Депутат Вінницької облради посприяв збереженню в Німеччині могили генерал-хорунжого УНР

Могила Василя Татарського знаходиться у німецькому місті Інгольштадт. Поховання в Німеччині потребує регулярної оплати оренди місця, де знаходиться  могила. Протягом тривалого часу цю місію виконували українські політичні емігранти, однак останній опікун генеральського поховання помер понад 10 років тому. Платити за могилу стало нікому. Відтак, ще у 2016 році благодійний фонд «Героїка» взяв на себе зобов’язання оплачувати могилу, аби вона не була ліквідована адміністрацією кладовища. Фонд також звернувся за фінансовою допомогою до лідера «свободівців» на Вінниччині Олексія Фурмана. Депутат не відмовив та допоміг у добрій справі.

«Для нас вкрай важливим є збереження національної пам’яті, - зазначив депутат. - Без героїчного чину наших попередників не було б української держави на теперішній час. Напередодні Дня Незалежності ми повинні згадати тих, хто не словом, а ділом у борні здобував свободу нашій нації. Герої визвольної боротьби ХХ століття своїм прикладом показували, що дійсно важливе у житті. Тому потрібно брати цей приклад і реалізувати його у наш час. Кожна наша дія, кожний наш крок спрямовані на побудову сильної, соціальної та національно справедливої держави».

Василь Татарський (28.11.1898 р., с. Мурафа, Шаргородський район, Вінницька обл. – 02.07.1992 р., м. Інгольштадт, Баварія, ФРН ) - генерал-хорунжий (в еміграції), громадський діяч, один з основоположників Союзу Українських Ветеранів в Німеччині та його голова від 1950 р. Уродженець Вінниччини служив в українській армії від 1918 року, командував 1-м куренем у 2-му Берестейському полку, брав участь у Першому Зимовому поході та в кампанії 1920-го. Разом із Армією УНР пішов на інтернування, а відтак, жив в еміграції. Він став співорганізатором Союзу українських ветеранів у Німеччині, видавав журнал «Український комбатант». Помер та похований в одній могилі з дружиною-німкенею Сабіною.