Несплата орендної плати за землю з-поміж інших питань найбільше турбує громадян

Урядовий контактний центр бере участь у наданні заявникам роз’яснень з питань запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення та забезпечення права громадян України на вільне розпорядження власною землею. З відповідями на запитання, що стосуються земельної реформи, можна ознайомитися на веб-сайті Урядового контактного центру.

Ось декілька прикладів запитань та відповідей на них.

Чи змушений я буду продати свою землю після скасування мораторію? (Чи зможе сільрада чи хтось інший змусити мене продати пай, якщо мої сусіди продають паї? Чи може той, хто орендує мою землю, змусити мене її продати?)

1. Після скасування мораторію Ви матимете право вільно та без всіляких обмежень розпоряджатися Вашою земельною ділянкою.

2. Наприклад, Ви зможете подарувати Вашу ділянку Вашим близьким та рідним, зможете продати її на умовах, які Вас будуть влаштовувати, або залишите її у своїй власності.

3. В той же час, скасування мораторію жодним чином не зобов’язує та не змушує Вас продавати Вашу земельну ділянку.

Чи буду я отримувати орендну плату за земельну ділянку після того, як я її продам?

1. Ви отримуєте орендну плату по договору оренди Вашої земельної ділянки.

2. Якщо ж Ви продасте Вашу земельну ділянку, Ви більше не зможете отримувати орендну плату за цю земельну ділянку.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, результати аналізу звернень громадян на урядову «гарячу лінію» за жовтень цього року свідчать, що з питань аграрної політики і земельних відносин продовжує зростати кількість скарг стосовно незабезпечення прав громадян на отримання земельної ділянки, у тому числі учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них. Причиною відмов сільських рад у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою є відсутність вільних земельних ділянок або перебування їх у приватній власності чи в оренді (переважно в Одеській, Дніпропетровській, Львівській, Харківській та Миколаївській областях). Крім того, зросло число скарг на зволікання з оформленням землевпорядної документації, зокрема заявникам відмовляли у прийнятті заяв через неналежне оформлення необхідного пакету документів, погодження документації із землеустрою (переважно з Дніпропетровської та Одеської областей).

Загалом з початку 2019 року на урядову «гарячу лінію» надійшло майже 3 тисячі звернень з питань орендної плати за землю, переважно з Дніпропетровської, Харківської, Сумської, Полтавської та Хмельницької областей.

Стосовно оренди землі найбільш поширеною проблемою для селян залишається порушення умов договору оренди в частині несплати орендної плати або виплати не в повному обсязі, зокрема місцевими орендарями Дніпропетровщини. Все більш актуальним стає питання оброблення земельних ділянок сторонніми особами, у т. ч. орендарями, які після закінчення дії договору та без згоди власника продовжують користуватися землею.

Так, на урядову «гарячу лінію» зателефонував житель Жидачівського району Львівської області та повідомив, що здає в оренду земельний пай у м. Ходорів. Без зазначення причини йому не було виплачено гроші за оренду у 2019 році. Заявник просив посприяти у виплаті коштів за оренду.

У відповіді департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації зазначається, що згідно з умовами типового договору оренди, орендна плата вноситься у такі строки: щороку, не пізніше 31 грудня кожного звітного року за весь календарний рік оренди. Якщо у договорі оренди землі вказана інша дата щодо строків внесення орендної плати, яка станом на момент звернення заявника порушена, йому необхідно скерувати копію договору департаменту агропромислового розвитку на електронну адресу для подальшого розгляду.

Заявниця, яка є внутрішньо переміщеною особою, фактично проживає у м. Лисичанськ Луганської області, повідомила, що передала в оренду земельний пай площею 7,3 га та сіножаті площею 2,44 га, які знаходяться в її власності та розташовані на території Сватівського району Луганської області, орендарю – агрофірмі. У 2018 та 2019 роках отримувала орендну плату в розмірі 12 тис. грн щорічно за оренду земельного паю, при цьому орендна плата за сіножаті не виплачується впродовж 10 років. Крім того, у 2019 році її попередили, що сіножаті в неї заберуть, а причини не повідомили. Жінка просила надати роз'яснення щодо розміру орендної плати та стосовно причини, через які у неї збираються відібрати сіножаті, а також сприяти у виплаті орендної плати за оренду сіножаті за останні 10 років.

У Сватівській райдержадміністрації Луганської області надали такі роз’яснення. Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 830/2002 від 13.09.2002 р., № 725/2008 від 19.08.2008 р.) запроваджується плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3% від визначеної згідно із законодавством вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Згідно з довідкою, наданою ПП «Райгородська Нива», договори оренди на угіддя – сіножаті та пасовища підприємством не укладались з жодним власником земельних ділянок, які враховані на території Райгородської сільської ради і відповідно орендна плата не могла нараховуватись. На даний час земельні ділянки, угіддя – сіножаті, які знаходяться в спільній власності членів колишнього КСП ім. Мічуріна по Райгородській сільській раді, перебувають у стадії оформлення права власності на земельні ділянки відповідно до отриманих сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Зі своєю проблемою на урядову «гарячу лінію» звернулася жителька Петрівського району Кіровоградської області – приватний підприємець, яка придбала магазин у селі. Жінка невдовзі отримала інформацію від працівників сільської ради, що необхідно сплатити орендну плату за земельну ділянку площею 6 соток у розмірі 4100 грн, на якій розташований магазин. Заявниця вважає це неправомірним, оскільки у документах на магазин зазначено, що земельна ділянка та склад належать магазину і немає жодної інформації, що земля орендна. У зв’язку з цим просила надати роз'яснення щодо сплати орендної плати за земельну ділянку.

У Новостародубівській сільській раді Петрівського району Кіровоградської області повідомили, що заявниця як покупець придбала будівлю магазину, який розташований на земельній ділянці комунальної власності. Площа неприватизованої земельної ділянки під будівлею магазину складає 0,0634 га. Використання земельних ділянок згідно з чинним законодавством України не є безоплатним. Тому заявниці рекомендували терміново укласти договір оренди земельної ділянки під розміщення будівлі магазину та сплатити орендну плату за землю згідно з чинним законодавством.

Заявник з м. Дніпро просив допомоги у питанні сплати підприємством-орендарем коштів за користування земельною ділянкою за 2018-2019 рр.

У Синельниківській райдержадміністрації Дніпропетровської області надали такі роз’яснення. Відповідно до інформації, наданої управлінням агропромислового розвитку райдержадміністрації під час бесіди з керівництвом підприємства, яке орендує земельну ділянку заявника, було з’ясовано, що станом на 1 листопада 2019 року налічується заборгованість з виплати орендної плати за користування земельною часткою (паєм). Підприємство обіцяє виплатити кошти до кінця 2019 року в повному обсязі згідно з умовами договору. Водночас, в райдержадміністрації додатково повідомили, що частина «в» статті 5 Земельного кодексу України встановлює, що земельне законодавство базується на принципах невтручання в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Довідково:

За період з 15 по 21 листопада 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 27 тисяч 843  звернення, з них телефоном – 26 017, через Інтернет – 1826.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.