Шоу-бізнес годує себе сам, академічну музику має підтримувати держава - музикознавець
На цьому наголосив доктор мистецтвознавства, доцент Національної музичної академії України ім.П.І.Чайковського, член НСКУ Юрій Чекан під час круглого столу в Укрінформі.
"Коли ми говоримо: "українська музика" чи "український музичний продукт", ми повинні чітко розуміти, що повинна держава підтримувати і яким чином. В усьому світі сфера популярної музики і шоу-бізнесу годують себе самі. Натомість академічні жанри, філармонічна діяльність - це та сфера, яка ніколи не є прибутковою. Вона завжди була планово збитковою. І європейська традиція полягає у тому, що спочатку церква, потім придворно-аристократичне середовище, меценати і - в тоталітарному випадку - держава підтримували академічні й філармонічні жанри і академічне й філармонічне виконавство", - наголосив Юрій Чекан.
При цьому він назвав принциповим моментом той, що українським продуктом є не тільки твори українських композиторів. "Будь-який твір світової академічної музики, який виконаний українським виконавцем, є українським музичним продуктом і так само повинен підтримуватися державою", - зазначив музикознавець.
Він також уточнив цікаві моменти: що з 1990-х років меценатський капітал мігрує від підтримки академічних жанрів на підтримку спорту і різних інших масових явищ, де він одержує значні іміджеві дивіденди, а також що у всьому світі, згідно досліджень, ринок виконавської продукції працює з перевищенням, тобто на 150% виконавських колективів припадають на 100% ринку - це ж стосується і України.
"Ми повинні дуже чітко собі це уявляти. І коли говоримо, що треба вносити якісь зміни до українського законодавства, повинні ці дві небезпеки знати - що меценатам треба створювати вкрай сприятливі умови, оскільки вони легше підуть на підтримку більш масових речей, ніж академічні й філармонічні жанри. А по-друге, привести в нормальне співвідношення кількість населення України з кількістю музикантів, які тут працюють", - сказав Чекан.
Він підкреслив, що в стратегії мають бути запобіжники, які унеможливлять перепрофілювання філармонічних залів, музичних шкіл і шкіл естетичного виховання, а також творчих колективів.
