Закон про дезінформацію дозволить звернутися в суд з позовом проти РФ — Потураєв

Закон про дезінформацію дозволить звернутися в суд з позовом проти РФ — Потураєв

Укрінформ
Законопроект про дезінформацію передбачає норми, згідно з якими Україна отримає право звертатися до міжнародного суду з позовом проти Росії за поширення дезінформації.

Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв в інтерв'ю виданню "Фокус".

«У нас немає державної інституції, у якій було б передбачене законом право звернутися в міжнародний суд з позовом проти Росії (або конкретного російського телеканалу) за поширення дезінформації. А після появи цього закону буде. Тому що документ передбачає створення уповноваженого у справах інформації. І кожен громадянин (або держава) зможе звернутися до нього з вимогою реалізувати своє право на захист від дезінформації», - зазначив Потураєв.

За його словами, процедура призначення на посаду уповноваженого з питань інформації в законопроекті поки не прописана, але вона повинна бути прозорою і конкурсною.

«На мій погляд, підписувати призначення може Президент або Прем'єр-міністр. Це вже технічний момент. Але віддавати вибір людини на таку посаду на відкуп державної комісії, яка займається підбором кадрів на державну службу, не можна. Я вважаю, що в законі повинна бути прописана окрема прозора конкурсна процедура. Так само, як вона прописана в законі про НАБУ», - пояснив Потураєв.

Читайте також: Законопроєкт про дезінформацію обговорюватимуть ще два місяці - Бородянський

Говорячи про те, кого він бачить на цій посаді, політик наголосив, що підбирати кандидатуру на цю посаду потрібно «виходячи з його особистого внеску в становлення журналістики і українських вільних медіа ще з пострадянських часів».

При цьому Потураєв визнав, що в законопроекті про дезінформацію «погано прописаний» розділ про відповідальність журналістів за можливе поширення неправдивої інформації, наданої джерелами.

«У ньому дійсно є ризики. Журналістика розслідувань дуже важлива для суспільства, і треба зробити все, щоб її захистити. Але підкреслю, що сім років позбавлення волі за дезінформацію - це хайп. У законопроекті такого немає. Там передбачено такий термін покарання за рецидив. Зокрема, за поширення дезінформації з використанням ботоферм. Я взагалі проти того, щоб в даній статті прописувалися санкції у вигляді позбавлення волі», - зазначив депутат.

Також він прокоментував ідею про створення Асоціації професійних журналістів.

«Автори законопроекту пропонують журналістам самостійно вирішити: у вас буде лише одна профспілкова організація (наприклад НСЖУ) чи кілька ... Згідно з цим законопроектом журналісти зможуть створити стільки профспілок, скільки захочуть. Після цього вони делегують своїх представників до асоціації і вони вже там доводитимуть, що той чи інший журналіст професіонал, навіть якщо зараз ніде офіційно не працює. А щодо акредитації в держоргани, то зараз їх прес-служби мають право відмовити журналісту в акредитації на свій розсуд. Якщо ж законопроект про дезінформацію стане законом, такого права у них не буде», - пояснив політик.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури, молоді та спорту 20 січня оприлюднило проект закону про забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації, відомого як "законопроект про дезінформацію".

27 січня представники медійного співтовариства і громадських організацій рекомендували міністерству утриматися від реєстрації законопроекту "про дезінформацію" в парламенті.

Комісія з журналістської етики звернулася до уряду і МКМС з вимогою зняти з розгляду законопроект по дезінформацію та почати процес підготовки законодавчих змін з нуля.

Критичні зауваження з приводу законопроекту висловили і "Репортери без кордонів".

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-