Очищуймо українську історію від брехні і фальсифікацій

Очищуймо українську історію від брехні і фальсифікацій

2296
Ukrinform
Хочу привернути увагу читачів укрінформівських блогів до важливості історичної тематики, що інтенсивно розробляється в сучасних ЗМІ.

Кількість передач і публікацій на цю тему за роки незалежності істотно зросла. Змінився і їхній зміст. Замість оспівування радянської доби автори тепер прагнуть критично осягнути минуле, описати правдиві факти, явища і події,  дати їм належну оцінку і тлумачення.

Особисто я завжди намагаюсь послухати радіопередачу «Мить історії», яку готує і веде доктор історичних наук Юрій Шаповал. Всього лише за п’ять хвилин він умудряється нагадати нам якийсь фрагмент минулого – виразно розповісти про  неординарну особистість або про подію, що сталася саме цього дня.

Успіх цієї передачі народив багато послідовників Юрія Шаповала. Продовжуючи розпочату ним справу, вони тепер щоденно ведуть «Календар дня», розповідаючи нам про важливі події, що сталися раніше в житті певного району, області чи й усієї України. В програмах Українського радіо з’явився навіть  музичний календар, де розповідають про видатних особистостей – композиторів, виконавців, диригентів, що справили великий вплив на розвиток музичної культури у світі.

А в неділю об 11 годині 40 хвилин  Українське радіо пропонує нам ще й передачу «Двадцять хвилин з Володимиром Яворівським». У рамках цього відрізку часу письменник розкрив перед нами трагічні сторінки історії Донбасу, познайомив з враженнями, яке справляла на мандрівників Країна Козаків у XVII столітті. В обох випадках основою для підготовки цих передач стали опубліковані раніше мізерними тиражами книги американського історика японського походження Гіроако Куромії та грецького ченця Павла Халепського, який супроводжував у поїздці через Україну патріарха Макарія.

Певний внесок у розробку історичної тематики робить і телебачення. Тут, очевидно, варто згадати ведучого  Андрія  Охріменка, який першим взявся на телебаченні за очищення історії України від брехні та імперських перекручень в передачах «Далі буде» (на Першому національному) та «Машина часу» (на 5 каналі). Тепер цю справу продовжує   Вахтанг Кіпіані – ведучий сайту «Історична правда» на каналі  ZIK.

Найближчим часом в ефірі має з’явитися новий супутниковий телеканал, який буде повністю присвячений розповідям про історію України, її культуру, літературу, мистецтво, технології тощо. Директор компанії «Євромедіа України» Юрій Білоус, який одержав ліцензію на супутникове мовлення, говорячи про програмну концепцію нового каналу, наголосив: «Країна без історії не може стати лідером, а людина – повноцінною особистістю». Формат каналу – науково-просвітницький. Він вестиме мовлення 24 години на добу. Подібні канали, до речі, вже давно існують в Англії, США та інших розвинених телерадіомовних країнах.

Серед друкованих видань найвдаліше веде історичну тематику газета «День». Чимала заслуга в цьому Ігоря Сюндюкова – ведучого сторінок «Історія і Я» та «Україна incognita». Йому вдалося об’єднати навколо газети багатьох відомих істориків та публіцистів. Він і сам часто друкує популярні статті, бо вважає, що «історичне знання не може бути надбання  лише вузького кола «еліти», залишаючи простий народ зі старими міфами, чутками та примітивними, побитими міллю імперськими стереотипами (Мазепа – зрадник, Петлюра – погромщик, все зло від «націоналістів» тощо).

До речі, за прідручниками з історії України, що вийшли до проголошення незалежності, у нас немає героїв, усі - зрадники, запроданці, мазепинці, петлюрівці, бандерівці, махновці і т. ін.  Такі ярлики радянські історики ліпили на героїв національно-визвольних змагань. Сучасні українські історики вже схаменулись, а от російські й далі клеять на українських вояків образливі клички – фашисти, хунта, укри, бандерівці…

Благородну мету відродити пам'ять про загиблих героїв переслідують газети «Шлях перемоги», «Українське слово» та «Незборима нація». На їхніх сторінках систематично публікуються спогади про учасників національно-визвольної боротьби у 1917-1920 роках – козаків і старшин армії УНР, козацько-селянського руху, повстанських отаманів. Ці газети подають матеріали про боротьбу ОУН, УПА, УГВР під час Другої світової війни, яка практично не висвітлювалась в радянських газетах.

Спільними зусиллями істориків та журналістів вдалось закрити чимало «білих плям» в історії України. Та це лише початок. Попереду велетенська робота, щоб очистити українську історію від брехні та фальсифікації, відтворити історичну правду, воскресити предковічну пам'ять, побачити і показати собі і світові,  хто ми є насправді, звідки та якого роду-племені. 

І передусім треба знищити московський міф про «старшобратство», що ми з росіянами один народ. Ні! Москалі не мають нічого спільного з українцями. Основу сучасної російської нації становлять угро-фінські племена у суміші з татарами. Найближчі етнічні родичі українців, як з`ясували генетики –  поляки, хорвати, словаки та інші слов’янські  народи.  Ми – європейці, живемо на своїй богом даній землі з нащада світу, вони – приблукали в Європу з Азії. Ми не тільки різні, але діаметрально протилежні. Єдине, що, можливо, єднає нас, це церковно-слов’янська мова, яку росіяни сприйняли через релігію. Усе це вже відомо, доведено науково і треба лише зробити знання набутком широкої громадськості. 

Віктор Миронченко
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-