Треба забрати у Росії право вето в ООН чи хоча б обмежити його - Кислиця

Треба забрати у Росії право вето в ООН чи хоча б обмежити його - Кислиця

Укрінформ
Росія не повинна мати право вето у Радбезі ООН щодо питань її агресії в Україні, переконаний заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця.

Про це він заявив у п’ятницю, 15 березня, виступаючи на спеціальному засідання Ради Безпеки ООН, присвяченому п’ятим роковинам окупації Криму, повідомляє власний кореспондент Укрінформу у Нью-Йорку.

“На нашу думку, імплементація статті 27 Статуту ООН, яка визначає, що член Ради Безпеки ООН, який є стороною конфлікту, має утримуватися від голосування щодо рішень у цьому конфлікті - є як ніколи доречною”, - заявив він.

Заступник міністра закордонних справ процитував виступ Президента України Петра Порошенка перед Генасамблеєю ООН у лютому. Тоді голова держави закликав “поставити Росію на місце” і позбавити її права вето у питаннях, які стосуються війни в Україні. Кислиця також відзначив ініціативу Франції та Мексики щодо заборони на використання права вето у Радбезі ООН, коли йдеться про масові злочини, і висловив сподівання, що такі зміни будуть “кроком у правильному напрямі”.

“Якби не наявність у держави-агресора права вето, у нас би вже був повноцінний миротворчий контингент з мандатом Ради Безпеки ООН на всю окуповану територію, включно з українсько-російським державним кордоном”, - підсумував український дипломат.

Ніхто не зможе гарантувати, що інші держави-члени ООН не стануть жертвами агресії, як Україна, якщо Рада Безпеки не стане по-справжньому безкомпромісною у відстоюванні міжнародних миру та безпеки, наголосив Кислиця.

“Необхідна фундаментальна зміна ставлення, підходів та практик у тому, як робляться справи у сім’ї ООН”, - додав він.

Читайте також: Кислиця: Має бути відновлена цілісність системи ООН

Підсумовуючи свій виступ, заступник міністра закордонних справ України розповів, що працює з ООН вже понад 20 років. За його словами, готуючись до виступу, він випадково знайшов свою перепустку до ООН 1999-го року. Кислиця продемонстрував її присутнім.

"Як бачите, єдина суттєва різниця у тому, що тодішня перепустка була червоною, а нинішня - синя (ну ще і те, що я постарів)", - пожартував він, додавши, що шкодує, що єдині зміни, які відбулися відтоді в ООН, були косметичними.

Кислиця додав, що складається парадоксальна ситуація, коли Радбез ООН у Нью-Йорку не надає пріоритету питанням прав людини, бо є Рада з прав людини у Женеві. Але коли Україна порушує там питання про масштабні порушення прав людини державою-агресором, це називають “політизацією”.

“За таких умов роль Ради Безпеки особливо важлива”, - наголосив Кислиця і підсумував, що “залежить від нас, чи зможемо ми втілити справжні зміни".

Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН 15 березня обговорює ситуацію в тимчасово окупованому Криму. Засідання, присвячене п’ятим роковинам окупації, проходить у форматі Арріа, тобто на нього запрошені не лише члени Радбезу, а й представники інших держав ООН та неурядових організацій. У засіданні, крім українських дипломатів, беруть участь заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, програмний директор "Кримського дому" Алім Алієв, член Світового конгресу кримських татар Айла Бакаллі, родичка одного з полонених моряків Ольга Оприско.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-