Чим розплачується Польща за нові закони
Політичний серіал під назвою "Стан демократії у Польщі" цього тижня мав свій розвиток у Страсбурзі, де ця тема дебатувалася понад дві години. Партія влади фактично отримала перші результати від ухвалення скандальних змін до законодавства про Конституційній суд і суспільні ЗМІ не лише у внутрішньому вимірі, а й у міжнародному й економічному.
ЗАЯВКА ШИДЛО НА НОВЕ ЛІДЕРСТВО
"У Страсбурзі народився новий лідер Європи - Беата Шидло", - так оцінив виступи глави польського уряду Шидло під час дискусії в Європарламенті міністр закордонних справ країни Вітольд Ващиковський. Прем'єр-міністр Польщі і справді виглядала досить непогано. Не було помітно, що вона, фактично, дебютує у головній ролі перед великою аудиторією європейських політиків різних мастей, які детально аналізують кожен її рух і слово.
Польський прем'єр прогнозовано підкреслювала, що Польща цінує свою приналежність до великої сім'ї європейських народів. Водночас, Шидло наголошувала, що вона, передусім, є громадянкою Польщі, відтак віддаватиме перевагу інтересам поляків. У дискусії глава уряду намагалася спростувати закиди, що зміни до законів про Конституційний суд і Нацраду з питань радіо і телебачення мають на меті встановити контроль правлячої партії над оцінюванням відповідності законів Конституції і роботою публічних ЗМІ, від чого не в останню чергу залежить й імідж владної команди. Вона переконувала, що йдеться лише про відновлення рівноваги, порушеної попередніми урядами.
Усім фракціям Європарламенту, незважаючи на впливовість і кількість членів, під час дискусії надавалася однакова кількість голосів для виступу. Відтак, дрібні фракції євроскептиків, які мріють про розвал Європи, наввипередки намагалися похвалити дії Беати Шидло, і її схильність не гнутися перед європейським "монстром", відстоюючи національні інтереси країни. В якусь мить склалося хибне враження, що прихильників політики Шидло в Європарламенті є більшість. Схоже, вона сама в це повірила, радісно аплодуючи після виступів відвертих націоналістів і різного роду лівих та правих друзів президента Путіна.
Напевно, це був чи не єдиний очевидний прорахунок прем'єра Шидло того вечора. Утім, його відразу помітили представники найбільших проєвропейських фракцій, які дорікнули їй за ці оплески. Шидло відразу виправила свою помилку, відповівши, що її партія "Право і Справедливість" (PiS) не є націоналістичною і попросила присутніх більше не ідентифікувати PiS з цим середовищем.
Без сумніву, на внутрішньополітичній арені виступ Шидло і весь перебіг дебатів можна віднести на плюс чинній польській владі. Адже на цілу Європу, і передусім полякам перед екранами телевізорів, прем'єр Шидло показала, що вміє відстоювати інтереси країни за кордоном. І це без сумніву використовуватимуть політики PiS у внутрішній політиці.
ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА МІЖ "ТАК" І "НІ"
Якщо із сприйняттям й оцінками дискусії всередині Польщі все виглядає більш-менш зрозуміло і позитивно для правлячої партії, то міжнародний резонанс й оцінка європейських політиків вже не є такою однозначною. Її перебіг досить критично оцінив, наприклад, президент Європарламенту Мартін Шульц, який власне і вів дискусію. Саме він належить до найбільших критиків нинішньої польської влади, а його слова про формування в Польщі демократії "у стилі Путіна" оббігли чи не всі світові ЗМІ.
Висновок Шульца був однозначний: він не почув нічого якісно нового, до польської влади залишилися запитання, на які Європа хоче отримати відповідь. До слова, дуже настирливим у бажанні отримати від прем'єра Шидло однозначні відповіді на поставлені питання був харизматичний лідер Альянсу лібералів і демократів за Європу, екс- прем'єр Бельгії Гі Вергофстадт. "Ви дослухаєтеся до рекомендацій Венеціанської комісії (у справі змін до закону про Конституційний суд - авт.)? Просто скажіть "так" чи "ні", - наполягав кілька разів в дуже емоційній формі політик. Шидло так і не наважилася відповісти однозначно, зауваживши лише, що Варшава дуже уважно їх вивчить (рішення "Венеціанки" має з'явитися не раніше березня - авт.). Згодом Шульц натякнув, що його теж це цікавить, а готовність Польщі виконати рекомендації Венеціанської комісії він назвав "відкритим питанням".
Віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс під час дискусії зауважив, що Брюссель бачить загрозу для верховенства права в Польщі у контексті змін до закону про Конституційний суд, а Єврокомісар Гюнтер Еттінгер наполягав на подальших консультаціях у справі змін до законів про ЗМІ. Президент Європейської ради Дональд Туск, якого до певної міри можна вважати зацікавленою стороною в силу того, що він був прем'єром Польщі від партії "Громадянська платформа", яка на сьогодні є опозиційною, сам факт дискусії про стан демократії в Польщі назвав "сумним днем" в історії країни. Проте, політик наголосив, що завжди захищатимемо хорошу репутацію Польщі, визнаючи одночасно, що сьогодні це є "нелегкою справою".
Відчуваючи, що з Європою "зіграно лише перший тайм матчу", Шидло відразу після повернення з Брюсселя попросила опозиційні сили висловити свої рекомендації до закону про Конституційний суд і шляхом внутрішнього консенсусу вирішити проблему щодо цього питання. Партія влади вже виступила із зустрічною ініціативою: запропонувала опозиції обирати вісім суддів КС за рекомендацією опозиції і сімох - за рекомендацією влади. Більшість парламентських опозиційних партій погодилися обговорювати пропозиції PiS виключно після повернення до статус кво, тобто до моменту внесення правлячою коаліцією змін до закону про КС. Цілком очевидно, що польській владній коаліції дуже некомфортно у ролі "хлопчика для биття" в Європі, і вона хоче чим швидше вичерпати конфліктну ситуацію. Останнім часом крім політичних та іміджевих втрат вона починає приносити уряду і загалом країні цілком конкретні, економічні мінуси.
"ВИРОК" STANDART&POOR'S
Перший тривожний дзвіночок для польської влади з-за кордону в економічній сфері, який в останні дні мав не менший резонанс, ніж дискусія в Європарламенті, пролучав минулої п'ятниці разом з оприлюдненням прогнозів впливової рейтингової агенції Standard&Poor's. Вона знизила довгостроковий кредитний рейтинг Польщі в іноземній валюті з "А-" до рівня "ВВВ+" і в національній - "A/A-1" до "A-/A-2" і пояснила це "різними законодавчими змінами", які "послаблюють незалежність й ефективність ключових інституцій". Зокрема, агенція висловила побоювання, що Нацбанк Польщі може стати черговою інституцією, яка частково втратить свою незалежність у результаті дій влади.
Це перше зниження прогнозів щодо Польщі з початку оцінювання країни впливовими рейтинговими компаніями у 1995 році. Попри те що міністерство фінансів Польщі назвало рішення S&P незрозумілим та необгрунтованим, негативний розвиток ситуації вже годі було зупинити. У той же день зафіксовано різке падіння рівня злотого до впливових світових валют, зокрема євро та долара, а також основних індексів на Варшавській фондовій біржі. Польським політикам є чого бити на сполох, оскільки прогнози зниження кредитного рейтингу країни безпосередньо впливають на інвестиційну привабливість країни за кордоном. Це також може означати, що Варшава, в разі потреби, зможе брати кредити на менш привабливих умовах, зростуть і кошти на обслуговування зовнішнього боргу Польщі.
Екс-міністр фінансів Польщі, колишній голова Нацбанку РП Лешек Бальцерович з цього приводу зауважив, що польська влада не повинна ображатися на прогнози рейтингових агенцій, оскільки це те ж саме, що ображатися на прогноз погоди. Він, фактично, погодився з оцінками S&P і наголосив, що дії й ініціативи правлячої у Польщі коаліції, зокрема в соціальній сфері, ведуть до "дестабілізації фінансової системи країни", що "штовхає Польщу у напрямку Греції".
Якщо певна напруженість у відносинах Варшава-Брюссель зберігатиметься й надалі, рейтингові агенції продовжуватимуть "лихоманити" польським злотим й акціями компаній на фондовій біржі, а втілення в життя обіцяних соціальних програм уряду затримуватиметься, то в лютому польському уряду складно буде звітувати про свої успіхи у перші 100 днів перебування при владі. Скандали також шкодять польській владі в умовах необхідності пошуку консенсусу на зовнішньополітичній арені щодо основних цілей, які собі ставить уряд Польщі перед липневим самітом НАТО у Варшаві, зокрема щодо посилення східного флангу Альянсу. Відтак, можна прогнозувати, що найближчим часом уряд Шидло все ж пробуватиме знайти шляхи до порозуміння з опозицією в середині країни і розвіяти сумніви Брюсселя та ряду європейських країн щодо стану верховенства права в Польщі.
Юрій Банехевич, Варшава.
