Офіс генпрокурора сподівається на розслідування Гаагою злочинів РФ у Криму та на Донбасі
Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі сказав заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов.
«Офіс генерального прокурора планує зустрітися з новим очільником Міжнародного кримінального суду (МКС) Карімом Ханом, адже окупація Криму та Донбасу не припинена і воєнні злочини та злочини проти людяності, на жаль, продовжують вчинятися на нашій території. В 2021 році ми очікуємо, що рішення щодо ситуації в Україні буде передано на розгляд судової палати, де і буде остаточно вирішено про відкриття повноцінного розслідування», - сказав Мамедов.
При цьому він нагадав, що йдеться про три групи злочинів: злочини, вчинені під час ведення бойових дій, під час утримання полонених, а також злочини, скоєні у Криму.
Мамедов також наголосив, що Офіс генпрокурора України продовжує і надалі збирати докази. «Так, минулого року в МКС було відправлено 3 масштабних інформаційних повідомлення щодо грубих порушень міжнародного гуманітарного права тільки в Криму. Це і порушення майнових прав, і мілітаризація дітей. Невдовзі передамо глобальний документ, що стосується порушень прав журналістів на окупованому півострові», - підкреслив він.
Водночас Мамедов зазначив, що Офіс генерального прокурора України плідно та ефективно співпрацював з Офісом прокурора МКС та його колишнім очільником Фатою Бенсудою. Він також підкреслив, що останні кілька років Україна брала участь у сесіях Асамблеї МКС на запрошення.
Як повідомлялося, 12 лютого 2021 року Каріна Хана було обрано наступним прокурором Міжнародного кримінального суду Він з 16 червня 2021 року змінить на цій посаді Фату Бенсуду.
Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду у грудні 2020 року ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних із міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та в Криму. Завершення попереднього розслідування означає, що за його результатами злочини, які відбулися в Криму та на Донбасі, можуть бути повноцінно розслідувані. Рішення про відкриття повноцінного розслідування фактів вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в умовах збройного конфлікту має ухвалити судова палата МКС.
Порушення норм міжнародного гуманітарного та кримінального права Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду аналізував з 2015 року. За час збройної агресії Україна доправила до кримінального суду 15 інформаційних повідомлень щодо найтяжчих воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.
Міжнародний кримінальний суд був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. На сьогодні це понад 100 країн.
20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут МКС, але не ратифікувала. Перешкодою став висновок 2001 року Конституційного Суду про невідповідність деяких положень документа Основному закону.
І хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.
Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом. Однак це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.
