Як повідомляє кореспондент Укрінформу, деталі рішення розповів Голова ВР Руслан Стефанчук під час зустрічі з медіа.

"Враховуючи те, наскільки збільшилося все за кількістю атак, це може призвести до паралічу діяльності української влади. І саме через це завдяки апарату, завдяки нашим колегам, ми запропонуємо народним депутатам альтернативний варіант. Ви зараз знаходитеся в приміщенні, яке може бути використане як альтернативний варіант для діяльності Верховної Ради", - зазначив Стефанчук.

Політик зауважив, що під час повітряної тривоги Верховна Рада відповідно до законодавства має переривати роботу й переходити до укриття. За його словами, це забирає значну кількість часу, який парламент міг би витрачати на виконання своєї конституційної діяльності. З огляду на частоту та тривалість повітряних тривог це може негативно вплинути на роботу органу. Водночас Стефанчук наголосив, що йдеться не про заміну основної сесійної зали, а лише про додатковий механізм, який дозволить Раді продовжувати роботу в разі неможливості проведення засідання у сесійній залі через безпекову ситуацію.

Нове облаштоване місце розташоване на "мінус" першому поверсі й охоплює конференц-залу та прилеглі холи. Там вже підготували 368 місць для народних обранців, за потреби їхню кількість збільшать.

Також Стефанчук повідомив, що для голосування розроблена альтернативна внутрішня електронна система, що працює лише в межах укриття й дозволяє кожному депутату проголосувати. Поза приміщенням голосування неможливе.

"Я хочу зруйнувати деякі міфи про те, що, мовляв, народні депутати будуть невідомо звідки голосувати, якимись незрозумілими способами. Ні, регламент Верховної Ради передбачає два види голосування. Це голосування з допомогою електронної системи, яку ви бачите, і друге - це голосування руками. Зрозуміло, що голосування руками, коли перед країною стоять такі виклики, - це не варіант, тому що кожен розгляд закону в нас буде тривати невизначену кількість часу. Саме тому був розроблений альтернативний механізм, який ми вам демонструємо, для того щоб зберегти всі регламентні положення", - зауважив спікер українського парламенту.

Голова ВР наголосив, що засідання проводитимуться за офіційною адресою парламенту, а голосування залишатиметься особистим і здійснюватиметься депутатами через електронну систему, яка працюватиме лише в межах облаштованого приміщення.

"Я хочу нагадати вам основні регламентні положення. Стаття друга передбачає, що засідання Верховної Ради проходить за адресою Грушевського, 5. Ми з вами знаходимося за адресою Грушевського, 5. Друге - голосування у Верховній Раді проходить особисто. Ми зробили все для того, щоб кожен народний депутат мав можливість особисто здійснити свої вимоги за допомогою електронної системи. Третє, що вони відбуваються у приміщенні Верховної Ради. Будь-хто, хто вийде за периметр цієї зали, яку ви бачите, не матиме можливості голосувати, тому що він буде відрізаний від системи, яка сприймає капітальне голосування", - поінформував Стефанчук.

Голова Верховної Ради також зазначив, що порядок роботи парламенту в облаштованому укритті планують врегулювати окремою постановою ВР. Її проєкт уже напрацювали апарат парламенту і профільний комітет, однак перед внесенням документа на голосування депутати мають протестувати нову систему роботи. Це тестування проходитиме упродовж цього тижня.

Стефанчук також наголосив, що про евакуацію чи переїзд Ради не йдеться, усі депутати голосуватимуть на своїх робочих місцях у Києві.

Засідання Верховної Ради, зустріч із журналістами / Фото: Євген Котенко, Укрінформ 1 / 13

Трансляції засідання під час роботи з укриття зберігатимуться.

У свою чергу голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив журналістам, що парламент може продовжувати пленарну роботу під час «жовтого» рівня небезпеки, якщо такий формат буде схвалено Кабміном. Водночас запровадження складних процедур голосування може негативно вплинути на явку депутатів та довіру до легітимності рішень.

Він також прокоментував можливий перехід Верховної Ради на дистанційне голосування або інший формат роботи під час повітряних тривог.

«Насправді це один з можливих сценаріїв. І, як на мене, один з найменш продуманих», – зазначив Юрчишин.

За його словами, дистанційне голосування може створити питання щодо верифікації результатів, оскільки фінальне слово щодо підрахунку голосів має лічильна комісія.

«Ми з вами пам’ятаємо, як у нас лягла система “Дія” під час голосування за "Євробачення". Ми розуміємо, що завжди будуть питання, бо фінальне слово має сказати лічильна комісія, яка в переважній більшості логічно складається з представників більшості. Наскільки справді верифікованими будуть ці голосування, а викладати протоколи у відкритих даних явно не будуть поспішати», - підкреслив голова комітету.

Юрчишин вважає, що доцільніше переглянути рішення щодо роботи парламенту, які були ухвалені після початку повномасштабного вторгнення.

«Те, що, наприклад, запропонував прем’єр Києву, як формування жовтої та червоної форми небезпеки, коли «шахедна» небезпека не вважається настільки важкою», – зазначив він.

За його словами, парламент наразі працює без суттєвих проблем.

Водночас парламентарій застеріг, що запровадження нових складних процедур може ускладнити доступ журналістів до парламентської роботи.

Юрчишин наголосив на необхідності балансу між безпекою, свободою слова та підзвітністю влади.

«Тому справді нам треба шукати баланс між безпекою і свободою слова, підзвітністю, бо власне це те, чим ми відрізняємося від Росії, – це підзвітність влади», - підкреслив він.

За словами голови комітету, перехід до нового формату роботи може вплинути насамперед на явку депутатів.

«Наразі після тривоги і оголошення про продовження засідання ми втрачаємо десь до третини, в гіршому випадку, депутатів. Тому чи це вплине на результати голосування - однозначно», - зауважив Юрчишин.

Як повідомляв Укрінформ, під час повітряної тривоги у столиці 1 вересня було чутно вибухи, ворог атакував місто ударними безпілотниками та балістичними ракетами.

Фото Укрінформу можна купити тут