Ryanair & «Бориспіль»: 5 запитань, на які очікує відповідь українське суспільство
Думки ФБ спільноти крутяться виключно довкола двох варіантів сценаріїв:
1). Злочинна влада не пустила конкурента МАУ на український ринок.
2). Класичний випадок «економічної конкуренції» за кращі умови заходу на український ринок ірландською компанією. Останні хотіли отримати доступ на максимально пільгових умовах, але, здається, їхній агресивний менеджмент, який був підкріплений вдалою інформаційною кампанією, на цьому етапі потерпів фіаско.
На які питання особисто я хочу отримати відповіді, перед тим як робити остаточні висновки?
1). Меморандум про співпрацю був підписаний між Мінінфраструктури та Ryanair кілька місяців тому. Хто аналізував цей меморандум? Наскільки прописані умови є типовими? Чи вигідні вони Україні?
2). Чому Бориспіль і саме термінал D? Термінал, який має пропускну спроможність 40.000 пасажирів у день, вже не справляється з потоком пасажирів. Очевидно, що якщо там з’явиться ще один оператор, то аеропорт просто логістично «ляже». Чому не можна було їх перенести в термінал F? Якщо це питання піднімалося – хто був проти? Якщо ні – чому не піднімалось?
3). Мінінфраструктури запропонувало низку пільг ірландцям, які, на думку Рябікіна, не компенсували всіх втрат аеропорту. Тоді чому, знаючи про проблеми з переговорами, міністр жодного разу не вийшов із пропозиціями, наприклад, перегляду фінансового плану «Борисполя»? Можливо це спростило б переговорний процес. Можливо, міністерству взагалі варто запропонувати концептуальні законодавчі зміни в галузі авіаперевезень?
Як на мене, ще не пізно це зробити і запустити цей процес.
4). Рябікін став головою Борисполя вже після підписання цього меморандуму, перемігши на конкурсі. Свою позицію він аргументує, що мав приймати економічні рішення, виходячи з того, що лоу-кост пропонує невигідні для його підприємства умови. Raynair має іншу думку, яку також аргументує економічними показниками.
Потрібна третя незалежна думка, для цього, імовірно, варто, щоб Кабмін створив міжвідомчу комісію, яка після аналізу всіх економічних факторів винесе вердикт щодо дій Рябікіна.
5). На жаль, МАУ залишається монополістом з великими цінами і низьким рівнем послуг. Питання до всіх (міністра, депутатів, контролюючих органів) – чому ніхто до цього часу жодного разу не звернувся до Антимонопольного комітету зі скаргою на МАУ. Можливо пора це нарешті зробити?!
Тоді ймовірну змову МАУ нарешті почнуть перевіряти правоохоронні органи?
І найголовніше. Судячи з усього, переговори ще триватимуть, тому будемо сподіватися, що переможе здоровий глузд, який базуватиметься на взаємовигідному економічному інтересі.
Віктор Таран
реклама