КСУ не готовий визнати закон неконституційним лише через "кнопкодавство"
Про це розповів у інтерв'ю Укрінформу суддя Конституційного Суду Ігор Сліденко, який був доповідачем у справі визнаного неконституційним закону "Про державні засади мовної політики".
Наразі КСУ виявився не готовим встановити порушення конституційної процедури ухвалення законопроекту, на підставі виключно неособистого голосування. Є позиція, яка полягає в тому, що це може призвести до масового визнання неконституційними законів, оскільки багато з них приймалося з порушенням приписів 84 статті Конституції, а це в свою чергу призведе до колапсу правової системи", - сказав він.
На думку Сліденка, така позиція суддів КСУ "суперечить конституційним вимогам саме особистого голосування".
Він зауважив, що КС визнав неконституційним мовний закон через порушення процедури його ухвалення на підставі масиву інформації, до якої відносяться відеозапис пленарного засідання Верховної Ради від 3 липня 2012 року, свідчення Державної прикордонної служби та народних депутатів.
"Тобто є цілий ряд даних, які дозволили суду на підставі їх опрацювання встановити системні порушення під час ухвалення мовного закону. На основі виключно фотографій чи відеозйомки це зробити буде важко", - зазначив суддя.
Як повідомлялося, КС визнав закон «Про основи державної мовної політики» від 3 липня 2012 року неконституційним через порушення народними депутатами процедури його ухвалення.
Аналіз матеріалів справи, зазначається у рішенні, дає підстави вважати, що процедура розгляду та ухвалення закону відбулася без підготовленого до другого читання проекту закону у вигляді порівняльної таблиці, а також висновку комітету щодо нього під час розгляду та ухвалення.
Крім того, проект закону включили до порядку денного без зазначення повної назви, реєстраційного номера, редакції та ініціаторів внесення. Також народні депутати під час ухвалення закону перебували у місцях, які унеможливлюють особисте голосування. До того ж народні депутати за цей закон голосували картками інших депутатів.
Таким чином КСУ визнав закон неконституційним і таким, що втрачає чинність з моменту ухвалення відповідного рішення 28 лютого 2018 року.
Закон передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків. Після набуття ним чинності низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.
Ухвалення вказаного закону спричинило мітинги та акції протесту. У 2014 році 57 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду з вимогою визнати зазначений закон неконституційним.
