Субсидії та державні допомоги через ЦНАП: чи все добре з е-взаємодією?
Адміністративні послуги соціального характеру (АПСХ), насамперед, призначення субсидій, різноманітних державних допомог, є одними з найбільш витребуваних серед громадян.
Якщо говорити про надання послуг у режимі офлайн, тобто через відвідування державної установи, то формат центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) сьогодні є найбільш ефективним.
За статистикою, близько половини усіх ЦНАП уже надають ті чи інші АПСХ. Нещодавно Уряд прийняв нові додаткові рішення щодо інтеграції АПСХ у ЦНАП. Планується[i], що з 1 січня 2021 року стосовно низки АПСХ заяви будуть прийматися лише органами місцевого самоврядування, в разі утворення цими органами ЦНАП - через такі ЦНАП[ii]. А з 1 березня 2021 року – ще й виключно з формуванням електронної справи та надсилатися в електронній формі органам соцзахисту населення.
Також Уряд вирішив, що органи місцевого самоврядування та їх ЦНАП мають використовувати для цього інформаційні системи Мінсоцполітики. Загалом це добре, оскільки сфера соціального захисту населення потребує цифрової трансформації, а мешканці – якісних послуг.
Практика свідчить, що Мінсоцполітики всіляко сприяє запровадженню на місцях програмного комплексу «Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада». Основне функціональне призначення цієї системи - це автоматизація роботи фронт-офісу з надання АПСХ (у т.ч. прийому документів) та взаємодії з бек-офісом, тобто управліннями соціального захисту населення (УСЗН).
То у чому ж проблема? А проблема тут полягає у тому, що наразі не враховано потребу в е-взаємодії «Соціальної громади» з іншими системами автоматизації ЦНАП, які вже використовуються органами місцевого самоврядування.
Наведу декілька аргументів потреби такої інтеграції:
По-перше – багато ЦНАП органів місцевого самоврядування вже мають ефективні інформаційні системи, які автоматизують їхню роботу. І призначення цих систем є подібним до «Соціальної громади» - це автоматизація роботи фронт-офісу з надання усіх адміністративних послуг, а не лише АПСХ, та е-взаємодії між ЦНАП та суб’єктами надання послуг.
Насамперед це стосується ЦНАП великих міст, власні електронні системи яких довели свою дієвість протягом багатьох років. Це і Луцьк, і Івано-Франківськ, і Кременчук, і Вінниця, і багато-багато інших.
А в сотнях інших ЦНАП України вже застосовують або планують запровадити систему автоматизації ЦНАП «Вулик», яка розроблена за фінансової підтримки Європейського Союзу, належить Мінцифри і є безкоштовною для ЦНАП.
По-друге – «не потрібно видумувати велосипед» для організації е-взаємодії віддалених робочих місць адміністраторів ЦНАП, які вже користуються, наприклад, «Вуликом», з УСЗН.
Насамперед йдеться про криптомодулі «Соціальної громади», які немало коштуватимуть, особливо для тих територіальних громад, які об’єднали велику кількість колишніх сільських громад. Бо за ці криптомодулі потрібно буде щороку сплачувати за кожну з точок підключення, у т.ч. віддалене робоче місце. Загалом у межах країни щороку лише за цією статтею витрати публічних коштів можуть сягати не одного десятка мільйонів гривень.
Натомість для організації такої е-взаємодії мала б використовуватися система інтероперабельності «Трембіта», яка, як і «Вулик», має Атестат відповідності комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) і також належить державі в особі Мінцифри. До речі, на веб-сторінці «Соціальної громади» (socgromada.ioc.gov.ua) немає відомостей про наявність у цієї системи такого Атестату відповідності.
То навіщо витрачати такі кошти, якщо безпечний обмін інформацією можна організувати в інший спосіб?
По-третє – потрібне спрощення щоденної поточної діяльності працівників ЦНАП. Насамперед це стосується працівників віддалених робочих місць, бо наразі один адміністратор може працювати у 4-х чи й більше інформаційних системах. Важливо уникати подвійного внесення даних у різні системи, раціоналізувати витрачання ресурсів, як фінансових, так і людських, часових.
Також потрібно забезпечити стосовно усіх послуг, що надаються через ЦНАП, функціонування єдиної системи обліку, контролю, звітності та аналітики. Зараз часто одна частина даних про одні послуги обробляється в системі автоматизації ЦНАП, а інша - в «Соціальній громаді».
Саме тому Мінсоцполітики необхідно відпрацювати універсальний механізм е-взаємодії «Соціальної громади» з інформаційними системами ЦНАП шляхом застосування системи інтероперабельності «Трембіта». Також потрібно передбачити можливість отримання ЦНАП в е-формі даних з реєстрів Мінсоцполітики, які необхідні для надання АПСХ мешканцям при їх зверненні у ЦНАП. І ці заходи варто реалізувати завчасно, бо ж до 1 березня 2021 року відповідна робота має бути виконана і органами місцевого самоврядування щодо їхніх інформаційних систем.
У результаті органи місцевого самоврядування отримали б можливість вибору: або застосовувати уже функціонуючу у ЦНАП ефективну інформаційну систему (за умови її інтеграції з «Соціальною громадою»), або, якщо функціональні можливості інформаційної системи ЦНАП щодо АПСХ є недостатніми, - користуватися «Соціальною громадою».
Без сумніву, успішність реалізації цих заходів матиме прямий вплив на якість надання послуг громадянам.
Роман Матвійчук, старший експерт напрямку з покращення
адміністративних послуг Програми ЄС «U-LEAD з Європою»
----------------------------
[i] Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги».
[ii] Частина 7 статті 12 Закону України «Про адміністративні послуги».
