Скасування "мовного закону" не означає повернення до редакції 1989 року - суддя КСУ - 06.03.2018 13:26 — Новини Укрінформ
Скасування "мовного закону" не означає повернення до редакції 1989 року - суддя КСУ

Скасування "мовного закону" не означає повернення до редакції 1989 року - суддя КСУ

1996
Ukrinform
Унаслідок визнання неконституційним 28 лютого закону "Про засади державної мовної політики" поновлення мовного закону редакції 1989 року не відбудеться. 

Про це розповів в інтерв'ю Укрінформу суддя Конституційного суду Ігор Сліденко, який був доповідачем у даному провадженні.

"У даному випадку ухвалене Конституційним Судом рішення про неконституційність мовного закону не означає автоматичного повернення до попередніх редакцій. Чому? Це не передбачено статтею 152 Конституції. Теоретично норма щодо відновлення попереднього законодавства повинна міститися безпосередньо в самому рішенні Конституційного Суду. У даному рішенні цього немає, тобто дія попереднього закону автоматично не поновлюється", - сказав Сліденко.

Суддя наголосив, що після скасування КС мовного закону з'явилася правова прогалина, коли суспільні відносини у цій сфері на законодавчому рівні регулюються лише нормами Конституції.

"Ця ситуація повинна змусити народних депутатів пришвидшити свою роботу в плані підготовки  нового закону, який би відповідав Конституції і з точки зору його ухвалення, тобто  без порушення процедури, і з точки зору змісту", - зазначив Сліденко.

Він додав, що знайомий з дискусією, яка розгорілася між експертами після скасування КС мовного закону. "В основному вони представлені політологами, які  до нашого фаху не мають абсолютно ніякого відношення. Вони дійсно стверджують, що законодавство, яке діяло до  визнання неконституційним  закону “Про засади державної мовної політики”, може бути відновлене", - зауважив суддя КС.

Нагадаємо, Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» був прийнятий 28 жовтня 1989 і був касований законом України «Про засади державної мовної політики».

Читайте також: Закон не двох, а трьох «К»: “Кремля-Ківалова-Колесніченка” скасовано. Що далі?

Як повідомлялося, КСУ 28 лютого 2018 року визнав закон «Про основи державної мовної політики» від 3 липня 2012 року неконституційним через порушення народними депутатами процедури його ухвалення.

Аналіз матеріалів справи, зазначається у рішенні, дає підстави вважати, що процедура розгляду та ухвалення закону відбулася без підготовленого до другого читання проекту закону у вигляді порівняльної таблиці, а також висновку комітету щодо нього під час розгляду та ухвалення. 

Крім того, проект закону включили до порядку денного без зазначення повної назви, реєстраційного номера, редакції та ініціаторів внесення. Також народні депутати під час ухвалення закону перебували у місцях, які унеможливлюють особисте голосування. До того ж народні депутати за цей закон голосували картками інших депутатів.

Таким чином КСУ визнав  закон неконституційним і таким  що втрачає чинність з моменту ухвалення відповідного рішення 28 лютого 2018 року.

Закон передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10 відсотків. Після набуття ним чинності низки обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.

Його ухвалення спричинило мітинги та акції протесту. У 2014 році 57 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду з вимогою визнати зазначений закон неконституційним.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>