Європа не знає, куди бігти від біженців

Рідкісний день проходить у Німеччині без тривожних повідомлень про, м'яко кажучи, недружні акти проти біженців. Днями у Ростоку двоє озброєних ножами молодчиків увірвалися у гуртожиток для біженців, на щастя, обійшлося без жертв. Приблизно в цей же час у Лейпцігу невідомий влаштував підпал в майбутньому гуртожитку для мігрантів. Подібний інцидент мав місце і на початку тижня у містечку Унтервайссах...

Того ж дня "в народ", до біженців, вийшло вище керівництво країни - президент Йоахім Гаук відправився в притулок у Берліні, а канцлер Ангела Меркель - в Хайденау, що поряд з Дрезденом.

Візит канцлера був екстреним. Невелике саксонське містечко "прогриміло" в місцевих і зарубіжних ЗМІ завдяки тому, що там протягом кількох днів не вщухало запекле протистояння між украй правими радикалами і поліцейськими через питання біженців. У сутичках постраждали понад 30 представників закону.

Гуртожиток для прибуваючих і відвідала канцлер, яка також поспілкувалася з місцевою владою і волонтерами. Її приїзд супроводжувався акцією з боку тих самих правих екстремістів. Півтори сотні явно недружньо налаштованих людей буквально обсвистали главу уряду і вигукували на її адресу безсоромні епітети. Вона не сильно засмутилася.

Самі прояви не просто нетерпимості, а відвертого фашизму (тільки гасла "Зіг Хайль!" чого варті) Меркель різко засудила ще у понеділок, назвавши їх вчергове "огидними і ганебними". Таврує вона радикалів вже не перший місяць - від початку року в Німеччині сталося більш як 200 випадків нападів на місця компактного проживання біженців. Але при жорсткій риториці з біженцями безпосередньо в їхньому притулку, а не десь у телевізійній студії з ридаючими дівчатками, Меркель поспілкувалася вперше.

НІМЕЧЧИНА НЕ ГУМОВА

Візит, як вже говорилося, назрів, і відкладати його далі було просто непристойно. У федеральному уряді триває дискусія про те, як впоратися з найбільшою після Другої світової війни хвилею міграції. Одна тільки Німеччина цього року готується зустріти 800 тисяч біженців, в чотири рази більше, ніж минулого року. Це коштуватиме до 8 млрд євро. У середу уряд ФРН на своєму засіданні затвердив виділення додаткових 500 млн євро для підтримки тих, хто шукає притулку.

Уряд говорить, що в довгостроковій перспективі країна не зможе впоратися з такою кількістю шукачів притулку. Розділяє побоювання Берліна і Верховний комісар ООН у справах біженців Антоніо Гутьєррес, який днями назвав неприйнятною ситуацію, коли основна тяжкість з прийому мігрантів лягає на дві країни Європи - Німеччину і Швецію. Перша переймає на себе основний удар в цьому питанні - майже 40% від загальної кількості планують осісти у ФРН.

Втім, поки німці намагаються робити усе від них залежне. Минулого вівторка Федеральний офіс з питань міграції і біженців підтвердив, що припиняють дію єдиного міграційного законодавства ЄС (Дублінській конвенції від 1990 року) відносно біженців з Сирії, яким загрожує депортація, якщо вони подадуть заявку на надання притулку у кількох країнах ЄС. Тепер співробітники місцевої міграційної служби повинні розглядати заявки біженців з Сирії, навіть якщо вони подали заявку на надання притулку більш як в одній з країн-членів Євросоюзу (згідно із законом такою державою має бути країна прибуття в ЄС).

До сирійців на цьому етапі ставлення особливе - відсоток тих, хто одержує офіційний статус, великий. Люди тікають від війни. Інша справа - вихідці з колишньої Югославії, які заполонили Німеччину на початку 1990-х. Сьогодні у західнобалканських державах немає прямої загрози життю, а біженці звідти становлять приблизно третину усіх, хто направляється у ФРН. Глава МЗС країни Франк-Вальтер Штайнмайєр днями відкритим текстом сказав, що усіх їх чекає депортація. Німеччина не може приймати усіх, хто шукає роботу.

БАЛКАНИ - НОВА ЗОНА ЛИХА

При цьому той самий Штайнмайєр у середу заявив про те, що МЗС зі своїх коштів виділить в якості термінової допомоги 1 млн євро "для забезпечення потреб біженців в держави Західних Балкан". У Берліні упевнені, що потрібно допомагати економічно іншим країнам, щоб звідти нетікали люди, усунути причини, так би мовити. Втім, у цій ситуації йдеться не про самих балканців, а про біженців, які прямують на Балкани з тих самих гарячих точок - Сирії, Ірану, Афганістану. Гроші дадуть Сербії та Македонії. Останніми днями там вибухнула справжня катастрофа. Македонія не сходить з перших шпальт газет: повідомлення з македонсько-грецького кордону, який буквально штурмом взяли кілька тисяч біженців, змусивши місцеву поліцію застосувати сльозогінний газ; фото ридаючих дітей, які опинилися по інший бік колючого дроту від батьків... Ці люди і не збираються залишатися в маленькій бідній Македонії, їхній шлях лежить далі, у тому числі в Німеччину. За заявою уряду в Скопьє, протягом останніх двох місяців через територію їхньої держави в ЄС намагалися пробратися близько 44 тисяч осіб.

Деякі країни поспіхом намагаються фізично відгородитися від проникнення іноземців. Приміром, Угорщина, яка зайняла одну з найбільш нетерпимих до біженців позицію серед країн ЄС, будує на швидку руку стіну на кордоні з Сербією...

У Відні на зустрічі представників керівництва ФРН, держав Західних Балкан, Франції та Італії, а також верховного представника ЄС з зовнішньої політики Фредерики Могеріні, Ангела Меркель спробувала вчергове переконати колег з країн колишньої Югославії у тому, що біженці з цих держав мають майже нульові шанси отримати офіційний статус в Німеччині. І статистика тому підтвердження. За перше півріччя такий статус отримали у ФРН лише 1% від усіх прибулих, а майже 34% отримали лише тимчасове право перебувати в країні.

ЗАГРОЗА ШЕНГЕНУ

Погано контрольовані потоки біженців стали неабияким викликом одному з головних досягнень Єдиної Європи - Шенгенській зоні, що об'єднала 26 країн континенту. Міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр заявив про те, що відсутність кордонів серйозно ускладнює ситуацію. І обмовився, що, можливо, доведеться "переглянути правила гри", після чого вільне переміщенняу Шенгенській зоні може опинитися під загрозою. "Ми сподіваємося, що цього не станеться, ми підтримуємо Шенген, особливо Німеччина, але якщо ніхто не дотримується закону, Шенген у небезпеці", - заявив глава німецького МВС.

Міністри внутрішніх і закордонних справ країн ЄС мають намір обговорити ситуацію, що склалася, у середині жовтня в Парижі. Про закриття кордонів, встановлення прикордонних стовпів і патрулювання з вівчарками не йдеться. І навряд чи Європа, яка останнім часом особливо часто, як мантру, повторює слова про цінності і солідарність, піде на те, щоб відмовитися від того, до чого так довго йшла. Проте з перевіркою документів у транспорті при переїзді з однієї країни в іншу місцевим жителям і тим, хто має Шенгенську візу, очевидно, доведеться змиритися. А ось кордони з іншими країнами континента учасники Шенгенської зони, очевидно, дійсно контролюватимуть більш суворо.

За даними Агентства ЄС з безпеки зовнішніх кордонів Frontex, у 2015 році до кордонів ЄС прибули 340 тисяч мігрантів, в той час як за весь 2014 рік їх було 280 тисяч. Тільки у липні таких накопичилося рекордних 107 тис. 500 осіб. І важко уявити, щоб вони добровільно відправилися назад, туди, звідки вирвалися нерідко із загрозою для життя.

Ольга Танасійчук, Берлін.