ЗАКОН УКРАЇНИ

ЗАКОН УКРАЇНИ

1552
Ukrinform
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Частину першу статті 76 Господарського кодексу України

(Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144)

доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"здійснюється медичне обслуговування населення".

2. В Основах законодавства України про охорону здоров'я

(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними

змінами):

1) у частині першій статті 3:

абзаци третій, п'ятий і восьмий викласти в такій редакції:

"заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників";

"медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою, але безпосередньо пов'язана з її наданням";

"охорона здоров'я - система заходів, що здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров'я, фізичними особами -підприємцями, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, медичними та фармацевтичними працівниками, громадськими об'єднаннями і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя";

після абзацу дев'ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт".

У зв'язку з цим абзаци десятий та одинадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим та дванадцятим;

2) у статті 16:

частину дев'яту викласти в такій редакції:

"Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України";

доповнити частинами одинадцятою - п'ятнадцятою такого змісту:

"Залежно від форми власності заклади охорони здоров'я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Державні та комунальні заклади охорони здоров'я не підлягають приватизації.

діяльності державного та комунального закладу охорони здоров'я з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв'язку із зміною його організаційно-правової форми забороняється.

Не підлягають реорганізації в казенні підприємства та/ або комунальні некомерційні підприємства заклади охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, а такол-с інші заклади охорони здоров'я відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

3. Встановити, що до 31 грудня 2018 року:

  1. кредитори державних та комунальних закладів охорони здоров'я, що реорганізуються відповідно до пункту 2 цього розділу, не вправі вимагати від них виконання незабезпечених зобов'язань, припинення або дострокового виконання зобов'язання або забезпечення виконання зобов'язання. Згода кредитора на заміну боржника у зобов'язанні у такому разі не вимагається;

  2. обов'язкова оцінка майна, передбачена Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", для закладів охорони здоров'я, що реорганізуються відповідно до пункту 2 цього розділу, не застосовується;

3) звільнення працівників закладів, що реорганізуються

відповідно до пункту 2 цього розділу, допускається лише у разі, якщо

неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу;

4) казенні підприємства та комунальні некомерційні

підприємства, що утворюються у результаті реорганізації державних та

комунальних закладів охорони здоров'я - бюджетних установ

відповідно до пункту 2 цього розділу, є правонаступниками всіх прав

та обов'язків відповідних бюджетних установ. Органи, що здійснюють

управління майном відповідних державних та комунальних закладів

охорони здоров'я - бюджетних установ, передають відповідним

казенним підприємствам та комунальним некомерційним

підприємствам, що утворюються у результаті реорганізації таких

установ відповідно до пункту 2 цього розділу, майно, що входить до

цілісного майнового комплексу державного чи комунального закладу

охорони здоров'я - бюджетної установи, яким користувалися на

законних підставах ці заклади. Майно, що передається від державних

та комунальних закладів охорони здоров'я - бюджетних установ

відповідно до казенних підприємств та комунальних некомерційних

підприємств, утворених у результаті реорганізації, закріплюється за

ними на праві оперативного управління;

  1. передача нерухомого майна від державних та комунальних закладів охорони здоров'я - бюджетних установ до казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, що утворюються у результаті реорганізації таких закладів відповідно до пункту 2 цього розділу, здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку відповідних бюджетних установ щодо такого майна та результатів обов'язкової його інвентаризації;

  2. кошти, не використані державним чи комунальним закладом охорони здоров'я (крім державних та комунальних установ) протягом бюджетного періоду, не вилучаються та можуть бути використані у подальшому виключно з метою фінансування діяльності державного чи комунального закладу охорони здоров'я, у тому числі для оновлення матеріально-технічної бази, з урахуванням вимог законодавства та установчих документів. Невикористання державним чи комунальним закладом охорони здоров'я (крім державних та комунальних установ) бюджетних коштів та/або коштів, отриманих за договорами про медичне обслуговування населення, не може бути підставою для зменшення обсягу бюджетних коштів, що будуть перераховані такому закладу охорони здоров'я у наступному бюджетному періоді, за умови належного виконання договорів про медичне обслуговування населення.

4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації положень цього Закону, та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням у дію відповідних положень цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України                                                                         П.ПОРОШЕНКО

м. К и ї в

6 квітня 2017року

№ 2002-УШ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?> */ ?>