Чи не перебільшені чутки про чергове підвищення вартості ліків?
Українців знову лякають перспективами підвищення вартості ліків. Наприклад, зростанням цін на препарати від тиску. Утім, сьогодні підстав для загального подорожчання експерти фармацевтичного ринку не бачать, хоча вартість окремих імпортних препаратів і може зрости. Вітчизняні ж виробники підвищувати відпускні ціни в умовах зниження платоспроможного попиту споживачів не збираються. Більш імовірним є традиційне для цієї пори сезонне подорожчання препаратів для профілактики та лікування грипу і ГРВІ. Але погляньмо на ринок уважніше.
ВПЛИВ ВІЙНИ НА АПТЕЧНИЙ РИНОК: ВІД СТАГНАЦІЇ ДО МАЙЖЕ ПОВНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ДО ДОВОЄННОГО РІВНЯ
Російська агресія завдала ринку фармації в Україні багатомільярдних збитків – прямих та опосередкованих. Зокрема, ворог знищив низку складів великих дистриб’юторів, обладнання й запаси ліків у багатьох аптечних закладах окупанти понівечили та порозкрадали. Через порушення логістичних ланцюжків – постачання багатьох лікарських засобів з-за кордону в березні-травні 2022-го взагалі припинилося. У цей період більшість медпрепаратів надходили в країну як гуманітарна допомога.
Тим часом вітчизняні виробники частково згорнули діяльність: через безпосередні воєнні загрози, проблеми з постачанням сировини та транспортуванням готової продукції. За оцінками експертів ринку, асортимент товарів в аптечних мережах і досі повністю не відновився, він на 10-15% бідніший, аніж до війни.
За даними синдикативної бази даних “Axioma” компанії Proxima Research, внаслідок російської агресії кількість аптек зменшилася в усіх областях країни, у тому числі й у центрі та на заході. Найбільше постраждали, зрозуміло, східні, південні та північні регіони. “Станом на 1 вересня 2023 року лише в трьох регіонах число аптек відновилося до довоєнного рівня. У більшості ж областей цей показник не перевищує 90%”, – йдеться в дослідженні.
Приміром, за перші місяці повномасштабної війни кількість аптек у Харкові скоротилася майже втричі (227 проти довоєнних 772). З червня почалося відновлення, і станом на 1 вересня 2023 року у місті було вже 614 аптек (80% від довоєнного рівня).
У Херсоні аптечних закладів через російську окупацію поменшало вдесятеро. Після деокупації ситуація покращується. Станом на 1 вересня в місті їх було вже до третини від колишньої кількості. “У Чернігові кількість аптек скоротилася до 20-ти у квітні 2022 року, що на 86% менше довоєнного рівня. Однак після того, як російські війська відійшли від міста, число відкритих аптек почало стрімко зростати. Зараз працюють 134 роздрібні заклади, це 88% від показників мирного часу. Обсяги продажу ліків у Чернігові також відновлюються і наразі становлять 98% від довоєнного рівня”, – йдеться у повідомленні.
Щодо столиці, то за даними Proxima Research, торік у березні кількість аптек тут скоротилася до 978. Зараз же працюють 1754 аптечні заклади, що навіть більше, аніж до війни. А обсяги продажів ліків у Києві вже перевищили довоєнні показники.
Загалом за підсумками 2022 року ринок роздрібної реалізації лікарських засобів в Україні продемонстрував зовсім не критичне (порівняно з більшістю інших сегментів) падіння – лише на 6% порівняно з 2021-м. У 2023-му тривало поступове відновлення галузі. Тож хоча за обсягами продажів і маємо певне скорочення (передовсім, через пов’язане з міграцією українців зменшення кількості споживачів та падіння внутрішнього платоспроможного попиту), у грошовому вираженні ринок практично досягнув довоєнних показників.
“Витрати на ліки завжди є “захищеною” статтею видатків у бюджеті домогосподарств, тож фармацевтичний ринок більш стійкий до впливу різних економічних факторів, ніж інші ринки. За перші 9 місяців 2023 року загальні обсяги продажу всіх товарів, які входять до “аптечного кошика”, сягнули 118,1 млрд грн та продемонстрували зростання на 30% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. У доларовому вираженні темпи зростання сягають 9% порівняно з 2022 роком, хоча порівняно із 2021-м – вони скоротилися на 8%. У натуральному вираженні обсяги практично не змінилися порівняно з торішніми показниками та сягають 944,4 млн упаковок”, – наголошують у компанії Proxima Research.
Своєрідним (але короткостроковим) стимулом для учасників ринку став ажіотаж, що виник за кілька днів до запровадження з 1 квітня 2023 року електронного рецепта. За даними профільних асоціацій, 31 березня обсяги продажів ліків зросли на 345% у гривневому та на 268% у натуральному вираженні.
Отже, як бачимо, відносно втішні для галузі показники пов’язані не стільки з відновленням фізичних обсягів продажу, скільки зі збільшенням виторгу через підвищення цін. За підсумками трьох кварталів, зростання обсягів продажу у натуральному вираженні зафіксували лише в категоріях “дієтичні добавки” та “косметика”. А ось у грошах найбільше зросли продажі засобів, що використовуються при захворюваннях порожнини носа (+40,5%), протизапальних та протиревматичних засобів і анальгетиків (+32%), на 23% зросла виручка від продажу антидіабетичних препаратів і засобів, що застосовуються при кашлі й застудних захворюваннях.
За підсумками 9 місяців 2023 року лідерами ринку лікарських засобів в Україні за обсягами продажів стали бренди Німесил, Ксарелто і Нурофен.
За даними дослідження компанії Proxima Research, з наближенням сезону грипу та ГРВІ традиційно підвищується попит на протизастудні й жарознижувальні ліки. Загалом обсяги продажів на ринку за минулий тиждень зросли на 12%, а в грошовому вираженні – на 31%.
З ПОЧАТКУ РОКУ ЦІНИ НА МЕДПРЕПАРАТИ ЗРОСЛИ В СЕРЕДНЬОМУ НА 5%
Тепер про ціни. Тенденція до підвищення вартості ліків зберігалася впродовж усіх 20 місяців війни. Втім, зростання не було однорідним. Значний стрибок відмічався після початку агресії, потім – повільне поступове підвищення, відносна стабілізація із середини березня цього року, новий виток подорожчання окремих препаратів, починаючи з середини травня, та фактичне збереження цін на колишньому рівні восени – навіть із незначним зниженням вартості деяких лікарських засобів через зниження офіційного валютного курсу в жовтні.
З 21 липня 2022 року НБУ встановив фіксований курс гривні до долара США на рівні 36,57 грн за 1 долар. Однак 3 жовтня 2023 року Нацбанк скасував фіксований курс і перейшов до керованої гнучкості обмінного курсу. Це призвело до незначних коливань курсу, але він увсе ще нижчий за встановлений раніше фіксований. Коливання курсу поки що несуттєві, тому їх вплив на зміну цін непомітний. Наразі ціни на лікарські засоби залишаються відносно стабільними, констатують аналітики.
Загалом же, за підрахунками експертів, за останній рік середня вартість 1 пакування “аптечного кошика” зросла на 30%. Це, в основному, вплив непростого 2022 року. З початку 2023-го ціни на лікарські засоби підвищилися лише на 5%. Але це – як-то кажуть, “середня температура по палаті”: у деяких сегментах ринку зростання було більш суттєвим.
У переліку основних чинників цінового зростання, за висновками аналітиків, ті ж, що впливали й на інші споживчі ринки: різка зміна валютного курсу, висока інфляція (26,6% за підсумками минулого року), подорожчання логістики, сировини та енергоносіїв. На доважок – панічні настрої, пов’язані з початком війни та поширенням коронавірусного штаму Омікрон.
«Ціни формуються не в аптеках, а у виробників та у дистриб’юторів, які займаються постачаннями медпрепаратів із-за кордону. Все прив’язано до курсу долара чи євро. З лютого 2022 року українська валюта подешевшала на 30-40%, і це приблизно в такій же пропорції вплинуло на вартість лікарських засобів. Якщо ж цьогоріч валюта відносно стабільна, то й цінова ситуація практично не змінюється», – пояснює у коментарі Укрінформу директор ГС "Аптечна професійна асоціація України" Володимир Руденко.
Натомість більш різкому підвищенню вартості лікарських препаратів завадили обмежена купівельна спроможність людей та фізичне зменшення кількості потенційних споживачів (за деякими оцінками, до 7 мільйонів українців з початку війни виїхали за кордон), а також значні масштаби ввезення ліків – у тому числі, й для цивільних медичних закладів, – у вигляді гуманітарної допомоги.
Водночас зниження курсу національної валюти та пов’язане із цим значне подорожчання імпортних медпрепаратів, а також проблеми з логістикою дещо змінили пропорції аптечного ринку на користь ліків вітчизняного виробництва. За минулий рік частка українських ліків на ньому зросла з 56% до майже 59%. Проте після того, як Україні вдалося розв’язати частину транспортних проблем, і потоки вантажів через західний кордон зросли, імпорт почав відновлювати втрачені позиції. “За перші 9 місяців 2023 року в структурі аптечного продажу товарів українського та іноземного виробництва в грошовому вираженні спостерігається незначне збільшення частки вітчизняних препаратів. У натуральному вираженні навпаки – частка іноземних виробників зросла”, – наголошують аналітики Proxima Research. Президент Асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій вважає відсоток “перерозподілу” ринку незначним.
«Ринок практично перебуває на довоєнних показниках. Інше питання, що він структурно змінився в частині номенклатури найбільш попитних лікарських засобів. Продажі деяких груп медтоварів знизилися, натомість зросли обсяги продажу заспокійливих, протистресових засобів, препаратів для покращення сну, зняття тривожних станів. Війна суттєво вплинула на самопочуття людей, що й позначилося на роздрібному аптечному ринку», – каже Багрій у коментарі Укрінформу.
Експерти також говорять про процес консолідації аптечного ринку, який, попри війну, не припиняється. Станом на липень 2023 року частка десяти провідних аптечних мереж на вітчизняному ринку – 70% за товарообігом та 46% – за кількістю роздрібних закладів.
ЦІНОВІ РЕАЛІЇ...
І, певно, найприємніший для споживачів висновок аналітиків ринку: аптечна націнка не лише знизилася до довоєнних показників, а подекуди навіть опустилася нижче звичних параметрів. За словами Володимира Руденка, на рівень націнки впливає завезення великих партій продукції, які аптечні мережі намагаються якнайшвидше розпродати. Найкраще зробити це завдяки дисконту, знизивши ціну порівняно з конкурентами через максимальне обмеження аптечної націнки. Те ж стосується й намагання якнайшвидше розпродати якісь товарні залишки. Але заробляти, задравши ціну, приміром, на 40-50% вище, аніж у сусідніх закладах, за наявної конкуренції, на думку фахівця, не вийде.
«Рівень конкуренції дуже високий. В Україні понад 20 тисяч аптечних закладів. І середня аптечна націнка за підсумками 9 місяців цього року знизилася до 17%, тоді як у 2021 цей показник становив 19%», – каже директор профільної асоціації.
Проте навіть побіжний аналіз цінового «різнобою» свідчить, що такі самоообмеження діють не скрізь. Різниця у вартості багатьох препаратів в різних аптечних мережах залишається доволі значною. Приміром, за даними порталу «Tabletki.UA», вартість антидіабетичного препарату «Метформін-Тева» (таблетки, в/плів. обол. по 1000 мг №30 (15х2)) коливається від 52 до 75 гривень. Різниця аж ніяк не у 17%, а практично на половину...
Хоча маємо розуміти: кінцева вартість препаратів для споживача залежить не лише від «накруток» продавця, а й від закупівельних цін, які у різних виробників та постачальників різні. Хтось працює напряму з виробниками, хтось контактує з дистриб’юторами, хтось користується послугами цілої вервечки посередників...
“До того ж, багато великих аптечних мереж навіть диктують ціни виробнику. І це проблема, – каже в коментарі Укрінформу доктор фармацевтичних наук, професор Костянтин Косяченко. – Річ у тім, що у нас регулюється досить обмежений перелік цін – лише на те, що закуповується коштом державного бюджету. Націнка ж в аптеках залежить від бажань та можливостей бізнесу. Роздрібні націнки встановлено у відсотках до закупівельної ціни. А хто сказав, що ціна однакова для всіх? Оптово-відпускних цін в Україні ніхто не регулює. І одна справа, коли ті ж 17-20% націнки додаються до ціни у 50 гривень, а інша – 100 гривень за упаковку. Продавець може заробити удвічі більше».
Тому експерт вважає, що навіть в умовах вільного ринку повністю залишати цю сферу без регулювання не варто. Для цього можна скористатися досвідом європейських країн, де держава є активним гравцем на місцевих фармринках – аж до впровадження єдиної ціни на окремі лікарські засоби.
«Але при цьому держава має діяти не адміністративними методами, а за допомогою економічних механізмів. Зокрема, розширювати програми співфінансування придбання ліків для громадян. Я, до речі знаю, що проєкт SAFEMed USAID, який сприяє трансформації системи охорони здоров’я в Україні, одним із пріоритетних питань поставив саме розроблення політики ціноутворення на ліки», – додав Косяченко.
...ТА ЦІНОВІ ПЕРСПЕКТИВИ
Якщо не буде серйозного загострення ситуації на фронті й ринок аптечного ритейлу не спіткають нові серйозні потрясіння, підстав для суттєвого цінового зростання надалі не буде, – переконані експерти аптечного ринку. Адже, приміром, інфляція, яка чинила чи не найбільший тиск на ціни минулого року, поступово знижується.
“При цьому знижується й індекс інфляції, що відображає зміну обсягів продажу лікарських засобів за рахунок зміни ціни. У жовтні цей показник становив 10%, тоді як рік тому – 28%”, – наголошують у компанії Proxima Research.
За словами Володимира Руденка, жодної тенденції до підвищення вартості тієї чи іншої категорії медпрепаратів наразі немає.
«Так, виробник може, залежно від умов, дещо змінювати відпускні ціни на той чи інший засіб. Загальних же причин для суттєвого зростання цін я не бачу. Коригування може відбуватися хіба що в межах інфляції, та й то не завжди. Ринок же, поміж іншого, реагує й на купівельну спроможність людей», – наголосив Руденко у відповідь на зауваження кореспондента Укрінформу щодо сигналів про підвищення вартості антигіпертензивних препаратів.
За словами Костянтина Косяченка, локальне підвищення вартості того чи іншого препарату від тиску можливе. Але, наголошує, це – якраз та категорія ліків, яка бере участь в державній програмі реімбурсації. «Будь-хто може піти до сімейного лікаря і взяти рецепт на доступні ліки. Дуже багато препаратів від тиску входять до відповідної держпрограми. Тож для людей вони взагалі безплатні. Також є перелік препаратів, за які частково платить пацієнт, а частково держава. Якісь препарати, що не входять до цієї програми, десь і справді могли подорожчати. Але я не вважаю це критичним. Адже рівень державного захисту у цьому сегменті ринку лікарських засобів у нас один із найвищих», – каже Косяченко.
Що стосується вітчизняних виробників, то підвищувати відпускні ціни на препарати від тиску вони не збираються, – запевняє Петро Багрій.
«Я завжди спілкуюся з колегами. Й останнім часом ні від кого не чув про ініціативи, пов’язані з підвищенням відпускних цін. Теоретично підвищити ціну можна, але це не означає, що тоді товар хтось купуватиме. Адже купівельна спроможність людей, на жаль, не покращується. Виробник же хоче продати ліки, забезпечити обіг коштів, тому дуже й дуже чутливо ставиться до питань ціноутворення», – наголосив Багрій.
За його словами, визначальним чинником формування цін зараз став валютний курс. Від нього залежить як вартість готових препаратів, що імпортуються в Україну, так і ціна сировини та діючих речовин для вітчизняного виробництва. При цьому фахівець визнає, що частка ціни придбання й транспортування сировини у собівартості готової продукції вітчизняних фармвиробників нині вища, ніж до війни.
«Якщо раніше сировина могла напряму прилетіти до Києва, то зараз її доставляють кудись у Європу. А далі дрібними партіями везуть в Україну автомобільним транспортом. Тож і вартість постачань, і час довезення – інші. Звичайно, це також позначається на ціні. Говорити загалом на скільки – некоректно. Для кожного препарату вона різна, для кожного – своя економіка, свій процес», – пояснив голова Асоціації “Виробники ліків України”.
Додає проблем те, що певні цінові турбуленції тривають і на сусідніх ринках. Зокрема, в Польщі на початку цього року дійшло навіть до дефіциту деяких медпрепаратів, а ціни в аптеках зросли майже на 10%. Поміж причин, за словами Багрія, глобальний тренд, коли багато країн – особливо в Європі – активно відмовляються від субстанцій та сировини, що виробляються в «недружніх» країнах. Мова, передовсім про Китай. Дехто відмовляється й від постачань сировини з Індії. «Це призводить до певних дисбалансів та періодичного виникнення дефіциту тієї чи іншої сировини. Враховуючи ж, що йдеться про обмеження постачань від лідерів глобального ринку, пошук заміни для провідних постачальників, це веде до загального зростання вартості сировини. Але європейські компанії на це йдуть. Це їхня принципова позиція. Хоча й маємо враховувати, що це позначається і на кінцевих цінах на ліки», – додав Петро Багрій.
Таким же шляхом, за його словами, ідуть і вітчизняні виробники. Але це – непрості процеси, які вимагають досить тривалих регуляторних процедур (за законом, уся сировина чи інші складові того чи іншого лікарського засобу перед початком постачань мають бути офіційно зареєстровані в Україні).
Незважаючи на всі ці непрості глобальні та внутрішні процеси, за загальним висновком опитаних Укрінформом експертів, аптечний ринок в Україні поступово відновлюється. Відновлюються й асортимент лікарських засобів, що продаються в аптечних мережах країни, і попит на медпрепарати. Тож фармацевтичний ринок, за прогнозами, і надалі зростатиме. За підсумками 2023 року обсяги аптечного продажу ліків збільшаться на 26,2%, прогнози на наступний рік також оптимістичні, кажуть експерти.
НАВІЩО РИНКУ ФАРМАЦІЇ ЄДИНИЙ РЕГУЛЯТОРНИЙ ОРГАН
А в перспективі покращенню ситуації сприятиме створення єдиного органу державного контролю у фармацевтичній галузі. Це – одне із зобов’язань України у межах євроінтеграції. Зараз триває обговорення моделі майбутнього регулятора. На листопад-грудень заплановано кілька галузевих форумів, присвячених цьому питанню. Поміж переваг майбутнього нововведення експерти фармринку називають спрощення системи регулювання обігу лікарських засобів та її заміну на більш сучасну модель; забезпечення можливості швидкого та більш простого процесу євроінтеграції; полегшення процесу виходу українських виробників на єдиний європейський ринок; розвиток економіки України, зростання ВВП та пришвидшення післявоєнного відновлення.
«Ми як громадська спілка, яка представляє 70% роздрібного сегменту ринку аптечних закладів України, підтримуємо таку ініціативу. Адже це абсолютно по-європейськи, це адаптація нашого нормативного поля до європейських вимог. Тому ми зараз також готуємо відповідні пропозиції для Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я та інших зацікавлених структур. Згідно з новою редакцією Закону про лікарські засоби, такий орган має бути створено за кілька років після війни. Але ми підтримуємо ініціативу МОЗ про прискорення цього процесу, аби регулятор запрацював вже з 1 січня 2026-го», – каже Володимир Руденко.
Створення нового органу, за його словами, має позитивно вплинути на регулювання обігу лікарських засобів. Йдеться про більш прозорі й чіткі методи контролю, коли за обіг медичних товарів – починаючи від реєстрації, створення молекул до реалізації готової продукції кінцевому споживачу – відповідатиме єдина структура. Адже зараз різні етапи контролюють різні органи, що додає невизначеності й хаосу.
Водночас Костянтин Косяченко нагадує, що в законі про лікарські засоби не йдеться про повноваження нового органу в частині регулювання цін на ліки.
Тож його створення на ціноутворення не вплине. Сфера його відповідальності – якість, ефективність та безпечність ліків.
«Я ж вважаю, що одним із пріоритетів держави у галузі охорони здоров’я має бути ціна на ліки. Зараз це питання повною мірою не впорядковане. Вартість медпрепаратів зростає з огляду на багато чинників. Це не лише валютний курс та сировина, а й вартість енергоносіїв, видатки на зарплати, інші операційні витрати. З одного боку, це об’єктивний процес. Так чи інакше ціни зростають в усьому світі. А з іншого боку, загальний рівень купівельної спроможності українців залишається дуже низьким. Тож держава має якимось чином цю ситуацію збалансовувати. Тоді вона зможе запобігати різкому підвищенню вартості окремих лікарських засобів та загального рівня цін на аптечному ринку. І, знаючи про це, українці не панікуватимуть, поширюючи як об’єктивну інформацію, так і неперевірені чутки про майбутні цінові всплески та не створюватимуть ажіотажного попиту, яким часом користується аптечний бізнес», – підсумовує Косяченко.
Владислав Обух, Київ
