Міфи про містралі: чого коштуватиме французам співпраця з Росією
Французька влада досі не вирішила, що ж робити з містралями, збудованими на замовлення Росії. Окремі місцеві ЗМІ прогнозують, що остаточне рішення президент Франції ухвалюватиме після 24-ї Міжнародної виставки військово-морської техніки та озброєння Euronaval-2014, яка відкривається у понеділок під Парижем.
Посол Франції при ООН Жерар Аро вважає, що будь-яке рішення французького уряду щодо подальшої долі містралів стане для Парижа катастрофою. При відмові від продажу вертольотоносців Франція може підірвати довіру до себе як до постачальника зброї. А передача містралів Росії створить реальну загрозу для союзників французів, оскільки дане озброєння Путін зможе використати не лише проти України, а й проти європейських країн.
Міжнародні експерти застерігають Францію від повторення помилок, які вже мали негативні наслідки для її союзників. Зокрема, адмірал ВМС США Джеймс Ставрідіс і науковий співробітник Центру стратегічних досліджень НАТО Лео Мішель в одній із останніх публікацій звертаються до історії минулого століття. Під час Фолклендської війни 1982 року аргентинський пілот потопив британський міноносець ракетою Exocet, запущеною з винищувача-бомбардувальника Mirage. І ракета, і винищувач мали напис «Made in France». Рівно через чотири роки ракета класу «земля-повітря» з подібним написом збила над Лівією вже американський бомбардувальник F-111, який виконував військову місію через здійснені режимом Муаммара Каддафі теракти в Європі. Певно, що у британців та американців чудова пам'ять, тому не дивно, чому вони одними з перших закликали керівництво Франції утриматися від продажу кораблів-вбивць росіянам і, тим більше, передачі їм технології, яку використовує НАТО.
Французькі прихильники продовження військової співпраці з РФ розповсюджують міфи, згідно з якими Франція може зазнати «колосальних» збитків у випадку скасування угоди. Водночас активісти Бернар Грюа (Париж) та Дімітрій Альбі (Дублін), яких об'єднав проект «Ні містралям для Путіна» спростовують ці міфи. Коментуючи можливі репутаційні втрати Франції, які можуть позначитися на майбутньому французько-індійському контракті з постачання багатоцільових винищувачів Rafale, активісти зазначають, що Делі навряд чи апелюватиме до Парижа з таким аргументом як «російський контракт на містралі». Нагадаємо, що у Франції сподіваються підписати з Індією десятимільярдний контракт на виготовлення 128 багатоцільових винищувачів. У ньому беруть участь літаки Rafale від Dassault та Typhoon від Eurofighter.
Водночас виконання Парижем контракту щодо містралів може вплинути на військово-торговельне співробітництво між Францією та Польщею. Варшава може виключити французьких виробників зі свого списку виконавців оборонних замовлень, про що восени заявляв міністр оборони РП. За польськими контрактами французький ВПК може втратити понад 12 млрд євро. Серед можливих французьких постачальників, які підлягатимуть санкціям з боку Польщі експерти називають MBDA/Thales (контракт щодо ПРО вартістю близько 6 млрд євро).
Активісти також вщент розвіюють міф про падіння ринку заняйтості, який поширювали прихильники дотримання контракту з РФ. За їхніми словами, контракт щодо містраляів вже виконано на 80% (ведуться корпусні роботи на вертольотоносці «Севастополь»), тобто люди отримують зарплатню і працюють без зупинки. Національний фронт одіозної прихильниці Путіна Марін Ле Пен, чиї представники обіймають керівні посади в муніципалітеті Сен-Назеру (де будуються містралі) шантажують владу та місцеве населення масовими звільненнями у випадку припинення контракту. Вони називають ймовірну кількість безробітних - до 1 тис. осіб. Водночас, за оцінками профспілок, кількість завищено вдвічі, а то й утричі. Роботу можуть втратити близько 300-400 осіб, при цьому для переважної більшості це робота на неповний робочий день. Тобто для більшості так званих «безробітних» - це лише додатковий заробіток, основний вони отримують за головним місцем роботи. До того ж, суднобудівне підприємство STX у Сен-Назері не забезпечує повної занятості своїм робітникам з 2008 року, тому не вірно пов'язувати такі ризики напряму з російським контрактом.
Розвіюючи наступний міф - щодо значної суми штрафних санкцій - експерти також висловлюють цілком слушну думку. Французькі та російські «шантажисти» називають різні суми штрафів - від 951 млн євро до 12 млрд євро. Втім, експерти вважають, що французькому урядові доведеться сплатити у разі відмови у поставці «Владивостока» лише 251 млн євро штрафних санкцій. З усією суми контракту розміром 1,2 млрд євро Росія сплатила лише близько 800 млн євро, тому вартість штрафних санкцій вираховуватиметься від сплаченої суми. Звідки і випливає сума у 251 млн євро.
Водночас французька сторона вимагатиме компенсації за вже передані технології та навчання російського персоналу на верфях у Санкт-Петербурзі. Експерти називають 90 і 39 млн євро відповідно. Крім того, вони не виключають збільшення цих сум у зв'язку з форс-мажором у залежності від точної інтерпретації цього терміну. Зокрема, оголошена війна з анексією території суверенної держави та війна на сході України. Таким чином, остаточна сума повернення РФ коштів може коливатися від 951 млн до 1,051 млрд євро з вирахуванням 129 млн євро за технологію та підготовку персоналу. Така сума з урахуванням ризику на порядок більших втрат за ВТС із Польщею є вагомим аргументом для ухвалення французькою владою адекватного рішення.
Відтак усі експерти вважають, що Франції варто зголоситися на можливі пропозиції своїх партнерів та союзників і продати містралі іншому замовнику. Як приклад згадують 60-денну війну 1967 року, голи генерал де Голль наклав ембарго на постачання зброї до Ізраїлю. Франція відмовила у поставках 50 винищувачів Mirage та 12 катерів берегової охорони. Після закінчення ембарго знайшлися нові ринки. Франція змогла продати літаки в Сирію, Єгипет та інші країни. У 1977 році подібна ситуація виникла з ПАР - Франція відмовила цій країні на виконання резолюції ООН. Йшлося про поставку двох фрегатів, які пізніше були придбані Аргентиною, і та пізніше замовила третій.
Експерти називають кілька варіантів щодо можливих майбутніх власників містралів та форм врегулювання фінансових питань. Зокрема, це може бути їхній продаж, оренда або продаж у лізинг на тривалий час. Серед замовників - Європейський Союз, НАТО і Канада. Активні переговори з новими потенційними власниками містралів можуть розпочатися вже у понеділок під час Euronaval-2014.
Роман Сущенко, Париж.
