Україна проти Росії: експерт назвав позитивні моменти від рішення суду ООН

Таку думку висловив професор міжнародного права Микола Гнатовський в ефірі "Громадського радіо". 

"Ніякого рішення Міжнародного суду поки що нема. Це наказ і попередні тимчасові заходи, покликані на дуже ранній стадії розгляду спору забезпечити його предмет - щоб права, про які йдеться у заяві України, не порушувалися й надалі. По суті суд нічого не розглядав, це лише попередня стадія", - сказав він.

Гнатовський також зазначив, що в частині Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації у суду вже був прецедент і схожа ситуація 2008 року, коли Грузія позивалася до РФ у зв'язку з подіями у Південній Осетії. "Тоді Міжнародний суд ухвалив тимчасові заходи, але надзвичайно загального і абстрактного характеру. І також ухвалив їх щодо обох сторін - обидві сторони були зобов'язані судом не погіршувати ситуацію із дотриманням прав, передбачених у цій конвенції. Навіть таке попереднє рішення суду далося важко, голосування було 8 суддів - за, 7 - проти", - нагадав експерт.

Водночас, за його словами, нинішнє рішення суду за позовом України проти РФ містить "разючу відмінність". "По-перше заходи не абстрактні. Конкретно йдеться про представницькі органи кримськотатарського народу, конкретно про Меджліс, освіту українською мовою. Навіть у питанні про Меджліс, яке викликало найбільш активний спротив Росії, більшість суддів висловилися за - 12 проти трьох. Це теж важливо з точки зору оцінки перспектив подальшого розгляду", - підкреслив Гнатовський.

Він наголосив, що щодо конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму суд визнав наявність у себе prima facie юрисдикції - юрисдикції на перший погляд. Буде визначатися, чи є вона, чи ні, але на перший погляд є - "і це плюс". "Щодо того, що там нема конкретних заходів, які б суд наказав вживати негайно щодо фінансування тероризму, то думаю, тут нема підстав для поганих висновків, бо суд по суті запросив Україну посилити свою позицію, надати більше аргументів, які будуть використані не для тимчасових запобіжних заходів, а для розгляду справи щодо наявності у суду юрисдикції, плюс, будемо сподіватися, у разі позитивного висновку і розгляду по суті", - додав експерт.

Він також звернув увагу на "цікавий пасаж" в цьому наказі Міжнародного суду, де він говорить, що не зобов'язує, але очікує від сторін, що вони будуть дотримуватися Мінських домовленостей про врегулювання ситуації в східних областях України, що було підтримано Радою Безпеки ООН. "Це було адресовано і Україні, і Росії як сторонам. Це цікава ремарка і, думаю, її загалом треба сприймати позитивно", - вважає Гнатовський.

Відповідаючи на уточнювальне запитання журналіста, чи означає ця ремарка, що фактично Міжнародний суд визнає Росію стороною Мінських домовленостей, експерт відповів: "Там так не написано, але, по суті, про це йдеться. Цей наказ адресовано обом сторонам, тому він очікує, що Росія теж буде дотримуватися своїх зобов'язань. Тому, по суті, так, хоча суд використовує дуже обережні формулювання, щоб не упереджувати рішення, які буде в майбутньому приймати у цій справі. А розгляд цієї справи по суті займе багато часу, йдеться не про один рік".

Напередодні Міжнародний Суд ООН визнав обгрунтованість позиції України та зобов'язав РФ вжити заходів для припинення та недопущення подальших порушень Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації.

Водночас суд не визначив додаткових заходів щодо РФ за конвенцією з фінансування тероризму.

Як відомо, Україна у Гаазі обвинувачує Росію у порушенні двох міжнародних конвенцій - Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.