Українська армія сумісна з НАТО, ще потрібна оборонна реформа - Сіммонс
Про це заявила посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс в інтерв’ю Інтерфакс-Україна, повідомляє Укрінформ.
«Я думаю, що в усьому цьому є елемент політичного рішення. Так завжди було і буде. Я не думаю, що це скинуто з рахунків. Але я також вважаю, що існує тісний зв’язок між необхідністю суттєвих реформ і політичним рішенням, тому що якщо ви не досягнете прогресу в цих суттєвих реформах, ви надасте дуже зручну причину для тих, хто може бути менш зацікавлений у продовженні розширення кількості членів», - сказала Сіммонс.
За її словами, війна засвідчила, що рівень підготовки ЗСУ відповідає стандартам країн НАТО.
«Відверто кажучи, єдине, що зробила ця війна, якої ніхто не хотів, - вона показала, наскільки українські Збройні сили здатні діяти зі стандартним обладнанням НАТО. Але насправді ми це знали ще до війни. Мені шкода, що їм довелося пройти перевірку в цьому. Але ми вже знали, що проблема не в сумісності, в тому сенсі, що це вже було виконано. Йшлося про інституційну реформу оборонних механізмів, оборонних закупівель, людських ресурсів оборони тощо, де, як ми всі знаємо, попереду ще досить багато роботи», - зазначила посол.
Вона наголосила, що попри те, що важко думати про такі реформи, коли росіяни бомблять українські об’єкти, але це важливо. «І це важливо не лише для питання вступу чи не вступу до НАТО, це справді важливо для того, щоб у майбутньому мати сильні Збройні сили», - додала Сіммонс.
Посол Британії зауважила, що її посольство продовжує цю роботу в Україні з Міністерством оборони.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 30 вересня підписали заявку України на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Президенти країн Центральної та Східної Європи, які є членами Північноатлантичного альянсу, у спільній заяві 2 жовтня висловили рішуче засудження російської агресії проти України та підтримали намір України увійти до НАТО. Зокрема, вступ України до Альянсу підтримали президенти Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Польщі, Румунії, Чорногорії та Словаччини.
