Презентація оригінальної методології оцінки політичних ризиків України
Організатор: Аналітичний центр «Об’єднана Україна».
Спікер: Ігор Петренко - засновник Аналітичного центру «Об’єднана Україна», політолог, доктор політичних наук.
До участі запрошені: представники АЦ «Об’єднана Україна», провідні українські політичні експерти.
Модератор: Ігор Попов - керівник Аналітичного центру «Об’єднана Україна».
Формат заходу – офлайн (Зала 2).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Акредитація триватиме до 11:00 29.04.2026 року, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформу можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Аналітики назвали основні політичні ризики у повоєнній Україні
Експерти дослідили й назвали найвірогідніші лінії розколу в українському суспільстві після закінчення війни.
Висновки містяться в дослідженні Ukraine Political Risk Assessment Framework (UPRAF), яке представив в Укрінформі Аналітичний центр «Об’єднана Україна».
Так, згідно з дослідженням, виокремлено п’ять основних ліній розколу в українському суспільстві після закінчення війни.
Як зазначив засновник Аналітичного центру «Об’єднана Україна», політолог, доктор політичних наук Ігор Петренко, відходить на другий план розкол останніх десятиліть по лінії схід-захід і з’являється новітній, пов’язаний із війною та участю або неучастю в ній громадян.
«За всю історію незалежної України ми найбільше боялися одного розколу – між сходом і заходом. На цьому розколі будувалися виборчі кампанії, починаючи з 1994-го і аж до 2019 року. У 2026 році, за нашими даними, цей розкол поступово відходить на другий план і замість нього формується новий – більш вибухонебезпечний. Це розкол між тими, хто воював і не воював, між тими, хто виїхав із країни і хто залишився», - зазначив Петренко.
Отже, перший і найголовніший ризик розколу – між тими, хто воював і не воював. Так, згідно з дослідженням, 75% ветеранів очікує на непорозуміння в суспільстві після їхнього повернення з війни. Водночас 58,5% громадян висловлюють розуміння тих, хто ухиляється від мобілізації, «бо ніхто не хоче помирати».
«Зведіть ці два числа й отримаєте формулу нового розколу. Іншими словами – ветеран зі Львова і ветеран із Харкова мають набагато більше спільного між собою, ніж ветеран та ухилянт із одного міста. Це є новий тип розколу, він не збігається з географією, не вирішується мовою чи церквою, а зачіпає питання моральної справедливості – хто мав обов’язок воювати, а хто відповідно ухилився. Саме тому цей розкол особливо небезпечний», - наголосив Петренко.
Другий ризик – асиметрія довіри. Так, Збройні сили мають довіру 92%, ветерани – 91%, волонтери – 85%. Водночас державний апарат має недовіру 79%, ТЦК – 67%, антикорупційні органи – 62%.
«Якщо перекласти це людською мовою, то українці вірять у спроможність країни вести війну і не вірять, що держава здатна справедливо розподіляти її тягар у суспільстві», - прокоментував експерт.
Третій ризик – нерівність. Так, 72% громадян вважають, що блага в Україні розподіляються несправедливо.
«Жодна з п’яти ключових реформ – медична, пенсійна, судова, антикорупційна і децентралізація - не отримали позитивної оцінки. І найгірше тут – не загальна оцінка, а структура. Найбідніші оцінюють реформи різко негативно, найзаможніші – нейтрально, розрив між ними – понад 50 процентних пунктів. Реформи сприймаються де-факто як реформи для заможних. Це паливо для популізму, яке буде накладатися на поствоєнні розколи», - зауважив Петренко.
Четвертий ризик – популістська партійна система. У дослідженні йдеться про небезпеку появи нових партій, які спекулюватимуть на темі так званої «зрадженої війни».
«Це рівень критичної фрагментації, електорат розпорошений між десятками партій, багато з яких ще навіть не існують – умовно, партія Залужного, партія Буданова тощо. Є запит на нових лідерів поза межами наявної системи. Це класичний контекст для появи популістських рухів, які будуть будувати кампанію на темі «зрадженої війни», - зазначив експерт.
Нарешті, п’ятий ризик – це об’єднання усіх чотирьох попередніх ризиків в один, який умовно називають «ідеальним штормом».
«Усі чотири лінії розколу можуть одночасно загостритися при настанні одного сценарію, який ми називаємо «ідеальним штормом». Це мирна угода з територіальними поступками + масова демобілізація + перші повоєнні вибори у горизонті 12-18 місяців. Якщо це збігається у часі, приховані розколи виходять на поверхню одночасно, й ефект воєнної єдності може розчинитися буквально за лічені місяці. Відповідно, можемо отримати катастрофічно розколоте суспільство з усіма наслідками цього», - підсумував Петренко.
Ukraine Political Risk Assessment Framework (UPRAF) - оригінальна методологія оцінки політичних ризиків України, адаптована до умов воєнного стану та поствоєнного переходу, яку розробили в Аналітичному центрі «Об’єднана Україна».
Як повідомляв Укрінформ, повоєнна Україна з сильною армією може стати головним союзником США в регіоні.
Відео:
