Москва перетворила Донецьк на пустелю

Окупаційна влада «ДНР» офіційно повідомила про критичну ситуацію з водою в регіоні. Тепер воду в окупованому регіоні подаватимуть раз на три доби. «Найближчими днями Донецьк і Макіївка перейдуть на подачу води один раз на три дні. Харцизьк, Іловайськ, Зугрес – один раз на два дні. Розуміємо, що це створить додаткові труднощі, але зараз іншого виходу немає», – заявив так званий в. о. голови уряду «ДНР» Чертков і закликав жителів «ДНР» економити.

Комунальна катастрофа стала гуманітарною

Вони влаштували черговий «бунт на колінах» – пишуть звернення особисто Путіну з проханням втрутитися в ситуацію, яка, за їхніми словами, вже «переросла межі комунального питання і перетворилася на гуманітарну та екологічну катастрофу. І на цьому тлі в місті триває будівництво фонтанів, відбуваються водні шоу. Усе це видається насмішкою над людьми, які живуть без води й борються за виживання щодня», – підкреслюють автори відкритого листа.

У цій вже досить типовій ситуації за 11 років окупації найцікавіше те, що місцеві жителі вже не вірять поясненням, що у всьому винен «київський злочинний режим». Ще у 2022 році в «ДНР» анонсували швидкий запуск водоводу з Дону. Але це не розв'язало проблеми. Так званий глава «ДНР» Пушилін пояснював: «Донської води могло б вистачити на покриття більшої кількості наших потреб, якби не втрати. Так вийшло, що наші мережі втрачають зараз до 60 % води».

Донецьку пустелю і винуватців ситуації активно коментує й Z-спільнота. «Власне, можна резюмувати – тепер кінці у воду. Але, оскільки води немає і не буде найближчим часом, залишається тільки член, який нема в чому навіть намочити. Така ось загогулина», – пише «воєнкор» Стешин. А його колега Котенок вказує на те, що це «місцеві люди вісім років чекали включення до складу Росії, а в результаті у них ситуація гірша, ніж була до СВО». «Мудрий політик уже понад десять років не може забезпечити Донецьк водою. Фактично місто живе у стані надзвичайної ситуації протягом років. За бравурними звітами, проблеми з водою давно вже немає», – іронізує Alex Parker Returns. «Це вам не пам'ятники нові відкривати красиво і говорити про героїзм полеглих, а реальна господарська робота», – констатує Z-блогерка Кашеварова.

Абсурду ситуації додає й той факт, що місцеві жителі мають платити за воду в повному обсязі. Ще й комунальні виплати збільшуються регулярно. У тих рідкісних випадках, однак, коли воду подають у будинки, до верхніх поверхів вона не доходить. «У нас на третій тільки ледве вичавила вчора, вище й не капнула. До цього два рази пропустили подачу через ремонти. Баків немає на вулицях, як і підвезення регулярного. На розлив швидко розбирають, але можна набрати. Більша проблема знайти воду для побутових потреб», – кажуть жителі окупованого Тореза. Де, до речі, одна з найгостріших ситуацій. Це підтверджує графік місцевого комунального підприємства «Вода Донбасу». Згідно з ним, у центр Тореза воду подають раз на три дні на 8 годин. А в селищах шахт «7-БІС» і «Об'єднана» – раз на дев'ять днів на 2 години.

Хто винен у «струмені з комашиний член»

Але проблема не тільки через руйнування чи нинішню спеку. Відома колаборантка Тетяна Монтян ще в січні цього року казала, що «вода в Донецьку подається по 2-3 години струменем із комашиний член і не щодня, а місцевій владі на людей плювати». Також вона тоді розповіла про крадіжки з боку керівництва того самого КП «Вода Донбасу» на суму 11,5 млрд рублів, і про ледь не примусове збирання грошей на «дрони, які не літають» та багато іншого. До речі, будівництвом донського водогону до окупованого Донбасу опікувався тодішній заступник голови МО РФ Тимур Іванов, який нещодавно отримав 14,5 років колонії за корупцію.

Після лютого 2022 року численні обстріли та бойові дії справді призвели до знищення інфраструктури водоводу «Сіверський Донець – Донбас», який до повномасштабного вторгнення на 94 % забезпечував водою Донецьк і прилеглі території. Ця водогінна система, побудована 1958 року, забезпечувала водою значну частину регіону. І до 2014 року водопостачання, нехай і застаріле, було стабільним і централізованим, охоплюючи більшу частину населення і промисловості. Але саме 11 років тому «російська весна» зневодила окуповану частину Донбасу.

У підсумку багато ключових об'єктів водопостачання, включно з Донецькою фільтрувальною станцією і насосними станціями, було пошкоджено або повністю зруйновано. І це злочин бойовиків та російської армії. Про регулярні обстріли з їхнього боку повідомляли ще до початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, 19 лютого 2022 року насосна станція першого підйому Південного Донбаського водогону перебувала в зоні обстрілу, тоді довелося зупинити постачання води одразу на чотири фільтрувальні станції.

А вже за п’ять днів після цього почалося повномасштабне вторгнення «визволителів», яке, зокрема, призвело до того, що багато шахт було закрито, а насоси, які відкачують воду, відключено або продано на металобрухт. Як наслідок сталося масове затоплення шахт, що й собі призвело до того, що підземні води, забруднені шахтними відходами, проникли у джерела і ґрунт, що не тільки забруднює питну воду, а й становить серйозну екологічну загрозу, обсягів якої зараз навіть неможливо уявити.

Щодо каналу, то пропаганда бреше, що воду нібито перекрила Україна. Насправді російська армія просто його зруйнувала. І замість води в останках водогінних труб й досі переховуються окупанти, знищення яких нещодавно показала 5 окрема штурмова Київська бригада.

Отже, якщо до 2014 року Донбас мав цілком дієву централізовану систему водопостачання, то після «російської весни» і дотепер вона перебуває у стані глибокої кризи, спричиненої чотирма факторами: прямим впливом бойових дій, руйнуванням інфраструктури, забрудненням джерел води та неефективним і корупційним управлінням.

Звісно, нічого подібного в Донецьку та на інший окупованій території Донбасу до 2014 року не було. А тепер, як гірко констатує колаборант, зрадник України та прихильник «русского мира» Царьов: «Звичайна справа: донеччани в унітаз кладуть кульочок. І потім ці кульочки, хто нормальний,– у сміття. Хто ні –викидає під вікнами. З такими борються сусіди. Відео та фото викладати не буду. Донецьк у моїй пам'яті – місто троянд. Зразкове місто. Так було завжди, до того ж із радянського часу, шахтарський регіон був на особливій нормі постачання. Так було завжди, але не зараз. Трагедія тривалістю в десять років...»

Але той, хто винен у цій трагедії, яка призвела до того, що місто троянд перетворилося на пустелю, певна річ, ані пари з вуст.

Макс Мельцер