами, відсутні інструменти здійснення органами місцевого самоврядування своїх повноважень.

«Яким чином ОТГ забезпечуватиме, щоб агрохолдинги та фермерські господарства на території району оформлювали своїх працівників на легальну зарплатню і відраховували податок на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету», - навів приклад Данилов.

Наступний виклик на прикладі півдня України – це скорочення районів після адмінреформи і забезпечення державного управління й безпеки на кордоні з окупованим Кримом.

«Тепер відділок поліції буде в Каховці, а раніше був у Чаплинці. Навряд чи на будь-який злочин, правопорушення в цій ОТГ хтось оперативно приїде за 70 км. Це означає, що частину функцій щодо підтримання громадського порядку змушені будуть взяти на себе громади», - сказав Данилов, наголосивши, що ці видатки також покладуться на місцевий бюджет.

Також є проблема звільнення працівників і трудова міграція внаслідок автоматизаці сільського господарства. Ті ж, хто повертається з-за кордону й організовує роботу тут, не бачить в своїх лавах тих, які не мають такого досвіду.

«Маємо вже досвід, коли формуються бригади, які пройшли досвід роботи в Європі і сповідують ті навички й організації праці, які вони отримали під час заробітчанства. Це нові осередки нової трудової етики», - зазначив експерт, маючи на увазі обмеження працевлаштування для інших членів громад.

Дискусії у правовій сфері точитимуться щодо діяльності КС, судової й антикорупційної реформ - експерт

Наступного року у правовій сфері слід чекати на розблокування діяльності КС, продовження судової та антикорупційної реформ.

Про це сказав кандидат юридичних наук, адвокат, директор-засновник Школи права Українського католицького університету (2014-2020), голова Львівського відділення Асоціації правників України, експерт Аналітичного центру УКУ Іван Городиський на круглому столі в Укрінформі на тему: «Україна-2021: виклики та загрози».

Умовно Городиський розбив події у правовій сфері на три блоки. Перший блок конституційно-правовий - з розв’язання конституційної кризи, тобто, розблокування діяльності КС.

«Ключів з вирішення цього питання є два. Перший, нульовий – коли судді КС добровільно йдуть у відставку. На жаль, він став неможливим, влада своїми пропозиціями не змогла акумулювати суспільний резонанс, коли б вдалося досягти умовно політичного компромісу. Другим способом є перезавантаження КС принаймні в якійсь його частині через належний добір нових суддів через незаповнені вакансії, на конкурсній основі, без політичних квот, в рамках чітких і прозорих процедур», - сказав Городиський.

Другим блоком, за його словами, що можна очікувати – це продовження «вічної» реформи українського правосуддя.

«Ключем до вирішення цієї проблеми є перезавантаження не всіх судів, бо варіант, коли всі судді йдуть у відставку є неможливий, бо суто технічно ми не знайдемо такої кількості фахових і джоброчесних кандидатів, щоб їх замінити. Основною метою має бути функціонування управлінських та контрольних механізмів, як Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів. Їхнє кадрове перезавантаження та перерозподіл функціоналу між ними», - зазначив Городиський.

Іншими двома блоками, навколо яких, на його думку, точитиметься дискусія – це продовження антикорупційних реформ.

«Поставатимуть питання щодо функціоналу, правового статусу НАБУ, НАЗК, з високою долею ймовірності виникне питання загострення ситуації навколо Вищого антикорупційного суду. Не виключаю, що через рішення КС чи законодавче рішення це питання буде загострюватись. І друге – це приватно-правовий блок правових змін – це питання земельної реформи, яка, очевидно, ще до її запуску наступні пів року буде доповнюватись і змінюватись. Це також питання податкової реформи, в обох випадках якої запускаються економічні механізми, але їхнє втілення відбувається через правові інструменти, і якщо належно прописати всі законодавчі акти, порядок введення їх у дію, врахування інтересів усіх сторін, то вони можуть бути успішними», - вважає експерт.

Найбільшим успіхом в українській дипломатії цього року стало звільнення нацгвардійця Марківа - політолог

Найбільшим успіхом в українській дипломатії цього року стало виправдання та звільнення нацгвардійця Віталія Марківа.

Про це під час круглого столу на тему: "Україна-2021: виклики та загрози" в Укрінформі заявив кандидат політичних наук, директор Інституту світової політики Євген Магда.

"Найбільш світла пляма цього року в українській дипломатії - це звільнення національного гвардійця Віталія Марківа. Це безумовно успіх гібридної дипломатії", - підкреслив Магда.

Водночас експерт назвав перемогою те, що Україна долучилася до програми розширених можливостей з НАТО.

"Добре, що ми долучилися до програми розширених можливостей з НАТО, ставши шостим учасником - Україна 6-та учасниця цієї програми і буде активно співпрацювати", - зазначив він.

Водночас серед проблем експерт наголосив на гібридних загрозах з боку інших країн.

"Я насправді не бачу позитивних тенденцій у відносинах з нашими сусідами. Я і про Польщу, і про Угорщину, Білорусь, Молдову. Словаччина, Румунія - це країни, з якими у нас якось історично не складаються динамічні відносини. Але ми справді живемо в оточенні країн з імперськими комплексами, і коли ми говоримо про гібридні загрози, то повинні говорити не лише про Росію. Ми живемо в конкурентному світі і той хто демонструє свою слабкість, на жаль він ризикує опинитися під ударом. Ми на сьогоднішній момент саме в такій зоні ризику, на жаль", - підкреслив він.

Як повідомляв Укрінформ, апеляційний суд Мілана 3 листопада виправдав нацгвардійця Віталія Марківа. Суд виніс рішення, що Марків не здійснив злочину.

Експертка - про вплив держави на інформаційне поле: Можливості значно зменшилися

У зв'язку з розвитком інтернету можливості держави впливати на інформаційне поле останніми роками істотно зменшилися.

Таку думку висловила голова Української фундації безпекових студій Юлія Каздобіна під час круглого столу в Укрінформі "Україна-2021: виклики та загрози".

"На сьогодні ми не намагаємося розуміти ті зміни, які відбулися - ми намагаємося те середовище з абсолютно новими законами втиснути в ті рамки, в яких раніше існувало інформаційне поле. Тобто якщо раніше у держави було набагато більше можливостей впливати на процеси, то сьогодні в інтернеті у неї цих можливостей немає. Їй переважно не належать мережі, програмне забезпечення, яке дає можливість доступу до мережі", - розповіла Каздобіна.

Вона зазначила, що державі в будь-якому разі треба звертатися до посередників. Але, якщо говорити про такі платформи як Фейсбук та Гугл, "вони перебувають поза межами нашої юрисдикції, і ми жодного впливу на них не маємо", - зазначила експертка.

Каздобіна додала, що на цих платформах немає редактора, який би попередньо перевіряв інформацію, що там з'являється. Натомість, за її словами, там є можливість попередньо вивчати людей, виявляти їхні слабкості з метою подальшого впливу.

Як повідомляв Укрінформ, у Міністерстві культури та інформаційної політики заявили, що захист інформаційного простору та розбудова інформаційного суверенітету України є одним із пріоритетів діяльності уряду.

Ситуація з правами людини в 2021 році не покращиться ні в Україні, ні у світі – експерт

Обмеження прав людини в Україні і світі, пов’язані з пандемією COVID-19, у 2021 році триватимуть.

Таку думку висловив політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина під час круглого столу в Укрінформі на тему «Україна-2021: виклики та загрози».

«В наступному році особливого покращення з правами людини не відбудеться скоріш за все, тому що це справа, яка триває впродовж тривалого періоду, права людини дуже легко втратити і дуже важко здобувати і поширювати. У нас є дві тенденції з правами людини і сприйняттям їх громадянами, кожна з яких є не дуже хорошою. Перш за все, що трапилося у 2020 році? Україна, загалом увесь демократичний світ стикнулись із небаченими раніше обмеженнями, які стосувалися в тому числі прав людини. Існує пандемія коронавірусу, якій потрібно запобігати, існують обмежувальні заходи, які намагаються цю епідемію призупинити, зменшити», - сказав Сухарина.

Він зазначив, що дослідження проводилось у 2016, 2018 і 2020 роках, в ньому запитувалось про рівень дотримання прав людини. В 2020 році оцінки не є особливо високими, але вони вищі, ніж у 2018 і 2016 роках.

«На практиці вони скоріш за все такими не є, тому що у нас багато обмежень, ситуація з правами людини стала гіршою не тільки в Україні, а й по всьому світу через зовнішні обмеження. При цьому громадяни сприймають ситуацію краще, ніж раніше. Це говорить лише про те, що об’єктивна реальність і думка людей про цю реальність – це дві великі різниці», - зауважив експерт.

Сухарина додав, що є дві крайнощі, які можуть трапитись. Перша – ситуація з правами людини може ставати гіршою, може не змінюватися, але люди думатимуть, що вона ставатиме кращою, оскільки їм розказуватимуть, як стало краще, як нас захищають поліція, суди тощо. Друга альтернатива – думка, що все пропало, нічого хорошого не відбувається, свої права захистити не можна, держава нас ніколи не захистить.

«Ми розуміємо: найбільш вірогідним сценарієм щодо дотриманню прав людини в 2021 році залишиться велика частина обмежень, пов’язаних з COVID-19. Але експерти, ЗМІ повинні чітко показувати проблеми, говорити про ті речі, які погано функціонують. З іншого боку, ми не можемо вдатися в тотальну зраду і говорити, що все пропало, тому що це демотивує людей ще більше і вони взагалі не ставитимуть цінність прав людини за першопочаткові пріоритети. Тому з одного боку потрібна аргументована критика, з іншого – розуміння того, що багато що в наших руках і ми можемо добиватися цього», - сказав Сухарина.

За його словами, обмежити права достатньо легко, відновити їх складно. Це ілюструють цифри, які отримали соціологи, заміряючи ті чи інші обмеження, введені внаслідок COVID-19, і їх підтримку людьми.

«Здебільшого громадяни підтримують дві групи обмежень. Перша група – це ті, щодо яких влада пояснила, навіщо вони вводяться і де є реальна загроза поширення захворюваності – як масові заходи, богослужіння в церквах. З іншого боку, громадяни підтримали фактично ті обмеження, ефективність яких дуже сумнівна, але які не стосуються більшості людей особисто. Скажімо, потреба 14-денної самоізоляції людей, які повернулися з-за кордону, заборона в'їзду іноземців», - розповів експерт.

Він акцентував, що ми, з одного боку, цінуємо права людини, але коли це стосується нас самих. А коли це стосується якихось ширших категорій, з тим є проблема.

«І це буде викликом у наступному році – що ми будемо відстоювати права, які стосуються нас особисто. Але чи готові ми відстоювати права тої меншості, які можуть бути в них обмежені?» - зробив короткий висновок Сухарина.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-