У Раді Європи надали Україні рекомендації щодо боротьби з ненавистю - 19.09.2017 11:31 — Новини Укрінформ
У Раді Європи надали Україні рекомендації щодо боротьби з ненавистю

У Раді Європи надали Україні рекомендації щодо боротьби з ненавистю

Доповідь
1121
Ukrinform
У Раді Європи вітають прогрес України у боротьбі з ненавистю та дискримінацією, але вказують на наявні проблеми у цій сфері.

Про це йдеться у п’ятій доповіді Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) Ради Європи, яка була оприлюднена у вівторок, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Незважаючи на те, що ми вітаємо досягнутий прогрес, існують проблеми, які все ще викликають серйозне занепокоєння»,– сказав Крістіан Ахлунд, голова ЄКРН.

Як ідеться у прес-релізі Ради Європи, «комісія з боротьби з дискримінацією вважає, що конфлікт в Україні призвів до різкого зростання ненависті та загалом негативно вплинув на вразливі групи».

У своїй новій доповіді про Україну комісія проти расизму Ради Європи запропонувала ухвалити нові правові положення щодо боротьби з дискримінацією, розслідування злочинів на грунті ненависті, інтеграції ромів та солідарності з внутрішніми переселенцями (ВПО).

Водночас, як вважають автори документа, «необхідно активізувати зусилля, спрямовані на припинення расистського насильства й ненависті щодо представників ЛГБТ-спільноти та ромів, які домінують в публічному дискурсі, й поліпшити умови життя для ВПО».

«Я сподіваюся, що влада врахує рекомендації, які містяться в доповіді», – сказав генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд.

Зі свого боку, як він відзначив, «Рада Європи продовжуватиме співпрацювати з владою України у сфері боротьби з ненавистю та дискримінацією меншин і сприяння толерантності та взаєморозумінню, зокрема через розроблений План дій для України на 2018-2021 роки».

Європейська комісія проти расизму та нетерпимості зазначила, що Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», ухвалений у 2012 році, значною мірою відповідає її рекомендаціям та що введення в дію положень, які забороняють дискримінацію на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, в Трудовому кодексі у 2015 році було позитивним кроком.

«Конфлікт, який триває в Україні, призвів до різкого зростання ненависті за останні три роки й негативно вплинув на вразливі групи в цілому», - також вважає Ахлунд.

У своїй доповіді ЄКРН підкреслює, що внаслідок незаконної анексії Криму Російською Федерацією та збройного конфлікту на сході України, в політичному дискурсі переважає «антиросійська риторика». Проте, як повідомляється, у Києві та інших регіонах зафіксовано мало випадків залякування або нападів на окремих осіб чи групи на основі їхньої російської ідентичності.

У доповіді визначено, що, «незважаючи на те, що в українському суспільстві існує висока ступінь солідарності з ВПО, і більшість із них були прийняті з розумінням та підтримкою у 2014 році, здається, що початкове співчуття наразі зменшується. ВПО стикаються з труднощами під час реєстрації місця проживання, що ускладнює доступ до прав, житла та роботи».

«У 2014 та 2015 роках спостерігалося збільшення насильства щодо осіб із ЛГБТ-спільноти. Продовжують надходити повідомлення про насильство на грунті расової ненависті, вчинене співробітниками поліції, а також їхнє невтручання, щоб зупинити расистські та гомофобні напади», - вважають автори доповіді.

ЄКРН також надає ряд рекомендацій українській владі. Вони вимагають визначити пріоритети, а їхня реалізація буде відстежуватися протягом двох років: зазначити у Кримінальному кодексі сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як обставини, а отже, криміналізувати підбурювання до ненависті на грунті гомо/трансфобії; звільнити від сплати судових витрат ромів, які прагнуть підтвердити свою особу з метою одержання документів, що посвідчують особу.

Читайте також: У Раді Європи назвали головних жертв дискримінації в Україні

Серед інших рекомендацій – надання повноважень щодо розслідування Уповноваженому Верховної Ради з прав людини; включення сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності як обставин у Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»; створення системи збору статистичних даних про інтеграцію ромів; покращення доступу дітей ромів до дошкільних закладів і припинення їхньої сегрегації та залякування в школах; поліпшення доступу біженців до соціальних пільг, житла, освіти, вивчення мов та роботи; вирішення питань житла та зайнятості ВПО та інвестування коштів у їхню інтеграцію; створення незалежного від поліції та прокуратури органу для розслідування правопорушень, пов’язаних із расовою дискримінацією, з боку співробітників поліції.

Звіт охоплює період часу з 2011 року по 23 березня 2017 року. Він не враховує ситуацію в АР Крим та місті Севастополі, а також в деяких районах Донецької та Луганської областей, що наразі не перебувають під контролем української влади, для якої призначена доповідь та рекомендації.

ЄКРН – це орган із захисту прав людини Ради Європи, що складається з незалежних експертів, який здійснює моніторинг проблем расизму, ксенофобії, антисемітизму, нетерпимості та дискримінації за такими ознаками, як расова належність, національне/етнічне походження, колір шкіри, громадянство, релігія та мова (расова дискримінація). Він складає звіти та видає рекомендації державам-членам.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>