Як Київ одягає культурні пам’ятки у «бронежилети»

Як Київ одягає культурні пам’ятки у «бронежилети»

Фотохроніка війни
Укрінформ
Столична влада та небайдужі кияни продовжують працювати над облаштуванням захисних конструкцій для пам’ятників, які можуть потрапити під ворожий вогонь

Зокрема, укріплюють такі візитівки міста, як пам’ятники Богдану Хмельницькому, Володимиру Великому, княгині Ользі тощо.

Навколо пам’яток встановлюють спеціальні захисні конструкції та викладають мішки з піском.

За словами першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, важливо, що до захисту пам’яток та культурних об’єктів від можливого знищення російськими окупантами долучається громадськість.

Один із символів міста – найстаріший скульптурний пам'ятник Києва, що зберігся у майже первинному вигляді, – пам'ятник Володимиру Великому, споруджений у 1853 році.

Бронзова 4,4-метрова статуя Хрестителя Русі, зображеного у плащі-корзні з великим хрестом у правій руці та великокнязівською шапкою у лівій, височить на 16-метровому постаменті, що має обриси восьмигранної каплиці у псевдовізантійському стилі на квадратному стилобаті. Цегляні постамент і стилобат облицьовано чавунними плитами. Розташований він на нижній терасі Володимирської гірки.

За легендою, постамент пам'ятника прикриває потужний підземний колодязь, і це начебто врятувало його від знищення в роки нацистської окупації (німці злякалися, що води заллють місто).

Також на Володимирській гірці убезпечили пам'ятник Данте Аліг'єрі. Скульптура видатного італійського поета, філософа, богослова та політичного діяча виготовлена з білого мармуру. Пам’ятник відкрили 2015 року з нагоди 750-річчя від дня народження Данте.

Скульптура – це прояв поваги до культури Італії, символ дружніх відносин двох країн. Окрім того, пам'ятник видатному італійцеві встановили у межах реалізації проєкту «Київ – місто світу», який передбачає створення символів культури інших країн в українській столиці.

Пам'ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію розташований на Михайлівський площі поруч із Михайлівським Золотоверхим собором. Композиція складається з трьох мармурових скульптур на гранітному постаменті.

Постаті Ольги, Андрія, Кирила та Мефодія символізують етапи поширення в країні світової релігії – християнства, уособлюють історичні події, важливі для духовної еволюції народу. Концепція пам'ятника також символізує поняття: держава, наука, релігія.

Пам'ятник урочисто освятили та відкрили 4 вересня 1911 року. У 1919 році вандали скинули скульптуру княгині Ольги, а до 1935 року пам'ятник був остаточно демонтований. У 1996 році пам'ятник відновили.

Читайте також: Ляльки вуду «путін» збирають гроші на ЗСУ

Один із символів Києва – пам’ятник Богдану Хмельницькому, пам’ятка мистецтва ХІХ століття. На Софійській площі столиці він стоїть від 1888 року, тоді був встановлений в межах святкування 900-річчя Хрещення Русі.

Невисокий постамент за своєю формою схожий на степовий курган, тож легко можна роздивитися найдрібніші численні деталі пам’ятника. У міському просторі скульптурна композиція сприймається як динамічна й доступна для кругового огляду.

Убрався в оборонні шати й «молодий» столичний пам’ятник – видатному українському полководцю, кошовому отаману, гетьману Запорізького козацтва Петру Сагайдачному – на Контактовій площі навпроти Києво-Могилянської академії. Його відкрили у травні 2001 року, а спорудили на благодійні кошти містян.

Сагайдачний – найвідоміший і найславетніший гетьман Війська Запорізького до часів Богдана Хмельницького, організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних братств та опікун братських шкіл.

Саме Сагайдачний запровадив у війську багато нововведень, зокрема легку й маневрену артилерію та гарно озброєну і навчену піхоту. Військова стратегія і тактика Сагайдачного була розрахована на ведення бойових дій в умовах чисельної переваги супротивника, а вирішальний удар завжди наносився миттєво й у найслабкіше місце.

Захистили і скульптуру Самсона, який роздирає пащу лева, над одним із найдавніших фонтанів Києва на тій же Контрактовій площі. Статую виготовили за проєктом архітектора Івана Григоровича-Барського, нащадка відомого на Подолі сімейства, й встановили в 1749 році. Тоді ж вода потекла в резервуар по Сирецьким трубам. Це був найперший водопровід у Києві.

Пам’ятник пережив пожежу на Подолі в 1811 році, але 1934 року його розібрали. А «нового» Самсона створили з нагоди 1500-річчя Києва за зразком стародавньої копії, збереженої в музеї.

За однією з легенд, на місці нинішньої статуї Самсона колись у давнину било священне джерело. Жителі свято вірили, що від нього залежить доля Києва: місто буде стояти, поки функціонує джерело.

24 лютого президент рф путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну. російські війська обстрілюють та знищують ключові об'єкти інфраструктури, здійснюють масовані обстріли житлових районів українських міст та сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.

Фото: Павло Багмут, Євген Котенко/Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-