Як гартується свідома молодь: про місце «Пласту» у національно-патріотичному вихованні

Як гартується свідома молодь: про місце «Пласту» у національно-патріотичному вихованні

Укрінформ
Головна мета – ще у юнацькому віці створити середовище ініціативних, відповідальних за результат та активних громадян

На сьомому році агресії РФ проти України потрібно нарешті приділяти належну увагу військово-патріотичному вихованню української молоді. Адже відповідно до результатів експертного дослідження щодо формування стандартів національно-патріотичного виховання та визначення індикаторів ефективності проведення заходів у сфері НПВ, занепокоєння викликає невисока готовність громадян до захисту України зі зброєю в руках – 60,2% респондентів не мають таких намірів.

Крім того, відповідно до того ж опитування, в Україні досі простежується низька розвиненість національно-патріотичних громадських організацій – їх членами є лише 1,1% населення України, ще 61,3% респондентів нічого не знають про діяльність таких організацій.

Саме на подолання цих негативних явищ було спрямовано ухвалення Верховною Радою 9-го скликання двох важливих законів у сфері молодіжної політики та національно-патріотичного виховання – «Про засади молодіжної політики», ухваленого наприкінці квітня цього року та «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху», ухваленого у грудні 2019-го року.

Про реалізацію цих законів та військово-патріотичні методи виховання дітей і молоді на прикладі «Пласту» – в етері програми «Діалоги про НПВ» на радіо «Армія.FM» говорили із головою Наглядової ради «Пласту» – Національної скаутської організації України, експертом з молодіжної політики Реанімаційного Пакету Реформ, істориком Юрієм Юзичем.

Обидва ухвалені парламентом закони мають важливу спільну мету – стимулювати розвиток молодіжної сфери не лише на державному, а й на місцевих рівнях. Так, на думку Юрія Юзича, ухвалення закону про підтримку пластового, скаутського руху надало більше організаційних можливостей для «Пласту» на місцях. «За останні два місяці кілька обласних рад прийняли програми підтримки «Пласту». Закон, по суті, сприяє тому, що органи місцевого самоврядування можуть підтримувати таку форму роботи з молоддю як пластовий рух, – зауважує експерт.

В такому ж руслі допоможе і ухвалення закону «Про засади молодіжної політики». Щоб реалізувати стратегію національно-патріотичного виховання ще з юнацьких років, потрібно охопити близько 6 мільйонів українських школярів, а для цього потрібно залучити близько 500 тисяч волонтерів, і 35 тисяч штатних фахівців на постійній основі, які будуть адмініструвати цей процес.

«Якщо ми реально хочемо розширити мережу молодіжних організацій, а не імітувати їхню роботу, нам потрібно будувати систему не тільки на кошти державного бюджету, а й місцевих бюджетів. У Європі 90% фінансування молодіжної політики відбувається за рахунок місцевих бюджетів. Роль закону (Про національно-патріотичне виховання – ред.) – підсвітити і показати напрямки фінансування. Далі – вибудовувати інфраструктуру із активних молодих людей, які готові працювати для країни, створювати можливості для молоді у своїх громадах», – зазначив один із керівників «Пласту».

Щодо унікальності пластової методики виховання школярів та молоді, то вона базується на селективному методі – системі викликів, які вихованцям потрібно покроково подолати. Для прикладу, початкове завдання розпалити вогнище за допомогою лише трьох сірників. Головне в цьому завданні – не зневіритися у самому собі й досягти поставленої мети. «Розпалив – молодець, не розпалив – тренуйся. Кому байдужий результат такого простого завдання, той надалі не буде розвиватися як пластун, а ті, хто подолали виклик, виходять на новий рівень та формують в подальшому певне середовище», – розповідає про особливості виховного підходу Юрій Юзич.

На відміну від радянської системи виховання, яка на перший план виводила ідеологічність і масове залучення дітей та молоді до своїх структур, «Пласт» не має на меті охопити всіх дітей. Наразі організація нараховує близько 10 тисяч осіб і ця цифра не є великою у порівнянні із іншими державами східної Європи. Насправді, головна мета – ще у юнацькому віці створити середовище ініціативних, відповідальних за результат та активних громадян, які зможуть протягом всього життя виявляти свої лідерські якості у суспільстві.

Ще однією вагомою місією «Пласту» є внесок у військово-патріотичне виховання, зокрема українські скаути є однією із провідних організацій, яка долучається до проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Розвиток і поширення цієї гри є зараз одним із питань, яке обговорюється у робочій групі по підготовці законопроєкту про національно-патріотичне виховання.

Так, за словами Юрія Юзича, до участі у грі кожного року залучається близько 70 тисяч дітей, тоді як у Великобританії чи в Канаді кількість учасників у подібних ігрових зборах сягає 120-150 тисяч дітей. «Це, звичайно, небагато, але завдання підготувати не всіх, а лише тих, хто хоче, хто може і хто здатний навчатися. «Пласт» допомагає розвивати «Джуру», бо ідея полягає в тому, щоб сформувати якусь середню американо-балтійсько-британську модель ВПВ, яка би регулярно забезпечувала підготовку не тільки офіцерських, а й солдатських кадрів для Збройних Сил, для силових структур  і територіальної оборони», – вважає голова Наглядової ради «Пласту».

Однією з важливих складових, на якій функціонує пластовий рух, є зрозуміла система цінностей, зокрема заснована на патріотизмі та повазі до національної пам’яті. В організації наголошують, що при розробці законопроєкту про національно-патріотичне виховання у тексті документа варто заздалегідь прописати певні цінності для держслужбовців, силових структур і системи освіти. «Ці цінності потрібно чітко артикулювати, їх може бути 3, 4, 5 чи більше, звісно, їх потрібно продискутувати, але найважливіше – їхня обов’язковість для тих, хто дотичний до національно-патріотичного виховання або перебуває на державній  службі», – зазначає Юрій Юзич і додає, що ці цінності повинні враховувати розуміння і сприйняття історичної пам’яті, повагу до державної мови та ідентифікацію себе як громадянина України.

Василь Мокан

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-