Сім конституційних правок Зеленського

У перші два дні роботи Верховної Ради на виконання своїх передвиборчих обіцянок президент Володимир Зеленський вніс до парламенту 21 законопроект (а загалом вже зареєстровано близько сотні документів. – Авт. ) – 7 із них стосуються змін до Основного Закону. Деякі суто технічні, але є й принципові, які суттєво змінюють політичний ландшафт в країні як, наприклад, зміна чисельності депутатського корпусу майже на третину.

Очікується, що усі ці законопроекти будут проголосовані в першому читанні протягом другої сесії Ради, що розпочинається буквально завтра 3 вересня. Згідно регламенту "проходження" конституційних змін остаточне їх затвердження конституційною більшістю (не менше 300 голосів) має відбутися не раніше наступної сесії, тобто не раніше лютого наступного року. Поки що новий парламент попередньо схвалив один законопроект – про скасування депутатської недоторканності, який дістався новій владі «в спадщину» та був проголосований попередні парламентом в першому читанні. Укрінформ пропонує короткий аналіз майбутніх конституційних змін у послідовності їх реєстрації у Верховній Раді.

Адвокатська монополія – до побачення!

№ 1013: "Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)".

Пропонується скасувати адвокатську монополію, відмінивши положення ч. 4 та 5 ст. 131-2 Конституції, відповідно до яких здійснювати представництво особи в судах і спорах мали право виключно адвокати. Та підпункти 11 п. 16-1 розділу ХV "Перехідних положень" Конституції, де йдеться про терміни переходу з прокурорського захисту до адвокатського.

Нагадаємо, що це положення з'явилося в Основному законі в рамках судової реформи, яку розпочав п'ятий президент Петро Порошенко в 2016 році. Адвокатська монополія викликала великі суперечки в юридичних колах, так як обмежувала захист в суді лише особами, які мають адвокатські посвідчення. Хоча теоретично здійснювати його може будь-яка людина з юридичною освітою.

З проекту випливає, що виключне право адвокатів зберігається лише при здійсненні захисту особи від кримінального обвинувачення.

Комітет з питань правової політики вже рекомендував Верховній Раді включити до порядку денного другої сесії проект Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)» та направити до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Конституція підтверджує, що НАБУ та ДБР – вотчина президента

№1014: "Проект Закону про внесення змін до статті 106 Конституції України". Пропонується закріпити в ній повноваження Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань.

Наразі такі повноваження закріплені в профільних законах, але їх відсутність в Конституції в останні роки давала опозиції привід для критики: мовляв, повноваження глави держави вичерпно описані в Основному законі і ніяких згадок про НАБУ і ДБР там немає. Тепер це протиріччя усувається. Досі Конституція надавала Президенту лише право за згодою ВР призначати і звільняти генпрокурора, а також чотирьох із восьми членів Ради НБУ.

Законодавчу ініціативу – в народ!

№1015. "Проект Закону про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)".

Пропонується наділити громадян правом вносити власні законопроекти в Раду, наряду з президентом, урядом і народними депутатами (цілком у відповідності до передвиборчого гасла "ми тепер всі президенти" – Авт.). Для цього у ст. 93 додадуть лише одне слово.

Стаття 93 буде викладена в такій редакції: "Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народу, Президенту України, Кабінету Міністрів України, народним депутатам України та реалізується ними у випадках і порядку, визначених Конституцією України та законами України..."

Мовляв, перелік суб'єктів права законодавчої ініціативи сьогодні є звуженим і позбавляє можливості виступати таким суб'єктом безпосередньо народ України, як єдине джерело влади в країні. Очевидно, що детальна процедура подачі таких "народних" законопроектів буде прописана в окремому законі.

Омбудсменів побільшає...

№ 1016: "Проект Закону про внесення змін до статей 85 та 101 Конституції України (щодо уповноважених Верховної Ради України)".

Пропонується ч. 1 ст. 85 Конституції доповнити пунктом 17-1 про призначення на посади та звільнення з посад уповноважених ВР (омбудсменів), заслуховування їх щорічних доповідей про стан дотримання Конституції і законів у відповідних сферах. А в ст. 101 зафіксувати, що для здійснення парламентського контролю за дотриманням Конституції і законів в окремих сферах ВР може призначати уповноважених, правовий статус яких визначається окремими законами.

"Проблема реалізації прав і свобод людини і громадянина є без перебільшення найактуальнішою з соціальних проблем в Україні. Саме тому важливим є створення дієвого і ефективного механізму парламентського контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина в Україні. Очевидно, що однієї посадової особи – Уповноваженого ВР з прав людини, на якого сьогодні покладена ця функція, не може ефективно виконувати належні їй повноваження", – сказано в пояснювальній записці до законопроекту.

...а народних депутатів, навпаки, поменшає

№1017: "Проект Закону про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)."

Чи не найбільш революційна зміна, яка стосуватиметься вже наступного парламенту – це пропозиція глави держави урізати кількість нардепів з 450 до 300, які також будуть обиратися на п'ять років. Також пропонується запровадити мовний ценз: громадянин України, який не володіє державною українською мовою, не може бути обраний до ВР.

До всього в ст. 77 Конституції хочуть закріпити пропорційну модель виборів на основі відкритих партійних списків. Така модель Виборчого Кодексу, нагадаємо, була проголосована парламентом минулого скликання в останній день його роботи.

Цікаво, що спроби скоротити кількість депутатів в історії Незалежної України вже були. Так, другий президент Леонід Кучма виносив це питання на всеукраїнський референдум. За результатами голосування 16 квітня 2000 року майже 90% громадян висловилися на підтримку цієї ідеї. Тоді ж народ проголосував за обмеження депутатської недоторканності та запровадження двопалатного парламенту. Але в підсумку нардепи внесли до Конституції тільки право президента розпускати Раду, проігнорувавши інші рішення, прийняті на референдумі. Щоправда, до того, як цей референдум був організований та проведений було багато запитань, претензій і заперечень. А ініційований він був фактично Віктором Медведчуком, тодішнім главою Адміністрації президента.

Прогульники та кнопкодави – на вихід!

№1027: "Проект Закону про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України)".

Окрім традиційних причин припинення повноважень народного депутата (смерть, власне бажання, розпуск парламенту тощо), пропонується відкликання його мандату через "кнопкодавство". Причому відповідальність наступає не тільки, коли він сам за когось голосує, а й якщо надає дозвіл колезі проголосувати за себе. Також депутат залишиться без мандата, якщо протягом однієї сесії без поважних причин пропустить третину засідань Ради або комітету, в якому працює.

Ще одна зміна, прописана в проекті закону, передбачає, що депутат, який хоче добровільно скласти свій мандат, припиняє повноваження одразу після своєї публічної заяви на засіданні парламенту. Наразі щоб добровільно припинити свою роботу в Раді, за цю заяву депутата мали проголосувати його колеги в залі. Траплялося так, що нардепи, які заявили про добровільне складання повноважень, не могли позбутися мандату, оскільки Рада з тих чи інших міркувань не голосувала за їх заяви. Перш за все, це стосувалося мажоритарників, оскільки тоді довелося б проводити довибори на його окрузі. наприклад, так було з Альоною Бабак (нині міністр з питань розвитку громад і територій. – Авт.), яка подала таку заяву ще у 2017 році, але залишалася до кінця каденції, оскільки голосів за її звільнення з депутатських лав так і не знайшлося.

Верховна Рада обросте додатковими "органами"

№1028: "Проект Закону про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України)"

Пропонується надати ВР право створювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи – в межах коштів, передбачених у державному бюджеті України. Мовляв, це потрібно для реформування системи органів, що забезпечують функціонування парламенту як єдиного органу законодавчої влади в Україні. "Ухвалення закону сприятиме оптимізації роботи парламенту та ефективному виконанню ним своїх функцій ", – йдеться у пояснювальній записці.

Депутати – то звичайні люди: хоч і з мандатом, але «доторкані»

№7203:"Про внесення змін до статті 80 Конституції щодо недоторканості народних депутатів".

Законопроект вже експрезидента Петра Порошенка №7203, що був прийнятий в першому читанні минулим парламентом, був заново зареєстрований у перший же день роботи Ради нового скликання 30 серпня 2019 року. Днем раніше ВР проголосувала за попереднє його схвалення (постанова №1095), оскільки він пройшов експертизу Конституційного Суду.

Законопроектом пропонується з ст. 80 Конституції прибрати абзац "народні депутати України не можуть бути без згоди ВР притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані і заарештовані". Цю статтю пропонується прийняти в такій редакції: "Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп".

Нагадаємо, що усього за часів Незалежності, парламент позбавив недоторканості 19 депутатів. І тільки одного – Віктора Лозинського – суд посадив в тюрму за вбивство. Зазвичай, до арештів та судових вироків справа не доходить – "недоторкані" депутати вчасно кивають п'ятами від правосуддя. Із останніх таких "бігунів", наприклад, екснардеп із групи "Воля народу" (а до того "регіонал" – Авт.) Олександр Оніщенко, якого звинувачують у розкраданні держаних коштів через газові схеми та в державній зраді.

Профільний Комітет Ради дав "зелене світло" зняттю недоторканності і пропонує вже на днях голосувати за нього остаточно, тобто, конституційною більшістю у 300 голосів. Якщо закон буде ухвалений остаточно, недоторканність має бути скасована з 1 січня 2020 року.

Марина Нечипоренко, Київ