Громадяни звертаються на урядову «гарячу лінію» з проханням сприяти в питаннях набуття права власності на майно

Власність посідає особливе місце в суспільному та приватному житті громадян. Право приватної власності, його дієві гарантії, надійний і ефективний судовий захист є найважливішими атрибутами правової демократичної держави. Крім того, власність – це той базис, який гарантує життєздатність економіки держави, забезпечує існування і розвиток суспільства загалом.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Належне місце у сучасному процесі реформування відносин власності займає такий важливий вид діяльності, як державна реєстрація прав на нерухоме майно. Це підтверджується і оцінкою міжнародних експертів. Якщо у 2015 році Україна в рейтингу Світового банку легкості ведення бізнесу (Doing Business) посідала 83 місце, поліпшивши свої позиції на 16 пунктів, то у 2018 році вона піднялася до 71 місця зі 190 в цілому.  Водночас у легкості «отримання дозволів на будівництво» сьогодні Україна займає 30 місце.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до змін до Закону розширено систему органів та осіб, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, зокрема до таких суб’єктів додаються також і банки. Крім того, внесено зміни до законодавчих актів, які регулюють питання проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, спрямовані на спрощення відповідної процедури та врегулювання процедурних питань, пов’язаних із передачею відповідних повноважень органам місцевого самоврядування.

Позитивним є те, що зараз Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти та суб’єктів цих прав. Також істотним зрушенням стало підвищення прозорості реєстрів прав власності, зокрема через можливість у відкритому доступі отримати інформацію щодо власників нерухомого майна.

Як повідомили Укрінформу в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року на урядову «гарячу лінію» надійшло півтисячі звернень з питань набуття права власності на майно. В основному, громадяни просили надати роз’яснення з питань спадкування, приватизації майна, реєстрації речових прав на нерухоме майно, дарування, купівлі-продажу тощо.

Ось декілька прикладів звернень, відповіді на які, можливо, стануть у пригоді громадянам зі схожими життєвими обставинами.

Киянин зателефонував на урядову «гарячу лінію» та повідомив, що звертався до БТІ м. Коломия Івано-Франківської області з проханням надати довідку-підтвердження про реєстрацію нерухомості у власності від початку 1990 р. до сьогоднішнього часу за вказаною адресою у м. Яремча, проте отримав відмову. Заявник просив сприяння у наданні зазначеної інформації.

В обласному комунальному підприємстві «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» повідомили, що інформація з Державного реєстру прав не надається фізичним та юридичним особам у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі. Враховуючи вказане, якщо заявник є спадкоємцем зазначеного майна, для проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна спадкоємцеві необхідно надати запит нотаріуса, укласти договір про виконання робіт з технічної інвентаризації. Після чого, згідно з умовами договору, отримати замовлений вид робіт.

У зверненні на урядову «гарячу лінію» жителька Одеської області розповіла свою історію. Вона побудувала будинок, де проживала з чоловіком та дітьми. Пізніше жінка розлучилася з чоловіком, а її сестра уклала з ним шлюб. Після смерті колишнього чоловіка наприкінці 2018 року сестра оформила спадщину на будинок на ім'я своїх двох дітей. Заявниця обурена тим, що родичка незаконно позбавила спадщини від померлого батька двох своїх дітей: 1982 року народження та 1987 року народження. Жінка просила сприяння у поверненні спадщини рідним дітям.

У Головному територіальному управлінні юстиції в Одеській області поінформували, що відповідно до пп. 1.1 п. 1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р.  № 296/5, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. При зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (пп. 3.16 п. З глави 10 розділу II Порядку).

Спадкоємець, якому за рішенням суду встановлено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, повинен у межах установленого судом строку прийняти спадщину шляхом подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідної заяви.

Заявник з м. Дніпро повідомив, що має рішення Міністерства юстиції про право власності на майно за вказаною адресою у м. Дніпро. На даний час за цією адресою знаходяться магазини та квартири для проживання. Чоловік просив допомогти у звільненні приміщення для проживання.

У Головному територіальному управлінні юстиції у Дніпропетровській області поінформували, що статтею 15 Цивільного кодексу України  (ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Також кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (ст. 16 ЦК України).

При цьому відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

До суб’єктів державної реєстрації прав відносяться виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Київ та Севастополь державні адміністрації; акредитовані суб’єкти; нотаріуси.

За період з 2 по 8 серпня 2019 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 22 тисячі 303 звернення, з них телефоном – 21087, через Інтернет – 1216.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку «Укртелеком», телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1; Урядова гаряча лінія 1545-2; Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ:(044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру в розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію», у тому числі щодо діяльності органів виконавчої влади.