Громадяни України, що живуть не за місцем реєстрації. Презентація соціологічного дослідження

Організатор: Центр прав людини ZMINA.

Учасники: Людмила Янкіна - правозахисниця, керівниця проекту «Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні», Центр прав людини ZMINA; Олександра Слободян - аналітикиня та дослідниця, Аналітичний центр CEDOS; Юлія Тищенко - керівниця програми проектів демократичних процесів, Український незалежний центр політичних досліджень.

Довідково. Дослідження було проведено протягом липня - вересня 2018 року на замовлення партнерського консорціуму з Центру прав людини ZMINA, Аналітичного центру CEDOS та Українського незалежного центру політичних досліджень, за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Дослідження  розкриває кількість громадян України, які живуть не за місцем реєстрації та  причини, чому вони не реєструють своє місце проживання там, де фактично мешкають.

Додаткова інформація за тел.: (068) 84 343 84 або електронною поштою: ly@humanrights.org.ua (Людмила Янкіна).

Підсумкові матеріали:

Понад 3 мільйони українців живуть не за місцем реєстрації — дослідження

В Україні понад 3 мільйони осіб проживають не за місцем реєстрації.

Про це повідомила дослідниця аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян під час презентації результатів першого загальнонаціонального соціологічного дослідження "Громадяни України, що живуть не за місцем реєстрації: їхня кількість та проблеми", що відбулась у вівторок в Укрінформі.

“На сонові результатів загальнонаціонального опитування ми змогли оцінити кількість осіб, які проживають в Україні не за місцем реєстрації, приблизно в 3,3 мільйона осіб, що становить близько 12% населення. Ця оцінка стосується тільки дорослого населення. У нас є підставити вважати, що вона є мінімальною. Більш точні дані можна отримати тільки після проведення перепису населення”, — зазначила Слободян.

Водночас вона підкреслила, що проживання не за місцем реєстрації може розглядатися як проблема національного масштабу у зв'язку з тим, що “прописка” впливає на реалізацією прав на доступ до певних послуг. Так, з даним дослідження, близько чверті респондентів, які проживають не за місцем реєстрації, відповіли, що саме з цієї причини були змушені робити певні неформальні доплати лікарям та сплачували благодійні внески у фонди поліклінік. Майже така ж кількість опитаних повідомила, що намагається не звертатися до лікарень.

“За останні два роки 72% опитаних громадян дорослого віку зверталися до державних поліклінік, щоб отримати певні послуги. Більшість із них їх отримали. Послуги не отримали лише 2% осіб, які проживають за місце реєстрації, не отримали послуг, і 3% з тих, які проживають не за реєстрацією. Але особи, які проживають не за місцем реєстрації, частіше робили певні неформальні доплати та сплачували благодійні внесли за отримання послуг”, — уточнила дослідниця.

За її словами, кожен п'ятий опитаний за останні п'ять років влаштовував дітей до освітніх закладів.

“Близько третини осіб, які проживають за місцем реєстрації, намагались влаштувати дітей до садочка чи школи не за місцем реєстрації. І 48% осіб, які проживають не за місцем реєстрації, також влаштовували дійте не за місцем реєстрації”, — сказала Слободян.

Дані дослідження також свідчать і про нижчий рівень виборчої активності серед осіб, які проживають не за місцем реєстрації. Так, 45% респондентів брали участь у місцевих виборах у тих населених пунктах, де зареєстровані, але фактично не проживають. Водночас лише 3% опитаних голосували на парламентських виборах 2014 року, скориставшись механізмом тимчасової зміни місця голосування.

Водночас 21% респондентів зазначили, що їхні права обмежені у зв'язку реєстрацією місця проживання.

Опитування засвідчило й те, що для 85% громадян передумовою проживання не за місцем реєстрації став переїзд. Водночас 77% громадян не відчувають потреби реєструватися.

При цьому 8% опитаних жителів міст повідомили, що вони або їхні родичі мали досвід зміни реєстрації місця проживання для отримання субсидії, а кожен другий містянин (49%) зазначив, що не хотів би реєструвати місця проживання, оскільки це збільшить вартість комунальних послуг.

Водночас 95% громадян під час опитування зазначили, що не зареєстрували б орендарів, якби здавали квартиру.

Довідково. Загальне дослідження складається з двох окремих опитувань, які проводилися послідовно впродовж серпня-вересня 2018 року компанією Kantar TNS в Україні на замовлення партнерського консорціуму з Центру прав людини ZMINA, Аналітичного центру CEDOS та Українського незалежного центру політичних досліджень, за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Перше загальнонаціональне опитування проводилося серед населення України віком від 18 до 75 років. Збір даних відбувався протягом 2-22 серпня 2018 року. Всього було опитано 5400 осіб. Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю за місцем проживання респондента.

Другим стало опитування жителів міст, які проживають не за місцем реєстрації. Опитування міського населення віком 18-75 років, яке проживає не за місцем реєстрації, тривало протягом 7-16 вересня на підконтрольній українській владі території. Загалом було опитано 200 осіб методом особистого інтерв'ю за маршрутом (на вулиці).

Орієнтовна статистична похибка, розрахована для випадкової вибірки відповідного обсягу, становить 1,3% без урахування дизайн-ефекту. Рівень відгуку респондентів становить близько 32%.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк