Чим Володимир Івасюк, відомий український композитор та поет, міг загрожувати системі аж настільки, щоб вона знищила його фізично?

Генеральна прокуратура України скасувала постанову слідчого щодо закриття кримінальної справи за фактом смерті відомого українського композитора та поета Володимира Івасюка, якого 8 травня 1979 року знайшли повішеним у лісі поблизу Львова. Таким чином наразі поновлено розслідування обставин цієї трагедії.
Слово  сестрі Володимира Івасюка, лікарю-неврологу, працівнику кафедри неврології Львівського медуніверситету, Галині Михайлівні Івасюк-Крисі:

- Усе, що стосувалось українства, вже було злочином. Згадайте, поет Ігор Калинець дістав термін «за песимізм і релігійність поезії». А Параджанов? Який злочин вчинив цей співець трьох великих народів перед країною та владою? Такі люди вже самі становили небезпеку для системи, оскільки диктували моду на українське. Володя робив це мовою своїх пісень, музикою, одягом, стилем. Його «Червону руту» співали в усіх куточках Союзу. Вперше українські пісні прозвучали на міжнародних фестивалях. З піснями «Водограй» та «У долі своя весна» Софія Ротару перемогла на фестивалях "Сопот-74" та "Сопот-77". «Червона рута» перемогла на першому всесоюзному фестивалі «Пісня-71». На завершальному концерті в Останкіно її виконали солісти ансамблю «Смерічка» Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і автор Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва. Текст і ноти «Червоної рути» опублікував тижневик «Україна». А через рік на «Пісні-72» та телевізійному конкурсі «Алло, ми шукаємо таланти» тріумфувала вже пісня «Водограй». Як сказав літературознавець Анатолій Добрянський, «Червона рута» стала нашим мистецьким паспортом у світі. Такого не пробачали.

Нас навіть не допускали до тіла Володі. Обласний прокурор Антоненко грубо накричав на батька, який добивався побачити тіло загиблого сина. І тоді батько, високоінтелігентна людина, поліглот, ерудит, письменник і літературознавець, не стримався і сказав: «Ти не вартий навіть гудзика від штанів мого сина». А загалом, ні батько, ні мама не витримали цього удару. Мама - міцна східнячка, яка взагалі не хворіла, дістала інсульт, батько - інфаркт. По суті, ця трагедія знищила всю сім'ю.

Думаю, відкрились якісь нові факти, накопичились напрацювання, були проведені експерименти, котрі можуть пролити світло на цю «загадку». В житті кожної людини має бути логічне завершення, а не бруд, як це було у випадку із моїм братом.