В Укрінформі відкрили фотовиставку пам'яті В’ячеслава Чорновола

В Укрінформі відкрили фотовиставку пам'яті В’ячеслава Чорновола

Укрінформ

25 березня в Укрінформі відкрилась фотовиставка «20 років втрачених надій» - присвячена 20-й річниці загибелі В’ячеслава Чорновола – голови Народного Руху України.

На виставці представлені фотографії з приватних архівів та фондів Укрінформу.

В’ячеслава Чорновола було вбито 25 березня 1999 року, у підлаштованій автокатастрофі на 5 км траси Бориспіль – Золотоноша.

Справа досі нерозслідувана. Виконавці та замовники не знайдені і не покарані. Рухівці - однопартійці та родина В’ячеслава Максимовича весь цей час намагаються віднайти справедливість і довести розслідування справи до покарання винуватців вбивства та фальсифікаторів розслідування.

Загибель лідера «Народного Руху України» В’ячеслава Чорновола через 20 років викликає більше запитань, аніж у 1999-му. Його смерть змінила нашу історію і на десятки років відкинула назад розвиток Української державності.

Чорновіл загинув за півроку до президентських виборів, в результаті яких на другий термін переобрався Леонід Кучма. Водночас, політологи стверджують, що саме очільник «Народного Руху» мав тоді усі шанси на перемогу.

Саме В’ячеславу Чорноволу ми завдячуємо проголошенням Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та прийняттям Акту Незалежності України 24 серпня 1991 року.

Кожна «нова» влада обіцяє покарати винних і віднайти справедливість. Справа В'ячеслава Чорновола, що залишається нерозкритою вже за четвертого президента, – свідчення кругової поруки влади.

Надія була на міністра МВС Юрія Луценка, який у 2006-му заявляв, що вбивство лідера «Народного Руху» В'ячеслава Чорновола може бути доведене найближчим часом. Минуло 13 років, і вже нинішній генеральний прокурор Луценко напередодні 20-ї річниці ігнорує питання щодо розслідування.

Саме безкарність у справі вбивства Чорновола у 1999 році призвела до низки політично вмотивованих убивств політиків, журналістів, громадських активістів, серед яких Георгій Гонгадзе (2000), Ігор Александров (2001), Олександр, Ємець (2001), Павло Шеремет (2016), Катерина Гандзюк (2018), розстріли сотень людей на Майдані під час Революції Гідності (2014). Виконавці, організатори й замовники цих злочинів проти українського народу й досі не покарані…

У кожного українського президента є своя «справа честі». Вони обіцяють її швидке та об'єктивне розслідування. Потім дедалі рідше згадують про неї. Чорновіл, Гонгадзе, Небесна Сотня…

Скільки ще президентів, міністрів, прокурорів має змінитись, аби вбивці були покарані, питання залишається риторичним.

Прес-служба НРУ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-