Рада не пустить до миротворчої місії на Донбасі "проросійські країни" – депутат

Про це заявив народний депутат, член комітету з питань нацбезпеки і оборони Андрій Тетерук під "круглого столу" в Укрінформі на тему "Миротворча місія ООН – можливості та ризики для безпечного миру" у рамках першої Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію".

 "Ми маємо розуміти, що мова йде про величезну площу території, яка тимчасово окупована — 17,5 тис. кв км в Донецькій та Луганській областях та 409 км неконтрольованого кордону між Україною та РФ. Якщо говорити про запропоновані 20 тис. військовослужбовців та 4 тис. поліцейських в якості миротворчого контингенту, то, безумовно, цих сил буде не достатньо для виконання поставлених завдань. Єдиний спосіб не отримати місію на десятки років - ми маємо розглядати питання посилення миротворчої місії Збройними силами України та  Нацгвардією, які на своїй території будуть забезпечувати усі завдання із забезпечення державного суверенітету", - сказав він.

За його словами, такий підхід дозволить "у найкоротші терміни виконати усі передбачені мандатом місії завдання у визначені строки". "І одразу після того, як ми будемо констатувати факти виведення російської військової техніки та підрозділів, підконтрольних адміністрацій, ми вже матимемо повністю контрольовану українськими державними силами територію, які будуть забезпечувати поступову інтеграцію цих територій на безпечних умовах для всіх громадян, які там будуть перебувати", - додав Тетерук.

Говорячи про склад потенціальної місії, він також висловив переконання, що Верховна Рада України не надасть дозволу брати участь у миротворчому контингенті "країнам, які мають спільну з Росією систему управління як збройними силами, так і державними ресурсами".

Як колишній учасник миротворчої місії у Косово, Тетерук також вказав на особливості української ситуації у порівнянні з іншими миротворчими місіями. "У нас іде гібридна агресія Російської Федерації проти суверенної держави Україна і це накладає особливості на питання застосування миротворчої місії, як одного з інструментів стабілізації ситуації та припинення вогню і вбивств громадян на нашій території", - наголосив він.

За його словами, в мандаті багатьох миротворчих місій прописують не лише безпекові аспекти, а й такі питання, як "формування цивільних адміністрацій, поліцейських органів, створення чи відновлення якихось збройних сил та інше". "Нічого подібного в Україні робити звісно не потрібно, адже все, що ми маємо — це елементи інформаційної складової  гібридної агресії РФ. І мова йде насправді  про окуповану частину української території, на якій знаходяться громадяни України і які потерпають від дій РФ. Тобто, ми маємо вести розмову про відновлення саме елементів української влади, які передбачені Конституцією та законодавством України", - сказав він.

Народний депутат також підкреслив, що Верховна Рада має ухвалити дозвіл на розгортання миротворчої місії саме на тих умовах, які будуть відповідати інтересам України: "Миротворці мають розміщуватися від лінії зіткнення до державного кордону, аби не дозволити російським окупаційним військам продовжувати постачання зброї та техніки, фінансування підконтрольних адміністрацій. Ми маємо зупинити ротаційну основу російських окупаційних військ на території України". 

За словами члена парламентського комітету з нацбезпеки, питання розгортання миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донецької і Луганської областей також слід розглядати "виключно у контексті усієї окупованої території, оскільки і Донбас, і Крим є елементами одного великого злочину, здійсненого Російською Федерацією": "У нас є системна агресія РФ, яка розпочалася з окупації Криму,  і розгляд цієї проблематики має припинитися в контексті повернення кожного квадратного метра окупованої території,  в контексті припинення агресії проти суверенної держави України".

На його переконання, питання Криму і Донбасу "мають бути об’єднані в пакет рішень, які мають завершитися виведенням усіх російських військ з території України".  "Усі санкції, які окремо накладені на Росію за Крим і за Донбас, мають бути об’єднані в єдиний пакет. І їх скасування має розглядатися лише після того, коли останній окупант- військовослужбовець Збройних сил РФ залишить територію Української держави", - підкреслив Тетерук.

При цьому, він визнав, що РФ наразі не хоче мирного врегулювання, а однією з умов миротворчої місії є згода двох сторін: "В останні роки ми бачимо згоду української сторони до діалогу, одностороннього припинення вогню, що всіляко ігнорується Російською Федерацією".

Санкції та перспектива їх посилення —  один із інструментів тиску на РФ, щоб примусити її погодитися на мирне врегулювання та піти з території України, переконаний він.

"Враховуючи, що РФ, як член Ради безпеки ООН, є відповідальна  за розповсюдження тероризму, збройну агресію  та руйнування системи безпеки, яка була встановлена після  Другої світової війни, то питанням відновлення миру і побудови нової архітектури безпеки світу мають опікуватися не лише Україна, як одна з країн-засновників ООН, а й усі країни G-20, G-7, які мають вплив на побудову світової безпеки", - додав він.