Питання дня: що цей Орбан собі дозволяє?
Схоже, це нам не випадає домовитись з чинною владою Угорщини, а не навпаки…
Завдячуючи зусиллям дипломатії обох сторін, на фоні конкретних кроків з нормалізації двосторонніх українсько-угорських взаємин, на секунду здалося, що крига напруги почала скресати. 14 листопада почав роботу новий посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто. Але наша пісня гарна, нова... Вчора прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан надіслав із-за Дунаю нахабний месседж: “з нинішнім політичним керівництвом України не може бути досягнуто згоди”. Враховуючи наближення виборів, то що це, якщо не зухвале втручання, яке нічого спільного не має з цивілізованими міждержавними відносинами? А ще заява глави угорського уряду напрочуд співзвучна зі словами кремлівського гопника і, до речі, зроблена, майже, в один і той же час. Ось, що сказав Путін: “Поки в Україні керуватиме чинна влада — розраховувати на мирне вирішення питань на Донбасі навряд чи можна”. Збіг? Не думаємо. А як вам іще таке? 18 вересня, під час зустрічі з Орбаном у Москві Путін заявив: “Угорщина, безумовно - один з наших ключових партнерів у Європі. Відносини розвиваються практично в усіх напрямках”. А Орбан йому: “Угорщина потребує хороших партнерів”.
Звиняйте за недипломатичність, але надто вже проситься запитати: може, панові Орбану, на тлі взаємних любощів з Путіном, створити, що називається - “диявольський альянс”? А то постійно тримає інтригу, водить ЄС за ніс, ніби й голосує за антиросійські санкції, приєднується до висилки російських дипломатів, але все одно, країну, яку весь цивілізований світ визнав агресором - називає “хорошим партнером”, веде з нею переговори, про щось домовляєтеся, а потім – ще й заяви робить, які пахуть “луб’янським темником”...
Повернемося до них, вже згаданих, заяв Орбана щодо України, в яких йдеться і про майбутні вибори, і про перспективи членства в ЄС та в НАТО: “У Будапешті контактують з потенційними переможцями виборів і вже намагаються обговорити необхідні зміни, які можуть бути ухвалені після зміни влади. Україна ще може повернутися на шлях дружби та стратегічного партнерства з Угорщиною (...) Україна є країною, яка не має осяжної перспективи вступу до НАТО чи вступу до ЄС. Ми сподіваємось, що Україна буде союзною, дружньою та не переслідуватиме угорців, які сьогодні є громадянами України, і скористається можливістю того, що Угорщина готова брати участь у розвитку Закарпаття та за його межами, та сприяти стабілізації та розвитку України”.
Очевидно, що дипломатичною мовчанкою тут не відбудешся. Це ж не КОЛИШНІЙ канцлер ФРН Герхард Шредер, а ЧИННИЙ прем’єр Угорщини. І те, що він собі дозволяє — це поза рамками добра і зла. Тож потрібно якось реагувати, але як?
Протягом доби від нашого МЗСу не надходило жодного повідомлення. І ось буквально надвечір, під час написання цього тексту, о 17:32 за Києвом, на офіційному сайті дипломатичного відомства з’явився такий коментар: “16 листопада 2018 року до МЗС України було запрошено новопризначеного посла Угорщини в Україні Іштвана Ійдярто, якому був висловлений рішучий протест у зв’язку з останніми заявами Прем’єр-міністра Угорщини В.Орбана та Віце-прем’єр-міністра з питань національної політики Ж. Шем`єна щодо України”. У МЗС також зазначили, що угорському дипломату було наголошено на необхідності припинення дій, які негативно впливають на розвиток двосторонніх відносин, особливо у контексті реалізації домовленостей, досягнутих у жовтні главами двох зовнішньополітичних відомств щодо вирішення проблемних питань між Україною та Угорщиною.
А що думають експерти про заяву Орбана?
Дипломат Володимир Огризко вважає, що в заяві угорського прем’єра особливо нічого коментувати, адже все й так давно відомо.
“Якщо порівняти заяву Орбана з тим, що говорить Путін, то знайдемо багато співпадінь. А оскільки він це говорить після російського президента, то, мабуть, це означає, що він таку позицію або просто поділяє, або просто ще раз озвучує, - каже Огризко. - У мене немає сумніву, що з таким угорським урядом у нас, й справді, мало що вийде. Тому що це уряд популістичний, який, на превеликий жаль, інтереси добросусідства, інтереси європейської та євроатлантичної єдності ставить нижче інтересів країни-агресора. У мене все”.
Політолог, виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда каже, що не певен, що вона (заява) узгоджувалася з Росією.
“Орбан піднімає ставки. Його вчорашня заява цілком відповідає попереднім. Ба більше, я б навіть сказав, що це квінтесенція усього раніше ним сказаного. Інша справа, для чого було її робити наступного дня, після того, як у Києві новий посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто вручив вірчі грамоти. Якщо чесно, то це не зовсім зрозуміло, - дивується пан Магда. - Як на це реагувати? В першу чергу, асиметрично. Тому що від симетричного реагування Україна нічого не матиме. Натомість, швидше створюватимемо проблему для закарпатського регіону і стимулюватимемо угорців до більшої активності в тих напрямах, в яких до останнього часу вони себе проявляли. До речі, мене потішила заява офіційної Варшави, котра засуджує подібні дії Будапешта. І це цілком показово, оскільки в центрально-європейському контексті Угорщина і Польща є найближчими партнерами. У Польщі навіть є прислів’я відповідне: “Поляк з угорцем — два братанки, як до шаблі, так до склянки”. Але, думаю, що контекст сьогоднішньої заяви Варшави для Будапешта насправді не надто приємний. Попри те, вони продовжать гнути свою лінію. А тому Україна повинна діяти, повторюю, асиметрично, демонструючи, що спроможна ефективно співпрацювати з різними нацменшинами, зокрема, з угорською. Чого чекати від нашого МЗС? Думаю, що гучно реагувати на подібні заяви — це тільки розпалювати конфлікт. Ми живемо в такому інформаційно насиченому світі, де будь-яка заява йде з порядку денного досить швидко. Якби я був дипломатом, то не поспішав би реагувати. Мене в цьому сенсі тішить те, що наша посол в Угорщині Любов Непоп діє дуже активно, показуючи, що Україна не є ворожою країною, і навіть попри заяви Орбана, веде лінію добросусідських відносин. Можливо, це і є, тією відповіддю нашого МЗСу”.
Такі ось думки. Схоже, з ким-з ким, а з "нинішньою владою в Угорщині" Україні буде непросто знайти спільну мову. І тут справді знадобляться як симетричні, так і асиметричні кроки. Головне, вони мають бути активними...
Мирослав Ліскович. Київ
