Візит Зеленського до США: новий тон відносин

Візит президента Володимира Зеленського до США, що розпочався 31 серпня, добігає кінця, усі важливі зустрічі та переговори вже позаду.

Як повідомлялося, він провів двогодинну розмову із главою Білого дому Джо Байденом, зустрічався з міністрами енергетики й оборони, главою космічного агентства NASA, американськими законодавцями, керівниками аналітичних центрів США, представниками бізнесу, української громади Америки. Сторони підписали низку важливих документів – про стратегічні засади оборонного партнерства, співпраці у сфері оборонних технологій, обміну даними, енергетики, зокрема – щодо добудови Хмельницької АЕС, яка працюватиме на американському ядерному паливі, й таке ін. Докладніше читайте в публікаціях «Перший день візиту президента України до США: перспективи співпраці – на $40 млрд» та «Зустріч Зеленського і Байдена: без «фанфар», але з перспективою». 

НЕПРОТОКОЛЬНІ ВРАЖЕННЯ

Кореспондентові Укрінформу випала можливість спостерігати на власні очі початок переговорів в Овальному кабінеті 1 вересня, коли президенти виступили з короткими заявами для ЗМІ.

Було видно, що Володимир Зеленський намагався триматися гідно, на рівних, виглядати діловим, конкретним і рішучим – і це йому, безперечно, вдалося.

Пізніше, виступаючи перед журналістами, він описав цю розмову як «чоловічу», тобто, судячи з усього, він ставив наболілі питання руба – без особливих реверансів й іносказань. І Байдену в деяких випадках, напевне, доводилося пояснювати свою позицію, особливо щодо зволікання і нерішучості в кількох важливих для безпеки України питаннях – стосовно членства в НАТО; загроз, пов’язаних із добудовою «Північного потоку-2»; участі США у мирному врегулюванні російсько-українського воєнного конфлікту; обміну розвідданими; будівництва українського флоту тощо. Деякі пропозиції від України були новими для США – зокрема щодо іншого, відмінного від «Норманді» формату переговорів з питань окупації українських територій Росією.

Зеленський, спілкуючись із пресою, аналітиками та бізнесменами, неодноразово натякав, що йому не до снаги переговори заради переговорів – про абстрактні наміри, далекі від реальності стратегії.

«Наша стратегія – це тактика, – заявив він, коментуючи керівникам аналітичних центрів США «готовність» Заходу прийняти Україну в НАТО, яка, однак, не виливається в якісь конкретні кроки. «Зараз або ніколи», – експресивно додав він, маючи на увазі, що участь в оборонному союзі нам потрібна саме тепер, а не колись.

Схоже, Володимир Зеленський «не соромиться» наполягати на вирішенні життєво важливих для України питань, навіть коли йому натякають – «не зараз», «не на часі» – або взагалі просять оминати їх.

Можливо, хтось би назвав таку особливість упертістю, але це впертість державника, який добре знає, що потрібно його державі.

НОВИЙ ТОН ВІДНОСИН

Американська преса, зосереджена переважно на висвітленні виходу США з Афганістану та шкоди, заподіяної ураганом «Іда», оцінила давно очікуваний візит Зеленського радше схвально, відзначивши, що сторінку, пов’язану з намаганням експрезидента Трампа використати Україну для компрометації свого суперника на виборах – нинішнього глави Білого дому Байдена – перегорнуто. До речі, ім’я Зеленського відтоді добре пам’ятають багато американців.

Після зустрічі з законодавцями в середу Зеленського запитали про історію з імпічментом і чи покращилися відносини між США й Україною.

«Я б хотів, щоб Україна була відомою, а не сумновідомою», – сказав він.

Зустріч у Білому домі «дала східноєвропейському лідеру можливість особисто задати новий тон відносин з адміністрацією», – відзначив телеканал CNN. За даними каналу, у Білому домі вважають, що «за 30 років від моменту здобуття Україною незалежності наше стратегічне партнерство ніколи не було сильнішим, ніж зараз».

Газета «Вашингтон пост» вийшла з промовистим заголовком «Байден продовжує незмінну підтримку України, у той час як обидві країни відходять від нав’язливої ідеї щодо Києва часів Трампа».

Зустріч дала Байдену можливість після «бурхливого виходу» з Афганістану «підкреслити пріоритет зовнішньої політики, який він часто подає як причину виведення військ із Близького Сходу», зазначає видання. Далі пояснює, що в коротких зауваженнях в Овальному кабінеті перед зустріччю Байден висловився за «єдину, вільну і мирну Європу» і знову заявив про своє неприйняття «російської агресії».

«Для Байдена це важливо, тому що в нього щойно були дуже погані два тижні, пов’язані з провалом виведення військ з Афганістану, і для деяких людей це підриває репутацію Байдена як сильного зовнішньополітичного лідера», – вважає колишній посол США в Україні, директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст. На його думку, зустріч із Зеленським дала йому можливість продемонструвати, що він «на піку своєї гри».

КЛЮЧОВІ ТЕМИ

Зеленський неодноразово підкреслював, що теми долучення України до НАТО й загроз від «Північного потоку-2» є ключовими на нинішніх переговорах. Хоча, звісно, ні він, ні будь-хто з його команди не розраховують, що Україну за цих п’ять днів приймуть в Альянс, а труби газогону розберуть.

Байден дав зрозуміти, що розглядає газопровід як доконаний факт, а прессекретар Білого дому Джен Псакі заявила журналістам у середу, що Україні ще належить пройти кілька тестів (очевидно, йдеться про продовження боротьби з корупцією), перш ніж стати членом НАТО, і що це рішення не може бути ухвалено Сполученими Штатами одноосібно. 

Та вода, як відомо, камінь точить... І «стратегія» з часом може перетворитися на «тактику»...

Україна розраховує на підтримку США в разі посилення агресії з боку Росії після введення в дію газопроводу. І про цю підтримку Зеленський почув від Байдена, який пообіцяв, що коли Росія вдасться до якихось кроків, то одразу оголосить санкції проти «Північного потоку-2».

Усі ці домовленості відображені в спільній заяві президентів. Хоча, звісно, усяка обіцянка залишається обіцянкою, поки не буде виконана. І цю позицію президента Байдена як в Україні, так і в США, сприймають далеко не однозначно.

Що виглядає однозначно, так це двопартійна підтримка України щодо російського газопроводу, як і щодо решти інших питань.

Зеленський, за його словами, отримав велике задоволення від спілкування в Капітолії з представниками українського кокусу – двопартійної групи підтримки України. І республіканці, й демократи висловилися проти проєкту газопроводу. Особливо активно виступає проти нього демократка з Палати представників Марсі Каптур, яка раніше внесла поправку її імені, що передбачає подальше накладення санкцій на «Північний потік-2». Цю поправку раніше схвалила Палата представників, за неї ще має проголосувати сенат, а президент – поставити під нею підпис.

До речі, Зеленський під час зустрічі з кокусом вручив пані Каптур орден Княгині Ольги, про що вона написала у Твіттері. 

Республіканці, у свою чергу, завзято використовують непослідовність Байдена щодо газопроводу як привід для критики на його адресу.

Сенатор-республіканець із Комітету міжнародних відносин Сенату Джим Ріш поширив доволі різку заяву щодо позиції Байдена. «Візит президента Зеленського справді сприяв тому, що адміністрація надала таку необхідну, хоча й запізнілу, військову допомогу Україні для боротьби з посяганнями Росії, але адміністрація не звернула увагу на найнагальнішу проблему для України – російський газопровід «Північний потік-2» (NS2). Обіцянка президента Байдена накласти санкції на Росію, якщо вона використає NS2 для заподіяння шкоди Україні, виглядає порожньою і ніколи не буде виконана», – доходить висновку сенатор.

Водночас, за його словами, «Конгрес продовжить свої зусилля, щоб зупинити завершення будівництва і роботу NS2 та гарантувати, що цей проєкт не загрожує Україні».

* * *

Візит президента України до США – завжди подія номер один у зовнішній політиці держави. Сам факт прийому у Білому домі глави Української держави є однозначним сигналом підтримки, а такими сигналами нинішня адміністрація особливо не розкидалася. Зеленський, як відомо – другий європейський лідер, удостоєний таких почестей. Щоправда, першим була Ангела Меркель, якій Байден сказав yes щодо добудови газопроводу.

Чи виведе візит Зеленського до США відносини між двома державами на новий рівень? Сам він доволі обережно висловлюється з цього приводу, скромно називаючи підписані документи, досягнуті домовленості та зустрічі «важливими».

«Зараз складно говорити, наскільки історичними будуть ці документи і наскільки вони виводять відносини на новий рівень, – сказав він на одній із зустрічей. – Але я точно дуже цього хочу».

Напевне, це бажання пана Зеленського поділяє більшість українців.

Володимир Ільченко, Нью-Йорк

Перше фото: Офіс Президента