Візит Дуди в Україну: стратегічне партнерство в дії

Візит Дуди в Україну: стратегічне партнерство в дії

Укрінформ
Президенти обох країн говорили про політику, економіку, історію

Упродовж триденного офіційного візиту президента Польщі Анджея Дуди в Україну Київ і Варшава спробували переглянути практично весь спектр двосторонніх відносин, зокрема й проблемні питання. Візит президента Польщі показав, що в політиці східного сусідства Варшава й надалі робитиме ставку на поглиблення відносин із Києвом.

НЕЗМІННА ПОЛІТИЧНА ПІДТРИМКА

До Києва Дуда прибув ще в неділю ввечері й одразу відвідав Биківню, де вшанував польські та українські жертви сталінських репресій. Там Дуда наголосив на братерстві щодо зброї між поляками та українцями у 100-річчя Варшавської битви проти більшовиків, звернувши увагу й на нинішню боротьбу України проти російської агресії. Принагідно Дуда запевнив, що Варшава є союзником Києва і зобов’язується допомагати у відновленні територіальної цілісності України. Це створило сприятливий фон для подальшої політичної частини переговорів на найвищому рівні.

Фото: Andrzej Duda, Twitter
Фото: Andrzej Duda, Twitter

У питаннях міжнародної політики та поглядах на регіональну безпеку між обома країнами фактично немає розбіжностей. І це ще раз було підтверджено під час візиту.

Польща словами президента Дуди вкотре задекларувала, що підтримує територіальну цілісність України, а санкції проти Росії мають тривати до повної деокупації Донбасу і Криму. При цьому Дуда двічі звернув увагу на кримський півострів, ніби даючи зрозуміти, що Польща не дозволить іншим європейським партнерам заплющити очі на анексію Криму взамін на можливі поступки Росії в інших сферах. На очікування Зеленського щодо підтримки європейських прагнень України під час польського головування в ЄС у 2025 році Дуда на спільному брифінгу для ЗМІ запевнив, що Київ інституційно відчує підтримку Варшави на європейському рівні ще раніше – під час головування Польщі в ОБСЄ у 2022 році. Водночас на заклик Зеленського щодо бажання України інтегруватися до «Ініціативи Трьох морів» президент Польщі відповів, що порушить це питання вже за тиждень під час саміту Тримор’я в Естонії.

У спільній заяві президентів, яку Зеленський і Дуда підписали в Києві, підкреслюється також, що Варшава підтримує євроінтеграцію України, а у безпековій сфері Польща декларує подальшу підтримку євроатлантичних прагнень України, передусім у процесі реформування національного сектору безпеки та оборони відповідно до стандартів НАТО.

Крім того, сторони домовилися й надалі розвивати можливості й потенціал литовсько-польсько-української бригади «ЛитПолУкрбриг», що фактично означає готовність її залучення до миротворчих операцій під егідою НАТО.

Під час переговорів з Дудою прем’єр-міністр України Денис Шмигаль звернув увагу на ще один політичний формат – Люблінський трикутник, започаткованим главами МЗС України, Польщі та Литви влітку цього року. На переконання глави уряду потрібно розширити тристоронню співпрацю і глибші контакти на рівні прем’єрів трьох країн.

Фото: Урядовий портал
Фото: Урядовий портал

Загалом політичні заяви Дуди в Києві були прогнозовані. Утім, це аніскільки не применшує їхньої ваги, а навпаки – утверджує послідовність дій Варшави щодо Києва.

ЕКОНОМІЧНА СПІВПРАЦЯ: АКЦЕНТ НА ЕНЕРГЕТИЦІ ТА ТРАНСПОРТІ

Візит Дуди був доволі вагомим в економічному контексті. Зокрема, у Києві між Фондом держмайна України та польською державною нафтогазовою компанію PGNiG підписано угоду про нерозголошення потенційним покупцем конфіденційної інформації щодо об’єктів приватизації. Ця польська енергетична компанія віддавна демонструє інвестиційну зацікавленість в Україні. Через безпекову нестабільність і Росія не може з об’єктивних причин активно діяти на українському ринку, а великі західні гравці ще не наважилися зайти в Україну, Польща відчула свій шанс. Як повідомили в PGNiG, компанія зацікавлена в інвестиціях у енергетичний сектор України, а підписання угоди з Фондом держмайна є лише «першим кроком, що дасть змогу вивчати активи, призначені для приватизації». PGNiG уже з 2016 року присутня в Україні та із своїм українсько-американським партнером – компанією ERU – продає газ на українському ринку, використовує українські газосховища та, за останньою інформацією, у першому кварталі 2021 року планує почати газорозвідку на заході України.

Другу важливу угоду було підписано у вівторок під час Українсько-польського економічного форуму в Одесі: про співпрацю між портами Гданська та Одеси. Ця угода є одним з елементів великої мозаїки, що передбачає створення транспортного коридору, по якому товари через українські порти на узбережжі Чорного моря постачатимуться до Польщі та Європи. Можливим також є варіант руху товарів у зворотному напрямку.

Про подолання транспортних і логістичних перепон, ремонт наявної та створення нової інфраструктури тривала дискусія на форумі в Одесі за участі обох президентів.

Там обговорювалася також проблема видачі дозволів на взаємні автомобільні вантажоперевезення. Дуда сигналізував готовність розв’язати її, натякаючи на те, що українська сторона має позбутися корупції при розподілі цих дозволів.

СКЛАДНА ІСТОРІЯ: СПРОБА ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

Найскладнішим питанням українсько-польських відносин була й ще, певно, залишається історія. Під час візиту Дуди до Києва це питання також було одним із головних. У спільній заяві президентів наголошується на необхідності «забезпечення можливості пошуку та ексгумації жертв в Україні та Польщі, щоб віддати належне їхній пам’яті та їхнім ще живим родичам і нащадкам у дусі пошанування історичної правди». Cаме розблокування подальших пошуково-ексгумаційних робіт в Україні домагається Варшава. Водночас українська сторона необхідною умовою для цього назвала відновлення зруйнованої меморіальної плити на братській могилі УПА на горі Монастир поблизу села Верхрата, що на польсько-українському прикордонні. Бажаючи позитивно вирішити у Києві питання з відновленням ексгумацій, поляки за день до візиту встановили нову меморіальну плиту на могилі. Проте вона значно відрізнялася від оригінальної, понівеченої вандалами у 2015 році та повністю знищеної в січні цього року. Зокрема, там не було вказано імен та прізвищ усіх 62 загиблих. Такий підхід не міг задовільнити українську сторону, що й було недвозначно заявлено польській делегації. Подякувавши за нову плиту, Зеленський зазначив під час зустрічі з журналістами, що Київ усе ж очікує появи на ній імен та прізвищ загиблих. Він також наголосив, що недругам не вдасться посварити Україну і Польщу історичними питаннями, а Дуда зауважив, що до вирішення цих питань треба підходити «делікатно і мудро».

Cоломонові рішення у непростому історичному діалозі намагатимуться знайти голови інститутів національної пам’яті обох країн уже незабаром: голова УІНП Антон Дробович планує побувати у Варшаві на початку листопада.

Під час державного візиту багато говорилося про стратегічний характер партнерства і дружбу між країнами. Нині буде можливість наповнити ці декларації реальним змістом.

Перед Україною й Польщею і справді відкривається «вікно можливостей», оскільки до нових президентських та парламентських виборів в обох країнах – не менш як три роки. У політиці це доволі тривала перспектива, а отже, є реальний шанс на нові проєкти і розв’язання наболілих проблем.

Юрій Банахевич, Варшава
Фото: Офіс Президента

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-