Молодь СКУ - в польоті чи прольоті?

У свідомості українців діаспора асоціюється переважно із західними цінностями і прогресом, а молодь – з ідеями та ініціативами. Уявіть собі очікування від Форуму молоді діаспори «Одеса 2015» під егідою Світового конгресу українських молодіжних організацій (СКУМО)!

Але цей захід, що відбувся наприкінці літа, в автора статті залишив цілу купу питань. Думаю, мало хто з учасників і гостей очікував зіштовхнутися з бюрократичним стилем керівництва у виконанні молодих і глобалізованих лідерів діаспори. Замість дружньої комунікації учасники форуму відчули зверхність, замість участі у розробці спільного плану дій їм «для галочки» запропонували погодитися з резолюцією, написаною за зачиненими дверима.

Під час форуму з’ясувалися, що за два роки від утворення СКУМО так і не вирішено питання з реєстрацією організації як юридичної особи, а фінансова звітність СКУМО не для публічного обговорення… В результаті у людини, яка приїхала на форум з іншої частини світу, могло скластися враження, що її присутність потрібна лише для масовки у залі.

Подробиці одеських подій я вирішила описати, тому що в п’ятницю в іспанському Мадриді відбудеться форум найбільшої і найвпливовішої організації-надбудови діаспори - Світового конгресу українців. Можливо, мої спостереження стануть для СКУ частиною з аргументів, які вони врахують у подальших підходах до свого молодіжного підрозділу.

Почну з одного з відгуків про зібрання в Одесі. «Там діалогу ніколи не було, був монолог, саме це й призвело до ситуації, що склалася. А тепер учасники захотіли діалогу й починають щось змінювати», - прокоментувала учасниця форуму і лідер варшавського Євромайдану Наталія Панченко.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ З ПРИСТАВКОЮ "НІБИ"

Монолог цей зі скрипом рухався від однієї теми до іншої, але заїло його тоді, коли з’ясувалося, що президія СКУМО замовчувала відсутність юридичного оформлення організації. Натомість учасникам розповідали про реєстрацію у Брюсселі. В дійсності ж відсутність юридичної особи «СКУМО» є не лише ударом по іміджу організації, але й серйозним обмеженням для втілення молодіжних амбіцій, бо як немає реєстрації – немає й грошей, принаймні офіційних, на всі ті форуми й конгреси. І що ж тоді зі статусом президента СКУМО. Він президент такого собі неформального об’єднання української молоді світу?

Сам Мирослав Гочак впевнений, що його каденція триватиме ще 3 роки. «У 2013 в Тернополі створили СКУМО. Відтоді ми НІБИТО незалежні», - сказав він у коментарі Укрінформу. Згідно з баченням Гочака, всі питання про реєстрацію організації та її статут (текст якого ніде не викладений у вільному доступі) стосуються лише представників організацій-членів СКУМО. «Наше керівництво просто не може подавати інформацію організаціям, які не є нашими членами. Це внутрішньо-організаційна інформація», - сказав він. За його словами, документи на реєстрацію «в роботі» уже майже рік. Дізнатися де саме триває ця робота не вдалося, але поза межами брюссельських адміністративних установ.

Генеральний секретар СКУ та голова Союзу українських організацій Австралії Стефан Романів розповів нам таке: «Ми обрали Мирослава як голову КУМО (комісія з питань молоді при СКУ – ред.) в 2008 році. Пізніше з’явилася ідея створення СКУМО замість КУМО».

Отже виходить, що поточний керманич молодіжки СКУ уже 8-й рік знаходиться «при владі». І за всі ці роки до нього не виникло питань? Почитавши відгуки блогосфери щодо з’їздів попередніх років, стало зрозуміло, що проблеми були і раніше. Дуже популярна фраза серед екс-учасників зібрання – «Нічого несподіваного. Така ж маячня відбувалася і минулого року. Тому більше на ці форуми точно не поїду». На щастя, така пасивно-агресивна поведінка СКУМівців перетворилася на емоційно-бунтівну у 2015 році. Але як же реагують у самому СКУ?

За словами генерального секретаря СКУ, тема відсутності реєстрації СКУМО вже виникала у розмовах із Гочаком, і, схоже, звучала як попередження: «Я йому говорив і нагадаю у Мадриді, - вони повинні, передусім, зареєструватися. Повинна бути офіційна структура, а якщо ні, то вони залишаться комісією при Світовому конгресі українців. Вони не є організовані і фактично є частиною СКУ», – наголосив Романів. Після таких слів я подумала, що на даний час статус СКУМО більше нагадує випробувальний термін.

Втім, як журналіст, який щодня має справу із новинами про події з життя діаспори, я не буду заперечувати, що СКУМО таки займався суспільно корисною діяльністю, особливо в останні роки. Тож дане питання дещо втрачає свою значимість, якщо оцінювати діяльність організації за її здобутками (а не провалами). Форуми, нехай там як, але відбуваються щорічно, започатковуються нові об’єднання української молоді в багатьох країнах, розширюються міжнародні спостережні місії за виборчим процесом в Україні, завдяки тій таки молоді діаспори в Україну надходять чималі гуманітарні вантажі. Ці успіхи можна тільки привітати.

Але ж якби СКУМО існував за рахунок офіційних членських внесків та підтримувався б грантами, багато із перелічених цьогорічних проблем на кшталт поганих умов проживання, майже повної відсутності тренерів та воркшопів, недопрацьованих сценаріїв відкритих заходів і поганої логістики, можна було б уникнути, залучивши людей, вмотивованих фінансово.

СТАТУТ ПІД ГРИФОМ ТАЄМНОСТІ

Мало знайдеться неурядових організацій, котрі триматимуть свій статут під замком. Навпаки відкритість цього документу – це відкритість самої організації, це відкритість своїх принципів, за якими організація знаходить свої партнерів, друзів, нових членів, зрештою демонстрація того наскільки прозорим і підзвітним перед своїми членами є керівництво.

Чому наразі статут СКУМО доступний лише організаціям-членам, а всі інші повинні писати письмове звернення від імені своїх організацій, не розуміють і в СКУ: Стефан Романів розповідає: «Для мене це є незрозуміло. Я би радив Мирославу розмістити той статут у загальний доступ. Поставити 4 сторінки на сайт – то не є проблема. Що там такого можна приховувати?».

А й справді, така секретність наштовхує на думку, що положення статуту якимось чином грають на руку президентові Гочаку, чи, навіть, всій президії. Отже, АБО працювати за славнозвісним західним принципом transparency, або готуватися до постійних підозр у махінаціях – обирати керівництву СКУМО.

До речі, навіть втаємничений статут обходять. Мирослав Гочак призначив представника президента СКУМО в Україні. За його ж власними словами, посади такої у статуті СКУМО не передбачено і призначав він цього представника лише на власний розсуд. Не зайвим буде сказати, що цього року саме представник Гочака в Україні взяв на себе левову частку організаційних моментів Форуму.

ФІНАНСОВА БЕЗЗВІТНІСТЬ

Цього року табір під Одесою (який був частиною програми Третього з’їзду СКУМО) зустрів молодь величезними незручностями. На базі їх розселили поруч із дітьми, не забезпечивши транспорт, харчування і безпеку. Всі ці емоції учасників відобразилися у вимозі відзвітувати про витрати.

Президія СКУМО не охоче йшла на обговорення цього питання, тож все, що вдалося з’ясувати – Форум української молоді діаспори «Одеса 2015» фінансувався із регіонального бюджету Міністерства молоді та спорту і склав 190 тисяч гривень. Гочак перекинув частину відповідальність за ці негаразди на місцеве керівництво Одеської області, а іншу частину на табір «Альбатрос», який відмовився від прийому зарубіжних гостей напередодні відкриття: «Ми взагалі все вчасно почали. Були зустрічі із представниками місцевої влади, які обіцяли нам, що все буде зорганізовано і буде сприяння. Потім відбулася зміна керівництва (призначення Міхеїла Саакашвілі очільником області – ред.), прийшла інша команда…».

Але ж у СКУМО немає реєстрації, а, відтак, жодних угод на замовлення послуг укладати не може. «Новинам діаспори» пан Мирослав не раз наголошував, що організація не розпоряджається грошима, але озвучив несподіване для нас спостереження про те, як в Європі допомагають аналогічним проектам: «У нас тут (в Україні – ред.) є партнери, друзі, організації, через яких ми здійснюємо необхідні заходи… У Європі, до слова, неформальні об’єднання теж можуть отримувати фінансування…».

На все це член президії СКУ Стефан Романів відреагував реплікою: «Якщо вони будуть залишатися комісією у складі Світового конгресу українців – то тоді всі фінансові питання вирішуються через СКУ, якщо вони окрема одиниця – то тоді треба звітувати. Ті хлопці (президія СКУМО – ред.) важко працюють і часто витрачають на це власні гроші, але вони кимось вибрані, а, отже, повинні й звітувати».

Вимальовується ситуація, в якій Гочак із його командою залучає кошти не лише українських міністерств (які самостійно здійснюють всі фінансові операції з постачальниками послуг напряму), а також щедро віддає свої гроші, збирає по 30 євро в учасників табору, отримує фінансову допомогу благодійних фондів, а також, не виключено, якось співпрацює із європейськими грантодавцями. Однак, фінансова звітність відсутня, так само як і балансовий рахунок, на які вони зараховуються.

ДІАЛОГ, ЯК ШЛЯХ ДО УСПІХУ

Форум, по-суті, так і не був офіційно закритий, а резолюція досі не ухвалена. Хоч й були обіцянки зробити це в онлайн форматі із урахуванням усіх пропозицій. Минуло вже 10 днів, а до учасників так і не донесли, яку ж резолюцію "напрацювали".

Тим часом у соціальній мережі учасники форуму створили групу для закритого обговорення. Дискусії там розгортаються досить бурхливі. Але керівник СКУМО досі не знайшов часу хоч якось відреагувати.

В умовах відсутності діалогу з боку президії активісти почали розглядати різні варіанти розвитку подій: «Є багато думок щодо того, що робити далі: наприклад, перезавантажити СКУМО, чи просто створити іншу дієву організацію, чи має ця організація мати щось спільне з СКУ чи ні і т.д. Зараз, чекаючи на реакцію СКУ, ми всі ці питання обговорюємо», - розповіла лідер «Євромайдан Варшава».

В цьому місці не можу не розповісти про відповідь Мирослава Гочака на моє запитання щодо того, чи він впевнений, що СКУ підтримає його у цьому конфлікті. Гончак категорично відповів «Так». Можливо він розраховує на те, що його посада як члена президії СКУ гарантує йому пост у СКУМО?.

Стефан Романів прокоментував ситуацію виважено: «Непоодинокими є й скарги на голову СКУ, на генерального секретаря СКУ. Це життя і не завжди всі згодні. Нехай спочатку надійде скарга… і тоді ми її розглянемо об’єктивно у загальному порядку».

Ідея глобальної молодіжної мережі – прекрасна, але за кількома роками існування СКУМО прийшов час зробити певні висновки! Тож тепер слово за Світовим конгресом українців…

Дар’я Демченко, Київ/Одеса, 10 вересня 2015 р.