8 вересня Міністерство закордонних справ Угорщини наказало десяти співробітникам російської дипломатичної місії покинути країну. Очільниця МЗС країни Аніта Орбан пояснила, що вони займалися «діяльністю, неприйнятною для дипломатів відповідно до Віденської конвенції».

Зазначимо: Угорщина ніколи раніше не висилала одночасно таку кількість російських дипломатів. Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова вже пообіцяла, що «відповідь русофобському лобі в Будапешті буде жорсткою та болючою». Тому трактувати це як звичайну сварку між колишніми «друзями» не варто. Усе значно цікавіше.

Кінець «особливих відносин»

Політика угорського уряду на чолі з Петером Мадяром значно відрізняється від політики попереднього уряду Віктора Орбана. Зокрема, це стосується й очільника МЗС Петера Сийярто. Але разом із кінцем епохи «ручної миші» Кремль, схоже, втратив не тільки Орбана (чи просто «свій» Будапешт), а й важелі впливу на весь Євросоюз. Усе відбувалося поступово.

У серпні Угорщина вперше офіційно оголосила Росію загрозою для країни, Європи та світового порядку, засудила військову агресію проти України та підтримала її суверенітет, територіальну цілісність і право на самооборону. У липні міністр оборони Угорщини Ромулуш Русин-Сенді звинуватив російську розвідку в спробах проникнути до країн ЄС «через чорний хід» і пообіцяв «закрити двері перед росіянами», наголосивши, що питання національної безпеки та членства в НАТО «не допускають жодних компромісів». У вересні це попередження набуло дієвої форми, а для партнерів у ЄС і НАТО стало сигналом: новий Будапешт хоче знову бути частиною спільної системи безпеки, а не тим самим московським «чорним ходом».

«Це очікувана реакція, з огляду на безперервну кампанію Росії щодо застосування гібридних атак проти ЄС», — заявив представник Єврокомісії з питань закордонних справ Крістіан Віганд.

Прокремлівська «політологічна логіка» намагається знайти у рішенні Угорщини слід ЄС: «Висилка наших дипломатів — це не Будапешт, а Брюссель, який наклав на Угорщину величезний штраф за відмову прийняти тисячі мігрантів, які їдуть з Африки через Італію та Іспанію. І угорцям запропонували обмін: скасування штрафу на різкий антиросійський крок. Угорці вирішили, що їм краще не відмовлятися від контрактів із Москвою, а вислати російських дипломатів. Тим паче що за час правління Орбана їх у Будапешті накопичилося чимало». Нічого переконливішого путінська «політологія» вигадати не спромоглася.

Щодо слів «накопичилося чимало»: у російському посольстві в Будапешті донедавна працювало 47 (!) співробітників. Для порівняння: у Словаччині, населення якої майже вдвічі менше за населення Угорщини, — лише 12. Така різниця виглядає особливо показовою на тлі розслідування російського опозиційного видання «Агентство», яке встановило, що щонайменше 15 із 47 співробітників посольства РФ в Угорщині мають зв’язки з російськими спецслужбами, а ще шестеро можуть бути пов’язані з ними.

Ці цифри, звісно, не є автоматичним доказом незаконної діяльності цих осіб. Але сукупність цих та інших ознак показує, чому саме така велика російська присутність стала для Мадяра питанням контррозвідки, а не протоколу, як за Орбана.

Угорські ЗМІ подають цю новину як «історичний поворот у зовнішній політиці Будапешта» та нагадують, що Будапешт практично не брав участі в колективних висилках російських дипломатів. Тож це рішення — символ кінця «особливих відносин» Будапешта та Москви.

Портал 444.hu констатує, що Угорщина нарешті приєдналася до інших країн ЄС і НАТО, які після початку путінської повномасштабної агресії проти України масово скорочували російську розвідувальну присутність, і цитує експерта Андраша Раца, який прямо заявив: «Формулювання "діяльність, несумісна з дипломатичним статусом" у дипломатичній мові зазвичай означає розвідувальну діяльність». А видання HVG нагадує, що з 2022 року країни ЄС уже вислали сотні таких «дипломатів», тоді як Угорщина тривалий час залишалася винятком.

МЗС РФ — невдала філія ГРУ та СЗР

З цього приводу варто нагадати, що після початку путінського повномасштабного вторгнення в Україну Європа розпочала найбільшу в новітній історії кампанію зі скорочення московської дипломатичної присутності на своїх теренах. За підрахунками CSIS, лише протягом перших двох місяців війни понад 25 країн ЄС і НАТО вислали більш як 400 російських дипломатів. У липні 2022 року керівник MI6 Річард Мур заявив, що сотні висланих були офіцерами російської розвідки під дипломатичним прикриттям; за його оцінкою, це приблизно вдвічі скоротило можливості Кремля шпигувати в Європі. На початок 2023 року загальна кількість висланих дипломатів і співробітників дипмісій РФ наблизилася до 600.

Наймасштабніші висилки російських дипломатів і співробітників дипмісій були такими: Болгарія — 83 особи; Польща — 45; Франція — 41; Німеччина — 40; Бельгія — 40; Словаччина — 38; Словенія — 33; Італія — 30; Іспанія — 25; Постійне представництво РФ при ЄС — 19.

Звичайно, у таких підрахунках до загальної кількості висланих представників російських дипмісій включають різні категорії (дипломати, адміністративно-технічний персонал, співробітники місій при міжнародних організаціях тощо). Але загальної картини це не змінює: МЗС РФ уже давно став філією (і, з огляду на все, невдалою) ГРУ та СЗР.

Звісно, знали все це і в Будапешті, який розташований неподалік Відня — неофіційної столиці європейського шпигунства. Австрія у травні також оголосила трьох дипломатів РФ персонами нон грата через «ліс антен» на дахах дипломатичних будівель. «Неприйнятно, щоб дипломатичний імунітет використовувався для шпигунства», — заявила тоді голова МЗС Австрії Беате Майнль-Райзінгер.

Тому нинішній крок Угорщини важливий не стільки кількістю висланих дипломатів, скільки суттю: країна, яку роками називали слабкою ланкою європейської безпеки, уперше публічно визнала природу проблеми й зробила відповідні кроки. Так, 8 вересня не стало днем, коли російська розвідка повністю зникла з Угорщини. Але він став днем, коли Будапешт нарешті припинив удавати, ніби його «чорного ходу» до Європи для російських «дипломатів» не існує.

Макс Мельцер