«Патріот» із відкатом: як у путінській Росії заробляють на «величі»
«Легендарні БТР-80 та автомат Калашникова в одній сімейній програмі! Тут починається справжня магія. Ви і ваша дитина отримаєте шанс відчути себе солдатом — це емоція, яку неможливо підробити». Саме таку «пригоду» за 4 тисячі рублів з людини нині пропонують у Центральному військово-патріотичному парку культури та відпочинку збройних сил РФ «Патріот». І подібних «пригод» у ньому вдосталь. Але про головні «пригоди» — ані пари з вуст.
Наприкінці минулого місяця з’явилася інформація про ймовірне затримання заступника командувача Південного військового округу ЗС РФ Олега Совершенного за підозрою в хабарництві в особливо великому розмірі. Повідомляється, що він може бути тісно пов’язаний із керівником парку «Патріот» Ігорем Васильєвим, якого також у жовтні заарештували за підозрою в отриманні хабарів.
Ці новини тим більше показові, що саме наприкінці жовтня головному військовому парку Росії виповнилося 12 років. Увесь цей час він залишається наочним прикладом того, як у РФ заробляють на «патріотизмі».
Храм війни з касою біля вівтаря
Ініціатором створення парку був тодішній міністр оборони Росії Сергій Шойгу, який дуже любив «танкові біатлони» (учасники яких загинули в Україні) та інші піарпроєкти. Вінцем цих ініціатив став «Патріот». 30 жовтня 2014 року Шойгу підписав наказ про його заснування, а офіційне відкриття за участю Путіна відбулося 16 червня 2015 року. До складу «Патріоту» увійшли музейні експозиції бронетехніки та озброєнь, виставковий і конгрес-центри, полігони та майданчики для військово-тактичних ігор, стрілецькі комплекси й танковий музей. Усе це утворило своєрідний військовий «Діснейленд», де замість казкового замку звели Головний храм ЗС РФ — собор Воскресіння Христового.
Однак ще до відкриття парк опинився в центрі гучного скандалу, який продемонстрував, наскільки тісно в путінській Росії переплелися православна символіка, державна пропаганда та культ особистості. У квітні 2020 року видання «МБХ медіа» оприлюднило фотографії мозаїк, підготовлених для храму. На одній із них було зображено Путіна, Шойгу, голову Ради Федерації Валентину Матвієнко, спікера Держдуми В'ячеслава Володіна, тодішнього секретаря Радбезу Миколу Патрушева, директора ФСБ Олександра Бортнікова та начальника Генштабу Валерія Герасимова. Композиція мала назву «Безкровне приєднання Криму».
Тобто окупацію українського півострова у 2014 році планували канонізувати. Поруч мала розташовуватися інша композиція — «Парад Перемоги» із зображенням Йосипа Сталіна. Представники РПЦ спочатку захищали це рішення, переконуючи, що зображення історичних діячів і подій на стінах храмів відповідає церковній традиції.
Однак суспільна реакція виявилася настільки негативною, що офіційний речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив: Путін знає про мозаїку зі своїм зображенням і нібито зазначив, що «колись вдячні нащадки оцінять наші заслуги, але зараз це робити ще зарано». Простіше кажучи, канонізацію самого себе вирішив відкласти.
Ще одним предметом дискусій стало використання в оформленні вітражів храму радянської символіки — серпа й молота. Проте автори проєкту не вбачали жодної суперечності між символами держави, яка гнобила ту саму церкву. Радянська перемога, сталінська державність, православ'я та імперська військова традиція мали злитися в єдиний образ. Фактично храм став не лише релігійною спорудою, а й матеріалізованим маніфестом усієї путінської ідеології.
Навіть архітектуру храму перетворили на символічний пам'ятник радянській військовій міфології: дзвіниця заввишки 75 метрів символізує 75-річчя перемоги, яке відзначали у 2020 році; діаметр головного купола — 19,45 метра — відсилає до 1945 року, а висота малого купола — 14,18 метра — нагадує про 1418 днів радянсько-німецької війни.
Як з'явилися «поповські дачі»
І, звісно, на цьому «патріотичному символізмі» ніхто не заощаджував. Лише перший етап будівництва паркового комплексу коштував понад 20 млрд рублів (на момент виділення коштів у 2015 році це становило близько $370–377 млн). Такі суми, звісно, не могли оминути уваги зацікавлених осіб.
Найгучніша кримінальна історія навколо «Патріоту» розгорнулася влітку 2024 року, коли затримали генерал-майора Володимира Шестерова — колишнього заступника начальника Головного управління інноваційного розвитку МО РФ, а також директора парку В'ячеслава Ахмедова. Їх звинуватили в розкраданні бюджетних коштів, виділених на утримання та розвиток комплексу. У справі фігурувала сума 30–40 млн рублів. Механізм виявився примітивним: оплачували роботи, які фактично не виконувалися, та товари, які ніколи не постачалися.
Проте справжній масштаб зловживань відкрився після того, як слідство вийшло на Павла Попова — колишнього заступника міністра оборони, який безпосередньо відповідав за розвиток «Патріоту». У 2022–2024 роках він разом із Шестеровим та Ахмедовим організував схему, за якою кошти на розвиток головного державного військового комплексу Росії спрямовувалися на будівництво приватних дач.
Зокрема, бюджетні кошти спрямували на земельну ділянку, що належала синові Попова. Там збудували «під ключ» маєток із меблями, сантехнікою, гостьовим будинком, двоповерховим гаражем тощо. Загальна вартість робіт становила приблизно 26 млн рублів.
Але й ця дачна історія виявилася лише першим епізодом. У 2014–2024 роках Попов, як з’ясувало слідство, отримав понад 45 млн рублів хабарів від керівника компанії «Бамстройпуть». За це він забезпечував компанії отримання державних контрактів і «дах». Другий епізод стосувався фіктивного працевлаштування трьох співробітників парку та виплати їм коштів без виконання службових обов'язків (збитки оцінили у понад 8 млн рублів).
У підсумку Ахмедов отримав п’ять років колонії, Шестеров — шість. Попова засудили до 19 років колонії суворого режиму (згодом термін скоротили до десяти). Так «Патріот» став символічним показником сучасної російської корупції.
Керівники змінюються, відсоток залишається
Здавалося б, на цьому історію можна було б вважати завершеною. Але вже цього року почали з'являтися нові кримінальні справи, пов'язані з парком. У квітні Євген Григорькін, колишній керівник кронштадтської філії Музейно-храмового комплексу ЗС РФ (також пов'язаного з «Патріотом»), отримав шість років колонії суворого режиму та штраф у 32 млн рублів. Суд установив два епізоди хабарництва: 15 млн — за сприяння в оренді причалу та ще 4,8 млн — за приймання робіт з обслуговування.
Того ж місяця заарештували заступника директора самого «Патріота» Віталія Мелімука. За версією слідства, він вимагав частку від оплати контрактів із компанією «Гермес» і отримав 18 млн рублів. Загальна вартість договорів на обслуговування парку та його кронштадтської філії перевищувала 1,4 млрд рублів.
І нарешті, у жовтні — саме на 12-ту річницю заснування «Патріоту» — слідство дісталося й до його нового генерального директора Ігоря Васильєва, який очолив парк лише навесні. Оприлюднений епізод стосується ймовірного отримання 18 млн рублів від керівника компанії «Гермес» Євгена Марієва. Під підозрою опинилися двоє заступників Васильєва — Сергій Федосов та Олексій Павлюков, яких підозрюють у хабарництві та шахрайстві. Загальний обсяг можливих відкатів у новому розслідуванні навколо «Патріоту» оцінюють приблизно у 100 млн рублів.
На перший погляд, це кілька окремих кримінальних справ. Однак єдиною і по-справжньому системною проблемою є те, що після арештів і вироків у 2026 році з'являються нові провадження проти керівництва тієї самої установи. Сюжет роками відтворюється за однією й тією ж схемою, яка «магічним» чином переживає виконавців головних ролей.
Так «Патріот» став символом. На фасаді — храм, «победобесіє» та діти на БТРах за 4 тисячі рублів, а всередині — генерали й «прилипали» з мільйонами. І подібних «патріотів» (які вже стали своєрідною одиницею виміру корупції) у путінській Росії безліч.
Макс Мельцер