Про це вона сказала в четвер журналістам, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу про те, яку позицію має займати наступний генсек щодо російської війни проти України.

Бербок зазначила, що це питання було одним із ключових під час інтерактивних діалогів із кандидатами на посаду генсека ООН.

За її словами, держави-члени запитували кандидатів, чи відчувають вони себе зобов’язаними виконувати резолюції Генасамблеї, оскільки Радбез неспроможний останнім часом ухвалювати рішення з питань миру і безпеки через застосування права вето.

«Я очікую, що кожен, хто складе присягу на Статуті Організації Об’єднаних Націй, щодня виконуватиме цю присягу», — наголосила Бербок.

А Статут ООН, за її словами, чітко визначає, що вторгнення однієї держави в іншу є порушенням цього основоположного документа та міжнародного права.

«Статут також дуже чітко визначає, що в таких ситуаціях міжнародна спільнота несе відповідальність, особливо Рада Безпеки ООН, за захист миру в усьому світі», — зазначила президентка ГА.

Водночас, зауважила вона, «у Статуті дуже чітко зазначено, що у випадках, коли Рада Безпеки не може виконувати своїх зобов’язань, Генеральна Асамблея отримує додаткову роль у захисті миру та безпеки».

Бербок, зокрема, висловила сподівання, що «надзвичайні сесії (Генасамблеї ООН, - ред.) щодо України триватимуть доти, доки люди знову не зможуть жити в мирі».

«Ми маємо потужний заклик не лише до тривалого миру, виведення російських військ з України, а й щодо дітей, яких було депортовано з України», — зазначила вона.

Бербок підкреслила, що дотримання Статуту ООН має стосуватися всіх міжнародних конфліктів, незалежно від географії чи політичної ваги держав.

Вона додала, що йдеться як про Україну, так і про Газу, Судан чи мусульманську етнічну меншину рохінджа у М’янмі.

«Якщо ми дозволимо застосовувати Статут залежно від географії чи політичної сили, тоді жодна країна у світі не зможе спокійно спати в майбутньому», — сказала президентка ГА.

Мандат чинного Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша завершується 31 грудня. Новий глава Організації має розпочати роботу 1 січня 2027 року.

Генсека обирає Генеральна Асамблея за рекомендацією Ради Безпеки ООН. Нині в Радбезі проходять закриті рейтингові голосування, після яких відбудеться формальна процедура голосування.

Відповідно до усталеної регіональної ротації, пріоритет у нинішньому виборчому циклі мають представники Латинської Америки та Карибського басейну.

Нині на посаду очільника ООН претендують вісім кандидатів: гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі; експрезидентка Чилі Мішель Бачелет; генеральна секретарка Конференції з торгівлі та розвитку Ребека Ґрінспан; колишня президентка Генасамблеї ООН Марія Фернанда Еспіноса; колишня постпред Гаяни при ООН Каролін Родрігес-Біркетт; експосолка Еквадору у США та Франції Івонн Бакі; експрезидент Сенегалу Макі Салл; колишній постпред Уганди при ООН — Олара Отунну.