КСУ поновив слухання щодо закону про люстрацію

КСУ поновив слухання щодо закону про люстрацію

Укрінформ
Конституційний суд України поновив усне слухання у справі щодо закону про люстрацію, щоб дослідити практику ЄСПЛ, а також позицію Президента і Верховної Ради.

Про це повідомив на початку судового засідання у даній справі суддя-доповідач Олександр Литвинов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«КСУ вирішив дослідити практику ЄСПЛ, у тому числі стосовно положень закону «Про очищення влади», до надто широкого кола осіб, а також стану вирішення питання щодо виконання цього рішення в частині вжиття заходів загального характеру, спрямованих на усунення системної проблеми та її першопричини. У зв’язку з цим Велика палата Конституційного Суду України вирішила поновити розгляд справи на відкритій частині у формі усного провадження», - сказав Литвинов.

Він додав, що суд хоче з’ясувати позиції щодо даного закону Верховного Суду, шостого Президента і Верховної Ради 9-го скликання. Наразі на засіданні присутній представник Президента Федір Веніславський, представник ВР Ольга Совгиря, Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова, міністр юстиції Денис Малюська і його заступник Іван Ліщина.

Як повідомлялося, Велика палата КСУ під час розгляду справи у закритій частині стосовно конституційності закону "Про очищення влади" вирішила з'ясувати додаткові обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.

Читайте також: КСУ заслухає Малюську під час розгляду закону про люстрацію

Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила закон "Про очищення влади" (люстрацію). Ним забороняється обіймати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Нині у Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення закону України "Про очищення влади", перебувають 893 людини.

Європейський суд з прав людини 24 лютого 2020 року вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року, яким було встановлено порушення прав українських чиновників, остаточно набуло чинності.

Зокрема, суд одностайно встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) конвенції.

Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі упродовж більш ніж року за часів президентства Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

Читайте також: Мін’юст розробив законопроєкт, що змінює процедуру люстрації

Таким чином, на думку ЄСПЛ, закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента.

17 червня міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що Мін'юст на виконання рішення ЄСПЛ розробив зміни до закону "Про очищення влади" і підготувався до виплат особам, які виграли відповідну скаргу в ЄСПЛ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-