Найоптимальнішу трасу польоту до Місяця обрахував наш співвітчизник

Найоптимальнішу трасу польоту до Місяця обрахував наш співвітчизник

Блоги
2127
Ukrinform
Його розрахунки були використані в американській місячній програмі

В СРСР про талановитого інженера Юрія Кондратюка і роль його книжки «Завоювання міжпланетних просторів» у висадці першої людини на Місяць дізналися 1969 року з інтерв’ю розробника американської місячної програми Джона Буллока журналу «Лайф». За словами вченого, найоптимальнішу трасу польоту до природного супутника Землі було обраховано ще 50 років тому в Росії.

Пошуки невідомого генія встановили, що він народився 26 серпня 1900 року в Луцьку. Підготовку до урочистого відзначення 70-річчя Юрія Кондратюка, чий ювілей мав стати доказом пріоритету радянської науки, зірвали несподівані відомості. Виявилося, що на початку 1920-х у видатного теоретика космонавтики змінився не лише почерк, а й навіть вигляд на фото в документах.

Невдовзі з’ясувалося, що Юрій Кондратюк — насправді Олександр Шаргей, який народився 21 червня 1897 року в Полтаві. Тут навіть взялися за організацію меморіального музею видатного земляка, однак згодом перестрахувалися, присвятивши музейний заклад історії авіації й космонавтики.

Справжній Юрій Кондратюк помер від сухот у березні 1921 року. Олександр Шаргей скористався документами родича, прагнучи приховати службу офіцером спочатку в царській, а згодом у білій армії. До речі, до останньої він потрапив за примусовою мобілізацією й за першої нагоди дезертирував. Однак Шаргей усвідомлював, що нікому з чекістів ці тонкощі не цікаві.

У підсумку першовідкривач місячної траси, названої його іменем, майже до розвалу СРСР залишався нашим для іноземців і чужим для радянських громадян. У павільйоні «Космос» легендарної Виставки досягнень народного господарства портрет Юрія Кондратюка (із таким прізвищем його найчастіше згадують у світі) був поряд із зображенням Ціолковського, доводячи чужоземним гостям пріоритет вітчизняної науки.

На рідній українській землі ім’я видатного земляка вперше відкрито прозвучало аж у червні 1987 року, коли в Полтаві відзначали його 90-річчя.

Нині можна лише пошкодувати за знищеним тоталітарною системою «генієм в обмотках», як назвав вічно обдертого і неприкаяного першовідкривача місячної траси Олесь Гончар. Показово, що навіть знамениту книжку «Завоювання міжпланетних просторів», у якій науковці нарахували понад два десятки нині застосовуваних у практичній космонавтиці відкриттів, автор змушений був видати власним коштом, бо держава пошкодувала грошей на друк такої дурниці.

На відміну від мрійника Ціолковського, чиї «ракетні поїзди» залишилися прожектами, інженер-технократ Юрій Кондратюк першим запропонував багатоступеневе компонування космічних ракет, яке втілив ще один наш земляк Сергій Корольов. До речі, «Завоювання міжпланетних просторів» було його настільною книжкою, а під час щонайменше двох особистих зустрічей майбутній конструктор перших зорельотів людства вмовляв видатного теоретика перейти на роботу до групи вивчення реактивного руху. Однак Юрій Кондратюк відмовився від цієї привабливої пропозиції, усвідомлюючи, що ретельна перевірка неминуче виявить подвійну біографію претендента на роботу в ракетній галузі.

Та це не вберегло талановитого науковця, який змушений був проектувати зерносховища, від звинувачень у шкідництві. За споруджений під його керівництвом найбільший у світі дерев’яний елеватор місткістю 10 тисяч тонн Юрій Кондратюк отримав три роки ув’язнення, бо нібито звів будівлю, яка неминуче розсиплеться, адже не скріплена цвяхами. Насправді це зерносховище діяло піввіку і стояло б досі, якби хтось його не підпалив.

Навіть колись найвищу в світі Останкінську телевежу споруджено з використанням технічних розробок Юрія Кондратюка, виконаних під час проектування 165-метрової залізобетонної вежі вітроелектростанції, яку в 1936 році почали споруджувати у Криму на горі Ай-Петрі. Однак після загибелі наркома важкої промисловості Орджонікідзе будівництво припинили, а геніальному конструкторові доручили розробити міні-вітродвигуни для потреб колгоспних ферм.

У грізний для країни час, коли німецькі війська стояли під Москвою, Юрій Кондратюк став рядовим бійцем народного ополчення, склавши голову під столицею країни, нинішній керівник якої розповідає про «український нацизм» і здатність Росії самій одній перемогти весь світ. 

Віктор Шпак

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-