“Звернення інтелектуалів” України та Польщі: ініціатор пояснила головну ідею

На цьому в коментарі власному кореспондентові Укрінформу наголосила один з ініціаторів звернення, польський публіцист та громадська активістка Іза Хруслінська.

“Це - ініціатива нашої невеликої групи активних людей, які не здаються, бачачи, що на політичному рівні немає жодного прогресу, а навпаки (відбувається регрес — ред.). Ми з обох боків кордону не погоджуємося на це, оскільки добре розуміємо, що означає продовження політики конфронтації...” - заявила Хруслінська.

Вона додала, що це добре усвідомлюють як ініціатори звернення, так і всі, хто активно не задіяний в польсько-українському діалозі, але підписався під зверненням.

Громадська активістка підкреслила, що українці та поляки мають 30-річний досвід будування хороших добросусідських відносин. За її словами, на це працювали відомі інтелектуали Богдан Осадчук та Єжи Гєдройць, польська опозиція та українські дисиденти ще з 80-х років XX століття.

“Відтак це є наш громадянський голос, голос громадянського спротиву. Ми проти конфронтаційної політики між Польщею та Україною, оскільки вважаємо, що виклики теперішнього часу і майбутнього Європи мають повернути нас на шлях справжнього діалогу, який будується на європейських принципах”, - наголосила Хруслінська.

Вона підкреслила, що у цих твердженнях немає нічого нового, адже це - в геополітичних та суспільних інтересах обох країн.

Громадська активістка відверто визнала, що не очікує на якусь реакцію політикуму, наголосивши, що дуже важливою для суспільств обох країн є реакція саме громадськості.

“Я не знаю, якими будуть політичні наслідки, поки що немає жодних. Проте ми маємо реагувати, адже не лише політики вирішують нашу долю. Україна і Польща є народами, які раніше дуже добре показували приклад, що не лише політики щось вирішують, а буває так, що політики взагалі нічого не вирішують”, - зазначила Хруслінська.

Вона звернула увагу, що після публікації цього звернення дуже багато людей схвально висловилося щодо його появи.

“Люди очікували на цей голос, звертали увагу на те, наскільки важливою є думка громадських активістів та інтелектуалів, що ми свідомі того, куди рухаємося, йдучи шляхом конфронтації”, - підкреслила громадська активістка.

На її переконання, не слід зосереджуватися лише на якихось політичних напрацюваннях, а варто звертати увагу на голос громадськості.

“Не можна думати в категоріях: вплине це на політиків чи ні?! Насамперед, це має вплинути на нас, дати нам додаткове усвідомлення, що це наша спільна справа, що ми маємо слідкувати, щоб нас укотре не розлучили, не довели до якогось протистояння”,- підсумувала Хруслінська.

Як інформувалося, відомі в Україні та Польщі науковці, громадські активісти, письменники, журналісти та релігійні діячі виступили проти подальшої конфронтації у польсько-українських відносинах і закликали політиків обох країн повернутися до політики діалогу, а не диктату однієї зі сторін. Вони підкреслили, що кожна конфронтація між поляками та українцями, яка часто інспірується Росією, призводить до спільної поразки обох народів.

Від України звернення підписали, зокрема, письменники Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Андрій Любка, Тарас Прохасько, Микола Рябчук, колишні дисиденти Йосиф Зісельс, Микола Горбаль, історики Ярослав Грицак, Олександр Зінченко, Наталя Яковенко, єпископ УГКЦ Борис Гудзяк, протоієрей, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості Гергій Коваленко, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович, журналісти Вахтанг Кіпіані, Юрій Макаров, Віталій Портников та інші. З польської сторони звернення підписали публіцисти Адам Міхнік, Ізабела Хруслінська, Константи Геберт, Едвін Бендик, Славомір Сєраковський, режисери Агнєшка Голланд, Кристина Янда, директор Польського театру у Варшаві Анджей Северин, історики Анджей Фрішке, Ірена Грудзінська-Гросс, Петро Тима, Анна Вольфф-Повенска, письменники Анджей Стасюк, Ольга Токарчук, поет Адам Загаєвський та інші.

Упродовж останнього року надто погіршилися польсько-українські відносини з огляду на різне трактування спільних сторінок складної історії. Обидві сторони погоджуються, що до багатьох антипольських та антиукраїнських інцидентів причетною є Росія.