Законодавчі гарантії для викривачів: хто і як захистить сміливих українців?

Законодавчі гарантії для викривачів: хто і як захистить сміливих українців?

1657
Ukrinform
27 липня о 9.30 відбулася прес-конференція на тему: “Законодавчі гарантії для викривачів: хто і як захистить сміливих українців?” (Зала 1)

Організатор: ГО "Центр демократії та верховенства права".

Учасники: Світлана Заліщук, народний депутат України; Тарас Шевченко, співголова Ради Реанімаційного Пакету Реформ, директор ЦЕДЕМ; Тетяна Семілетко, програмний директор Центру демократії та верховенства права; Сергій Зайченко, викривач, випускник Національного педагогічного університету ім. Драгоманова; Ольга Подільчак, член Ради ГО "Всеукраїнська ліга правників проти корупції"; Сергій Лещенко, народний депутат України.

Обговорювалися питання:

1. Хто такі викривачі, яка їхня роль у суспільстві.

2. Для чого їх захищати і як можна заохотити?

3. Хто та як в Україні захистить викривачів корупції і зловживань? Які пропонуються гарантії їхньої безпеки?

Довідково. Народні депутати України, громадські активісти, правники представлять зареєстрований  20 липня 2016 р. у Верховній Раді України законопроект  №4038а «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам».

А також, під час прес-конференції буде презентовано інфографіку на тему: “Викривачі в Україні: навіщо та як їх захистити”.

Підсумкові матеріали:

В Україні розробили закон, який захищатиме викривачів зловживань та порушень

Низка народних депутатів України зареєстрували у парламенті законопроект №4038а щодо захисту викривачів, який поширюватиметься не лише на публічний сектор, а й приватний.

На підтримку законодавчої ініціативи уже висловилися: офіс Уповноваженого з прав людини, НАЗК, НАБУ, які наразі готуються до проведення внутрішніх тренінгів з питань захисту викривачів.

Про це заявила народний депутат України Світлана Заліщук на прес-конференції в Укрінформі.

"Цей новий закон, який ми зареєстрували минулого тижня, стане важливим інструментом у рамках антикорупційного порядку денного, який формує держава останні два роки. Це інструмент, який ми надаємо, у першу чергу людям на тому місці, де б вони не були, отримати додаткові гарантії своїх прав щодо того, якщо у вас є суспільно важлива інформація, якою ви хочете поділитися і вона може змінити ту чи іншу корупційну справу чи схему", - сказала вона.

За словами Заліщук, наразі в Україні з’являється все більше людей, для яких боротьба з корупцією є цінністю, за яку вони готові піти навіть на певні жертви. Тому цей законопроект відповідає на цілу низку ризиків для особи, яка повідомляє інформацію, зокрема, зберігає її здоров’я чи й навіть життя, а головне - сприяє у викритті корупції.

У свою чергу, народний депутат України Сергій Лещенко зауважив, що саме через корупцію Україна наразі має низку проблем: як на сході, так і в економіці. "Тому боротьба з корупцією вимагає захисту тих людей, які не бояться про неї повідомляти", - підкреслив Лещенко.

При цьому, співголова Ради Реанімаційного Пакету Реформ, директор ЦЕДЕМ Тарас Шевченко наголосив, що концепція захисту викривачів має іноземне походження і ще не увійшла у ментальність України.

"Закон говорить, що ці викривачі, тобто люди, які сигналізують не лише про корупцію, а взагалі про зловживання та порушення, вони повинні мати різні ступені захисту. Перший - вони звільняються від відповідальності, а також захисту фізичного, бо дуже часто таким людям потрібні заходи безпеки, які можуть бути порівняні із системою захисту свідків у США. Є також фінансові засоби стимулювання. Тобто, якщо відбулося розкрадання і внаслідок дій викривача кошти були повернені до бюджету, то законопроект передбачає можливість викривачеві отримати 10% від цих коштів", - резюмував Шевченко.

Відео с прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-