Скасоване вбивство НАБУ: З елітами не таланить хронічно?
Цим ранком, всупереч традиції, ніхто не обговорює перемогу «Шахтаря». Але всі обговорюють перемогу народу і Заходу над політиками, які здійснювали наступ на НАБУ. Українська журналістика давно поділена на клани, групи та тусовки, але у своїй відразі до цього законопроекту, який дав би можливість звільнити за п'ять хвилин голову НАБУ, вона була монолітна.
Знаєте про що йшлося на всіх зустрічах, кавах, пивах, планірках, редколегіях, більше того у спрощеному вигляді – на базарах, перукарнях, метро?
1. Йшлося про те, що тюремний термін не гарантує подальшої порядності та чесності людини. Що революція може зжерти надії одних, але зробити монстрами інших. (Це про Генпрокуратуру).
2. Йшлося про те, що наступом на антикорупційні органи влада запрошує Путіна, бо ми втратимо друзів, готових нам допомогти. І реванш стане справою техніки.
3. Вже вчора нікого не цікавив Міхо та Курченко, але всіх цікавило – наскільки серйозно нам вкоротять допомогу, в тому числі на безпеку.
4. Вже вчора всі виглядали заяву МВФ, бо ж якщо вони траншем змогли "пробити" е-декларування, то невже не вдарять по руках людей, які чомусь вирішили, що вони боги та переможці.
5. Вже вчора бачила малюнок – карикатуру, як Насіров обмиває своє звільнення за столом із нашим істеблішментом. Скатертина – кольору його пледа. А чому б ні: адвокати "постраждалого" вже сказали, що заяви генпрокурора про нелегальність агентів НАБУ автоматично знімають підозри з клієнта.
Лана Самохвалова
реклама