Путінська економіка не може «переварити» війну в Україні
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський нещодавно заявив, що нарощування військових витрат Росії може закінчитися так само, як і для СРСР – крахом режиму: «Путін повинен усвідомити, що він іде шляхом Брежнєва. Він сам одного разу сказав, що Радянський Союз розвалився, тому що занадто багато витрачав на озброєння, і зараз він робить точно те саме».
Путін наприкінці червня в Мінську несподівано визнав: «Ми заплатили за зростання військових витрат інфляцією, але зараз боремося з нею». І навіть назвав цифри – витрати на війну становлять 6,3 % ВВП або 13,5 трлн рублів.
Фактично це стало першим визнанням російського диктатора того, що є очевидним, – економіка РФ в її нинішньому стані не може «переварити» війну в Україні. І це вже визнають люди, які входять до вищого істеблішменту РФ.
Звідки в РФ інфляція
Президент ВТБ Андрій Костін зазначив: «Ми якісь дуже завжди боязкі, коли говоримо про причини проблем в економіці, – і додав: набратися сміливості всім допоміг Путін заявою про те, що причина інфляції – великі військові витрати». Костін запропонував оцінювати явища й обставини, «виходячи з тієї особливої ситуації, в якій опинилася країна, вона полягає в тому, що військові витрати, по-перше, великі, а, по-друге, стимулюють розвиток певних галузей економіки, що споживають ресурси, але не виробляють продукції, яка потрапляє на ринок. Ця продукція відлітає кудись, і тому пропозиція не збільшується, а витрати зростають. Звідси й інфляція».
Проблеми в російській економіці, що виникли після різкого збільшення військових витрат, сплеску інфляції та підвищення ключової ставки ЦБ РФ, швидко розв'язати не вдасться, вважає й голова ПАТ «Сбербанк Росії» Герман Греф.
Рік 2026-й «обіцяє бути також не найпростішим», – заявив він на річних зборах акціонерів банку. «Багато чого залежатиме від геополітики, від того, як складатиметься динаміка зростання ВВП, ставок Центрального банку. Але вже бачимо, що він не буде простим, тому що, власне кажучи, першу половину 2026 року принаймні вже зараз видно», – цитує Грефа російське видання РБК.
У «Сбербанку» «погіршується якість кредитного портфеля» – визнав його керівник: зростає кількість звернень за реструктуризацією боргу, а труднощі з виплатами відчувають і фізичні, і юридичні особи.
У непублічних бесідах, як повідомляв Bloomberg, російські банкіри вже б'ють на сполох: у грудні в РФ може настати повноцінна банківська криза через неплатежі за кредитами. Масштаб проблеми – трильйони рублів.
Російські фінансові аналітики на підставі офіційних урядових документів констатують, що Мінфін РФ вже не просто застосовує позики, а нарощує їх, щоб підтримувати військові витрати. Наприклад, у III кварталі цього року планують позичити 1,5 трлн рублів (або в середньому по 500 млрд рублів на місяць).
Це більше ніж у перші два квартали цього року. Мінфін РФ і тоді перевиконав план позик: на січень–березень він становив 1 трлн, на квітень–червень – 1,3 трлн, а відповідно вийшло 1,4 і 1,47 трлн рублів. За такою динамкою до вересня уряд позичить майже все, що збирався позичити за весь 2025 рік: 4,4 із 4,8 трлн рублів.
Доходи Росії від продажу нафти в червні впали до дворічного мінімуму через зниження світових цін на сиру нафту і зміцнення рубля. За розрахунками Bloomberg, заснованими на даних Міністерства фінансів, опублікованих 3 липня, доходи РФ від нафтової промисловості скоротилися майже на 30 % до 415,6 млрд рублів ($ 5,27 млрд), що становить найнижчий показник із червня 2023 року. Сукупні доходи Росії від податків на нафту й газ скоротилися на третину, якщо порівняти з попереднім роком, – до майже 495 млрд рублів. Це найнижчий показник із січня 2023 року.
Зміцнення валюти означає, що Росія та її нафтовидобувні компанії отримують менше рублів за кожен видобутий і проданий барель. Це знижує рентабельність компаній і створює навантаження на федеральний бюджет, який приблизно на третину залежить від податків на нафту й газ.
Будь-яке істотне зниження податкових надходжень від цієї галузі безпосередньо позначається на скарбниці, яка й без того обтяжена багатомільярдними витратами на війну.
Глава Мінекономрозвитку РФ Максим Решетніков уже визнав: країна перебуває на межі спаду, а голова Центробанку Ельвіра Набіулліна підкреслила, що «воєнний імпульс» вичерпався – ресурси майже використані.
Вугільна галузь закопується все глибше
Невтішну ситуацію в російській економіці, на прикладі лише однієї з колись провідних її галузей – вугільної, описав заступник директора департаменту Міненерго Дмитро Лопатін на засіданні ради з розвитку Сибіру в Раді Федерації. За його словами, якщо не зміниться ситуація на зовнішніх ринках (а вона не зміниться через західні санкції Ред.), з курсом рубля та відсотковими ставками Центробанку, – до кінця року вугільна галузь може накопичити 300–350 млрд рублів сальдованого збитку. Це сума, яку можна порівняти з річним бюджетом Ростовської (363 млрд рублів) чи Новосибірської (325 млрд рублів) областей.
«Ситуація погіршується», – констатує Лопатін: за січень–травень вугільники вже втратили 112 млрд рублів – стільки, скільки за весь минулий рік. «Одна з найголовніших проблем, з якою стикається вугільна промисловість, – це ситуація із закредитованістю. На сьогодні кредитів набрано на 1,2 трлн рублів. До кінця року ця цифра зросте до 1,4 трлн», – прогнозує він.
За підсумками першого кварталу 2025 року сукупний збиток вугільних компаній РФ склав майже 80 млрд рублів. Це найвищий квартальний мінус за всю історію спостережень. Основні показники галузі:
втрата 900 млн рублів на день;
62 % компаній працюють у збиток;
загальні збитки за квартал склали 126,3 млрд рублів;
прибуток у компаній, що залишилися на плаву, скоротився втричі;
постачання вугілля, навіть до Китаю, стало для РФ збитковим;
прострочені кредити й позики становлять 25 млрд рублів;
під загрозою банкрутства перебуває близько 30 вугільних підприємств.
Вугільний сектор, на якому тримаються десятки російських мономіст і 300 тисяч робочих місць, починає сипатися. Через це відбувається масове скорочення, безробіття і, як наслідок, – соціальна напруга.
Щораз більші проблеми в економіці відображаються у прибутках компаній з інших галузей. Станом на квітень, за офіційно оприлюдненими даними Росстату, вони вже становили 9,8 трлн рублів. У реальності скорочення, звісно, є більшим.
Дрони та патрони дорожчі за медицину
Інших видів заощаджень ніж на «соціалці» у Путіна немає. Про рівень падіння витрат на неї в Росії може свідчити ситуація в медицині. Зокрема, у 2024 році на нацпроєкт «Охорона здоров'я» витрати з держбюджету скоротилися на 10 %. На федеральний проєкт «Модернізація первинної ланки охорони здоров'я» – на 14 %, первинної медичної допомоги – на 20 %, фінансування дитячої медицини й зовсім – на 50 %.
За підсумками минулого року в РФ було ліквідовано щонайменше 160 державних лікарень, клінік, медпунктів, диспансерів, пологових будинків. Порівнюючи з роками до повномасштабного вторгнення в Україну, темпи закриття лікарень збільшилися більше ніж у п’ять разів (раніше, виходячи з даних Рахункової палати РФ, закривали приблизно 30 медзакладів на рік). Зокрема, торік остаточно зачинили двері 18 пологових будинків, перинатальних центрів і гінекологічних відділень лікарень, 10 дитячих клінік і відділень.
І все це, зауважмо, відбувається на тлі постійних закликів Путіна до кардинального поліпшення демографічної ситуації.
З початку 2025 року щонайменше в дев’ятьох регіонах (включно з «парадною» Московською областю), пацієнти з гемофілією, як повідомило російське видання «Известия», скаржаться на невидачу або скорочення дозування життєво необхідних препаратів. Причина проста – виробники й постачальники їх не купують через закупівельну ціну, яку встановив уряд, а він так само вимушений заощаджувати гроші, які потрібні Путіну на дрони та патрони.
Заощадження дійшло до смішного і страшного водночас: широко розпіарена дитяча клінічна лікарня МОЗ РФ навесні закрила через збитковість єдине в країні хірургічне відділення, де оперували дітей із синдромом короткої кишки з усієї країни. Борг унікального відділення становив жалюгідні (на тлі витрат на війну) 40 млн рублів.
І це лише одна невелика, медична, частина прикладів путінської «економіки». Адже, якщо виходити із цифр, які він озвучив у Мінську, російський бюджет щодня витрачає на війну в Україні майже 37 млрд рублів. Саме тому у своїй неочікуваній заяві про рівень військових витрат він пообіцяв вже наступного року їх скоротити.
Зокрема, до своїх обіцянок він прив’язав НАТО і ЄС, звинувативши їх у збільшенні оборонних бюджетів. Мовляв, «ми плануємо скоротити витрати, а вони планують їх збільшити. То хто ж діє агресивно?»
Але нема де правди діти – путінське зізнання свідчить про те, що в лютому 2022 року починалося як триденна «прогулянка експедиційного корпусу по Україні» вже наочно (адже це констатують російські офіційні особи та видання) починає тиснути на соціальну «стабільність» усередині РФ. І відповідно – на стійкість його влади. І саме цього Путін боїться найбільше.
Макс Мельцер
