Спекулювати на "мовному" питанні угорські політики навчились у Кремля - Геращенко

Спекулювати на "мовному" питанні угорські політики навчились у Кремля - Геращенко

437
Ukrinform
Перший заступник Голови Верховної Ради Ірина Геращенко пов'язує реакцію Угорщини на мовну статтю закону "Про освіту" із проведенням у 2018 році виборів до Національної асамблеї (парламенту) Угорщини.

Про це вона написала у Facebook.

"В Угорщині скоро вибори, тож деякі місцеві політики використовують захист угорськомовного населення за кордоном як внутрішній, об'єднуючий козир. Як на мене, вельми специфічний козир, запозичений в Кремлі", - зазначила вона.

Геращенко наголосила, що закон - ліберальний і європейський за своєю суттю. "Всі випробування, що посилюють нашу єдність як нації і як країни, роблять нас сильнішими. Це я щодо непристойних дій деяких наших країн - сусідів, які оголосили інквізицію нашому новому закону про освіту. Наголошую, закон наш європейський і ліберальний", - зазначила віце-спікер.

Разом із тим, на її думку, реакція деяких країн, що критикують закон, є аргументом на користь неприпустимості подвійного громадянства у українців.

 "Але всі ці "пляски Віта", насправді, в іншому ракурсі тепер малюють і ще одну українську дискусію щодо подвійного громадянства, яке тут так багато народу виправдовували. І посилюють аргументи тих, хто категорично проти подвійного громадянства. P.S. Я проти подвійного громадянства", - підкреслила Геращенко.

Читайте також: Глава МЗС Угорщини хоче перегляду Асоціації Україна-ЄС через освітній закон

Як повідомлялось, Парламентська асамблея Ради Європи 12 жовтня проведе термінові дебати щодо мовної статті нового Закону України "Про освіту".

Ініціаторами внесення на розгляд сесії питання "Новий український закон про освіту як головна перепона вивчення національними меншинами рідних мов" стали депутати національних парламентів Угорщини та Польщі.

Верховна Рада 5 вересня ухвалила закон України "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови у сфері освіти. 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко.

У законі передбачено, що діти з нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть навчатися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або кількох дисциплін.

Водночас у деяких країнах, які мають діаспору в Україні, висловили протест з приводу статті закону про навчання дітей із нацменшин українською мовою.

Уряд Угорщини, зокрема, заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною через закон про освіту.

Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-