Путін – «візантійський правитель» з розмитим порядком денним

Путін – «візантійський правитель» з розмитим порядком денним

Укрінформ
Про що говорить падіння рівня довіри до російського президента

У середу російські соціологи з «Левада-Центру» опублікували дані опитувань, які показали значне падіння рейтингу довіри до президента Путіна за останні два роки. Зрозуміло, що в авторитарній країні довіра до соціологічних служб дуже відносна. Як через те, що вони знаходяться під тиском влади, так і через те, що не всі опитувані наважуються чесно відповідати на запитання. Однак «Левада-Центр», визнаний в Росії іноземним агентом, в цьому сенсі відомий своїм професіоналізмом, який все ж зберігається в непростих умовах. Його команда не працює за принципом «чого бажаєте», як наприклад, ВЦВГД (Всеросійський центр вивчення громадської думки).

Тому є сенс розглянути ці дані докладніше.

ПУТІН – СХВАЛЕННЯ СТАБІЛЬНЕ, ДОВІРА ПАДАЄ

Отже, згідно з останнім результатами опитування «Левада-центру», лише трохи більше третини росіян, 35%, довіряють зараз президенту Путіну. Це на 4 процентних пункти менше, ніж у вересні 2019 року. А якщо порівнювати з листопадом 2017-го, коли рейтинг довіри до Путіна становив 59%, то виходить, що за два роки довіра впала на 24%.

Окремо варто зазначити, що з вересня 2019 року помітно зросла довіра до глави Міноборони РФ Сергія Шойгу (з 13 до 19%) і глави МЗС Сергія Лаврова (з 14 до 17%), хоча традиційно ці показники ключових міністрів зростали або зменшувалися разом з президентськими.

Лев Гудков
Лев Гудков

Глава «Левада-центру» Лев Гудков дав оперативний коментар, пояснивши такий спад «стійким роздратуванням росіян і втомою від президента». «Його (Путіна - ред.) нова риторика, що стосується соціальних тем, дає короткочасний ефект. Падіння почалося давно, і це навіть не ефект пенсійної реформи 2018 року: воно йде повільно і поступово, і це більш виразний тренд, ніж різкі стрибки рейтингу. Наростає незадоволеність станом справ в економіці, неможливістю нормально заробляти», — пояснив соціолог. При цьому він зазначив, що інший показник – рейтинг схвалення діяльності президента – увесь цей час тримається на одному і тому ж рівні (60-70%). Глава «Левада-центру» пояснює цю тенденцію тим, що довіра стосується насамперед оцінки соціальної сфери, схвалення пов'язане із зовнішньою політикою, риторикою «батьківської турботи».

4 ЕКСПЕРТИ, 4 РЕГІОНИ, 4 КРАЇНИ

За коментарями у зв'язку з цим питанням я звернувся до чотирьох експертів, які проживають у чотирьох різних країнах Балтії і походять з різних регіонів Росії. По-перше, це Григорій Нехорошев – відомий російський, московський журналіст і редактор, який зараз живе у Ризі.

Інший наш експерт – Дмитро Запольський, журналіст, письменник, політолог з Ленінграда/Петербурга. Система взаємовідносин, яка пізніше стала основою путінського режиму, «путінізму», формувалася у нього на очах, про що він написав книги «Путинбург» і «Кремлевская кухня». У 2011 році Запольський емігрував, проживає у Фінляндії.

Евгения Чирикова
Євгенія Чирикова

Еко-активістка Євгенія Чирикова стала широко відомою у 2009-2011 роках як лідерка «Движения в защиту Химкинского леса» (ліс у Підмосков'ї, частину якого вирубали для прокладки швидкісної траси). Відповідно, під час масових протестів 2011-2012 років вона була однією з лідерок вже опозиційного всеросійського руху. У 2015 році переїхала з сім'єю до Естонії (Таллінн). Чирикова – одна з засновниць сайту Активатика.орг, який в режимі реального часи показує, в тому числі з прив'язкою до карти, протестний активізм росіян.

Евгений Титов, в центре
Євген Титов, в центрі

Євген Титов – політичний журналіст з Краснодара. Варто зазначити, що Краснодарський край відіграє особливу роль у суспільному житті РФ. По-перше, там розташована «літня столиця» Росії - Сочі. По-друге, в краї існує так зване «казачье движение», неформальні воєнізовані рухи, табори, які є резервом для «гібридної війни». У 2016 році Титов переїхав до Вільнюса, у 2018 році отримав у Литві політпритулок.

КРИЗИ «СМИСЛІВ» ПУТІНСЬКОГО РЕЖИМУ

Розглядаючи, слідом за Гудковим, протиріччя між настільки різними показниками «довіри» до Путіна (35%) і «схвалення» діяльності Путіна (60-70%) Дмитро Запольський вважає, що не варто робити з результатів опитування «Левада-центру» однозначних і далекосяжних висновків. На його думку, індекс схвалення важливіше, ніж індекс довіри. І високі показники «схвалення» Путіна свідчать: в очах росіян він як і раніше абсолютний лідер, заміни йому громадська думка не бачить. «Довіра – підсвідома, схвалення диктується не тільки емоціями, а й розумом. На жаль, розум російського суспільства спить давно і ознак світанку немає, якщо тільки не брати до уваги темряву», - вважає Запольський.

Дмитрий Запольский
Дмитро Запольський

При цьому він окремо зупиняється на причинах падіння довіри до Путіна: «Зростання недовіри може свідчити про те, що суспільство абсолютно не розуміє політичних маневрів Кремля. Різкі рухи зі зміни конституції не сприймаються людьми, бо незрозумілою є мета і зміст проведених маніпуляцій. Я вважаю, що зростання недовіри (підкреслюю: не падіння схвалення, а саме зміна абсолютно "внутрішнього" відчуття від путінізму) пов'язано з кризою "смислів" нинішньої російської влади, що виявляється у нескінченній брехні і глухому куті пропагандистської машини Кремля. Путін в очах суспільства, як і раніше, єдиний правитель, в існуючій "візантійській" парадигмі – глава імперії. Але він втрачає довіру: люди підсвідомо відчувають глухий кут. Якби під час перекроювання конституції Путін заявив, що хоче залишитися довічним правителем, довіри б лише зросла. Але люди не розуміють, що відбувається і насторожені: а що якщо він піде і залишить їх на когось невідомого, незрозумілого, іншого?».

Експерт вважає, що «це опитування є всього лиш аргументом для оточення Путіна і еліт: умовте Володимира Володимировича залишитися в Кремлі зі всією повнотою влади». І, можливо, це «опитування взагалі замовила адміністрація президента». Завдання ж – підштовхнути Путіна до більш чіткої артикуляції поточного порядку денного.

І ЗНОВУ – ЛЮБОВ ДО «ТВЕРДОЇ РУКИ»

Григорій Нехорошев питання очікувань російського суспільства в нинішньому його стані розглядає в дещо іншому контексті. Він пропонує звернути увагу насамперед не на Путіна, а на інші прізвища й інші цікаві показники в опитуванні «Левада-Центру»: «Зростання довіри до Шойгу і Лаврова на фоні падіння довіри до Путіна нічого доброго про стан російського суспільства не каже».

Шойгу, Лавров
Сергій Шойгу, Сергій Лавров

Шойгу і Лавров відомі своєю жорсткою риторикою з усіх питань своєї компетенції, це абсолютно "силові" персонажі і їх популярність свідчить, що російське суспільство бачить вихід з ситуації, що очевидно погіршується в країні, у "закручуванні гайок", люди хочуть "залізної руки". І це не дивно - на фоні все більш активної пропаганди "великого" Сталіна. Тому можна зрозуміти багатих російських емігрантів, які влаштувалися в курортній Юрмалі: в особистих розмовах вони висловлюють побоювання, що наступник Путіна може виявитися ще більш тоталітарним і божевільним. Але я би не хвилювався з цього приводу: за моїм особистим відчуттям від кількох журналістських зустрічей з Путіним, він не віддасть владу до кінця життя».

ПЛАНОВЕ ЗРОСТАННЯ РЕЙТИНГУ ДО 9 ТРАВНЯ

Євген Титов окремо нагадує, що подібні опитування, які проходять в авторитарній країні, взагалі мало достовірні і не заслуговують на особливу увагу. До того ж вони мають ситуативний характер, який залежать, зокрема, від пропагандистського фактора. Так, Титов прогнозує, що в травні соціологічні показники Путіну підростуть:

Сергей Шойгу, Владимир Путин
Сергій Шойгу, Володимир Путін

«Попереду 9 травня, 75-річчя святкування Перемоги. І Кремль, як ми бачимо, починає активно використовувати цю дату для підвищення політичного рейтингу Путіна. Те, як він подається на пропагандистській авансцені, безпрограшно, захисник країни, її слави та історії від різних ворогів, насамперед – "фальсифікаторів". І більш високий рейтинг буде йому забезпечений».

ПОГЛЯД ОПТИМІСТА: ПРОТЕСТ ТОЧКОВИЙ, АЛЕ МАСОВИЙ

А от Євгенія Чирикова, мабуть, найоптимістичніша з усіх учасників опитування. Вона згадує: коли тільки створювався сайт Активатика.орг, то думали, що він буде про еко-активістів. Але потім побачили, якими різними є приводи для протесту і як їх багато. Вони є і зріють по всій Росії, з різних причин.

«Скажімо, в країні позакривали багато лікарень, прибрали фельдшерів з невеликих населених пунктів. З будь-якого приводу доводиться їздити в райцентр. Часто це стає великою проблемою. Залізниця скорочує кількість маршрутів, що в такій величезній країні, як Росія, згубно. Адже традиційно залізниця – основний вид транспорту в багатьох місцях. Чимось іншим кудись і не доберешся... По суті, основний вектор внутрішньої політики в країні – вичавлювання грошей з населення (у зв'язку з цим також використовується формулювання «люди – друга нафта», - О. К.). На те ж спрямована розгалужена система штрафів, дивних платежів. У деяких великих містах уже і на власному подвір'ї машину поставити не можна. Загалом, куди не кинь, усюди клин. Ніхто від влади нічого доброго не чекає. У цих умовах навіть "тефлоновий" Путін втрачає популярність – набрид".

Карикатура Ёлкин
Карикатура Йолкін

Тому привід для оптимізму Чирикова вбачає у широті охоплення протесту і тренді на його розвиток: «Подивіться на наш сайт. Десятки, сотні, тисячі рухів за свої права. Локальних, але вони по всій Росії. Що важливо, це рухи, які самоорганізовуються, зсередини. І цей процес розвиватиметься, нагромаджуючи потенціал протесту».

Ба більше, Євгенія, яка тепер живе в одній з країн Євросоюзу, підкреслює, що і тут є резерви для прояву політичного активізму: «У мене залишається надія, що західні країни одумаються і припинять купувати вуглеводні у Росії і тим самим підтримувати існуючий режим. Добитися цього – не просте завдання. Але ми повинні працювати, пояснюючи ситуацію на Заході».

Олег Кудрін, Рига.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-